- •Міністерство охорони здоров'я україни Запорізький державний медичний університет
- •Для практичних занять студентів 6 курсу (для преподавателей)
- •Уроджені вади серця у дітей.
- •Етіологія.
- •Фактори ризику
- •Фази плину увс:
- •Стадії компенсаторної гіперфункції серця:
- •Етапи клінічної діагностики увс:
- •Неревматичні кардити.
- •Класифікація
- •Діагноз
- •Критерії діагностики кардитів у дітей.
- •Критерії діагностики ендокардитів у дітей.
- •Класифікація міокардитів у дітей (Коваленко в.М., 2000)
- •Критерії діагностики міокардиту у дітей
- •Діагностична програма обстеження дітей з міокардитом:
- •Клінічні ознаки гострого перикардита:
- •Параклінічні ознаки гострого перикардита:
- •Лікування.
- •Диспансерне спостереження.
- •Кардіоміопатії (і42).
- •Первинні кардіоміопатії. Дилятаційна кардіоміопатія (і42.0).
- •Діагностичні критерії.
- •Лікування.
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія. Інша гіпертрофічна кардіоміопатія (і42.2).
- •Клінічні варіант перебігу гкмп.
- •Діагностичні критерії.
- •Лікування.
- •Рестриктивна кардіоміопатія. Інша рестриктивна кардіоміопатія (і42.8).
- •Діагностичні критерії.
- •Лікування.
- •Аритмогенна правошлуночкова кмп.
- •Діагностичні критерії.
- •Лікування.
- •Класифікація метаболічних кардіоміопатій
- •Діагностичні критерії.
- •Лікування.
- •Диспансерне спостереження при кмп (первинних та вторинних).
- •Серцева недостаність (і50).
- •Гостра серцева недостатність.
- •Ступені тяжкості:
- •Патогномонічні симптоми лівошлуночкової недостатності:
- •Патогномонічні симптоми правошлуночкової недостатності:
- •Невідкладна допомога при гострій лівошлуночковій недостатності.
- •Невідкладна допомога при гострій правошлуночковій недостатності.
- •План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •Реланіум.
- •Курантіл.
- •Тетраду Фалло.
- •Тестові завдання
- •Відповіді на тестові завдання Контроль початкового рівня знань
- •Підсумкові
- •Скласти дифдіагностичні таблиці: клінічна картина увс зі збагаченням малого кола кровообігу без ціанозу
- •Діагностичні критерії увс зі збагаченням малого кола кровообігу без ціанозу
- •Лікування, прогноз та ускладнення увс зі збагаченням малого кола кровообігу без ціанозу
- •Клінічна картина увс зі збагаченням малого кола кровообігу із ціанозом
- •Діагностичні критерії увс увс зі збагаченням малого кола кровообігу із ціанозом
- •Лікування, прогноз та ускладнення увс зі збагаченням малого кола кровообігу із ціанозом
- •Клінічна картина увс без ціанозу
- •Діагностичні критерії увс без ціанозу
- •Лікування, прогноз та ускладнення увс без ціанозу
- •Клінічна картина увс зі збіднінням малого кола кровообігу із ціанозом
- •Діагностичні критерії увс зі збіднінням малого кола кровообігу із ціанозом
- •Лікування, прогноз та ускладнення увс зі збіднінням малого кола кровообігу із ціанозом
- •Клінічна картина увс без порушень гемодинаміки
- •Діагностичні критерії увс без порушень гемодинаміки
- •Лікування, прогноз та ускладнення увс без порушень гемодинаміки
- •Рекомендована література. Основна
- •Додаткова
Диспансерне спостереження.
дотримання режиму, раціональне харчування, аерація, вітамінотерапія;
спостереження дільничним лікарем та кардіоревматологом: при інфекційному ендокардиті та перикардиті - протягом перших 4 місяців – 1 раз на місяць, потім протягом року – 1 раз на квартал; після року – 1 раз на 6 місяців; при міокардиті – 2 рази на місяць протягом перших 3 місяців спостереження, потім щомісяця протягом першого року, щоквартала – протягом другого року, надалі – індивідуально; кардіохірург при наявності вади серця – 1 раз на рік, при перикардиті – 2 рази на рік (за показаннями огляд цих спеціалістів – частіше);
при кожному огляді – ЕКГ, пульсометрія, вимірювання АТ, термометрія;
оториноларинголог, стоматолог – 2 рази на рік, за показаннями – частіше;
клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями – повторні;
ЕхоКГ, доплер-ЕхоКГ – 2 рази на рік, за показаннями – повторні;
біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, СРБ, серомукоїди, сіалова кислота, тощо) – 2 рази на рік, за показаннями – повторні;
рентгенографія органів грудної порожнини – за показаннями;
після перенесеної ангіни або ГРВІ – педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на тиждень першого місяця після хвороби при ендокардиті, 1раз на 2 тижні при перикардиті;
санація хронічних вогнищ інфекції;
при ознаках ХСН – інотропні препарати (за показаннями), сечогінні, інгібітори АПФ під контролем ЕКГ, АТ;
курси кардіометаболітів 2 рази на рік (за показаннями);
санаторно-курортне лікування можна рекомендувати через 1 рік;
при хронічних міокардитах дитину оглядають до 4 разів на рік, протягом року проводять 2 – 3 курси симптоматичного лікування;
при легкому перебігу дитина на 1 рік звільняється від уроків фізкультури, взагалі питання про ЛФК, заняття у спеціальній фізичній групі та режим учбового процесу вирішуються індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу;
при одужанні діти знімаються з обліку через 2 роки при інфекційному ендокардиті, 3 роки при перикардиті, 5 років при міокардиті, за умов стійкої відсутності клініко-лабораторних ознак активності запального процесу та відсутності даних за формування вади серця, при формуванні вади серця – постійне диспансерне спостереження.
Кардіоміопатії (і42).
Кардіоміопатії (КМП) – це захворювання міокарду невідомої етіології, основними ознаками яких є кардіомегалія та серцева недостатність. Розрізняють два основних типа кардіоміопатій: первинний тип, який представляє собою незапальне ураження серцевого м´язу за невідомого чинника, та вторинний тип, при якому чинник захворювання міокарду відомий або пов´язаний з ураженням інших органів.
До первинного типу КМП відносяться:
ідіопатичні (дилятаційна, гіпертрофічна, рестриктивна);
сімейні (дилятаційна, гіпертрофічна);
еозинофільне ендоміокардіальне захворювання (рестриктивна);
ендоміокардіальний фіброз (рестриктивна);
аритмогенна правошлуночкова КМП.
До вторинного типу КМП відносяться:
інфекційні (дилятаційна) - вірусні, бактеріальні, грибкові, протозойні;
метаболічні (дилятаційна) - тіреотоксикоз, гіпотіреоз, феохромоцитома;
спадкові (дилятаційна, рестриктивна) – глікогенози, мукополісахарідози;
дефіцитні (дилятаційна) – електролітні (гіпокаліємія, гіпомагніємія, аліментарні);
при системних захворюваннях (дилятаційна, гіпертрофічна) -дерматоміозит, СЧВ, РА, склеродермія, вузликовий періартеріїт, лейкемія, інфільтрати та гранульоми, амілоїдоз, саркоїдоз, злоякісні новоутворення, гемохроматоз;
при нейром´язових ураженнях (дилятаційна) - м´язова дистрофія, міотонічна дистрофія, атаксія Фрідрейха;
при токсичних реакціях (дилятаційна) на лікарські засоби (доксорубоміцин, сульфаніламіди, циклофосфан), радіацію, алкоголь;
захворювання серця, пов´язані з вагітністю (дилятаційна);
при ендоміокардіальному фіброеластозі (рестриктивна).
