Інноваційні виховні технології у позашкільних навчальних закладах

Розроблено та впроваджується технологія створення: - нової управлінської моделі позашкільного навчального закладу(технології: формування управлінської команди; підготовка педагогічного колективу до роботи в нових умовах); - нової моделі виховного простору позашкільного навчального закладу, який забезпечує свідомий вибір системи духовно-естетичних цінностей,  реалізацію оптимальних психолого-педагогічних умов для розвитку соціально адаптованої особистості, здатної реалізувати власні потенційні можливості(технології: особистісно орієнтовані;  нетрадиційні та ігрові заняття; розвитку творчої активності всіх учасників навчально-виховного процесу; психолого-педагогічної корекції та соціально-психологічної допомоги з використанням методів соціального захисту ; оздоровлення та формування культури здоров’я); - позашкільного навчального закладу нового типу мистецького спрямування(впровадження в процес гурткової роботи елементів класно-урочної системи на основі взаємодії різних видів народного мистецтва); - нової моделі закладу професійного самовизначення художньо-естетичного спрямування(технології: підготовка педагогічного колективу до роботи в нових умовах; розвиток конкурентноздатності позашкільного навчального закладу; диференціація за інтересами; особистісно-діяльнісне становлення та розвитку творчої особистості; компетентнісного розвитку).  Впроваджуються інноваційні виховні системи, проектні технології з метою подальшого розвитку позашкільних навчальних закладів (технології: удосконалення та покращання існуючих елементів освітньої системи позашкільних навчальних закладів; створення цілісної системи дидактичних засобів шляхом оновлення змісту освіти, методів і прийомів виховання).

Метою даного дослідження є порівняльний аналіз фінансування вищої освіти в Україні та інших країнах світу, а також обґрунтування механізмів встановлення впливу фінансового забезпечення на якість освіти.

Основна частина. Процес фінансування освіти залежить від базового підходу до його здійснення та передбачити вибір з можливих альтернатив: державне та комерційне фінансування, за рахунок спонсорських внесків, комбіноване фінансування тощо. Фінансування державних закладів освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей національного господарства, держпідприємств, організацій, а також додаткових джерел. Форми фінансування освіти в межах державних та недержавних джерел наведено в табл.1.

 

Таблиця 1.

Джерела фінансування закладів вищої освіти

Державне фінансування вищої освіти

Недержавне фінансування вищої освіти

- прямого фінансування (з одного або декількох рівнів державного управління) на основі кошторисів або нормативів; - додаткових асигнувань за окремими категоріальними програмами, заходами тощо (наприклад програма підтримки кращих студентів); - дотацій або субвенцій для вирівнювання диспропорцій між регіонами; - фінансування специфічних програм (кредитування навчання, ваучерна освіта, харчування малозабезпечених дітей); - виділення матеріальних ресурсів, надання пільг; - за формулою, яка враховує певні кількісні та якісні показники діяльності навчального закладу; - за конкурсом; - «блокові» гранти; - на рівні минулого року.

- кошти одержані на навчання, підготовку підвищення кваліфікації та  перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів; - плата за надання додаткових освітніх послуг; - кошти одержані за науково - дослідні роботи та інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян; - доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, дільниць і господарств від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; - дотації з місцевих бюджетів; - кредити і позички банків, дивіденди від ЦП та доходи від розміщення  на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів; - добровільні грошові внески, матеріальні цінності одержані від підприємств, установ, організацій, громадян.

 

Загальною ознакою для країн із ринковою економікою стала різноманітність джерел фінансування освіти та використання, у тому числі кредитних ресурсів. В умовах трансформаційної економіки та обмежених доходів більшості сімей переважають форми державного фінансування.

Розвиток недержавних форм фінансування відбувається поступово. Крім того, застосування окремих джерел є досить обмеженим з різних обставин. Перешкодою фінансовій допомозі освіті з боку підприємств та фінансових структур є непрозорість бюджетного процесу як на рівні окремих навчальних закладів, так і на рівні району чи міста. Громадським організаціям чи благодійним фондам важко вступати у контрактні відносини з навчальними закладами, оскільки вони не можуть наймати працівників для виконання професійних завдань. Використання механізмів кредитування освіти також є обмеженим.