15.4. Розроблення продукту (послуг)

Для забезпечення успіху на ринку фірма повинна створити конку­рен­тно­здатний виріб. З цією метою в межах розробленої стратегії поєд­нуються різні ресурси для виробництва конкурентноздатного продукту за вартістю, якістю та іншими атрибутами відносно аналогічних товарів і товарів-замінників.

Розроблення продукту охоплює всі стадії, що трансформують концепцію в реальний продукт.

Розглянемо еволюцію основних підходів до управління розробками:

1. Ставка на технологію. Після II-ої світової війни технологія зайняла важливе і почесне місце, що було викликане її грандіозними досягненнями. Фірми прагнули розробляти продукти на базі нових технологій шляхом створення крупних лабораторій, які часто розташовувалися далеко від го­лов­них контор. Але створені лабораторії не завжди отримували необхідні і дос­тат­ньо конкретні орієнтири. Взаємодія між вченими, з одного боку, і працівниками збуту та виробничих підрозділів, з іншого, була незадовільною. Кошти контролювалися недостатньо, а результати досліджень часто не кон­тролювалися взагалі, оскільки директор лабораторії, як правило, підкорявся безпосередньо головному управляючому корпорації. Отже, ув’язування за­гальної технічної лінії та комерційної політики фірми було слабким.

2. Ставка на маркетинг. В кінці 50-х років ставало все очевиднішим, що надії на легкі прибутки не здійсняться. Настала епоха маркетингу, яка принесла новий підхід до управління технологією. Політику почав дик­ту­ва­ти ринок, а не технологія. В результаті зв’язок між керівництвом компаній та науково-дослідними підрозділами почав слабшати. Витрати на технологію стали частиною загального кошторису або навіть кошторису маркетингу. Керівник науково-дослідного підрозділу опинився в організаційній ієрархії на більш низькому щаблі, а ділова команда, що приймала найважливіші рі­шен­ня, нерідко обходилася без його участі.

Кількість нових товарів, що отримали визнання споживачів, в той період різко зросла. Але прибутки, на жаль, зростали не так швидко, як перед­ба­чалося. Це пояснюється тим, що усі компанії робили одне і те ж, ще не усвідомивши, що нужди споживачів слід задовольняти унікальним спо­собом, не піддаючи себе загрозі з боку конкурентів. У цій ситуації значна кількість фірм шукала вихід у диверсифікації.

3. Збалансований підхід до технології та маркетингу. Передові компанії усвідомлювали, що проблема не в самій технології, а в управлінні технічною політикою. Керівництво цих компаній зрозуміло, що не слід робити вибір “або/або”: технологія чи маркетинг. Необхідно задовольняти запити споживачів, отримуючи переваги у конкурентній боротьбі на основі нових та ефективних технологій. Так настав третій період, коли технологію використовують в якості засобу отримання і збереження переваг у конкурентній боротьбі. Результати наукових досліджень підтвердили об­грун­тованість даного підходу.

Для задоволення вимог ринку фірма повинна розглянути та оцінити від­нос­ну вагу наступних критеріїв проектування виробу ¹³²:

1. Вартість.

2. Економічність експлуатації.

3. Якість, в т.ч. міцність, термін служби, надійність в експлуатації.

4. Потужність.

5. Вимоги до обслуговування, його простота.

6. Універсальність використання.

7. Безпека експлуатації.

8. Елементи розкошу тощо.

Для отримання необхідних характеристик виробу фірма повинна зробити вибір у таких сферах:

1. Розмір та форма виробу.

2. Матеріали.

3. Співвідношення стандартних та специфічних елементів.

4. Додаткові компоненти для підвищення надійності.

5. Елементи безпеки.

Зрозуміло, що між критеріями проектування та можливими варіантами вибору існують певні компроміси.

Кожний виріб стає товаром лише на ринку і має свій життєвий цикл, який складається з окремих стадій. Життєві цикли деяких товарів зовсім короткі, інших – довгі. Стадія життєвого циклу суттєво впливає на вибір та коректування стратегії діяльності і, в свою чергу, на способи та про­це­ду­ри розробки та вдосконалення виробу. Так, на стадії росту домінуючими є стратегічні заходи, пов’язані з реалізацією в продукті нових технічних прин­ципів; на стадії зрілості – розробки окремих модифікацій виробу; на ста­дії насичення – скорочення виробничих витрат; на стадії спаду – вико­рис­­тання можливостей існуючої інфраструктури, скорочення експлуа­та­цій­них витрат. Стадії розробки та вдосконалення виробу представлені на рис. 15.6.

Створення продукту

Визначення ринку

Визначення функцій продукту

Визначення його технічних характеристик

А наліз конструкції

Тестування ринку

Впровадження на ринок

О цінка

Невдалий продукт Вдалий продукт

Кінець Зміна, перегляд

Малюнок 15.6. Стадії розробки та вдосконалення виробу

На операційному рівні проектування виробу фокусується на впро­вад­­женні процедур та методів, які підвищують ефективність операцій. На­прик­лад, стандартизація в процесі створення продукту допомагає підвищити ефек­тив­ність шляхом скорочення кількості компонентів, а також обсягу робіт і часу, необхідного для комплектування виробу.

Розроблений продукт повинен бути детально проаналізований та оці­не­ний, причому оцінка конструкції виробу на може обмежитися одним показ­ни­ком, наприклад, зменшенням ваги, зниженням трудомісткості або собівартості про­дукції тощо.

Основними вимогами до якості нового виробу є:

• забезпечення високого технічного рівня на всіх стадіях розробки;

• перевірка виробу на патентоспроможність та патентну чистоту;

• забезпечення високих ергономічних характеристик;

• врахування естетичних вимог;

• конструктивна послідовність тощо.

Економічна оцінка конструкції виробу включає таку систему показників:

• зменшення собівартості виробу;

• скорочення витрат на експлуатацію;

• підвищення експлуатаційної готовності;

• зменшення габаритів та ваги;

• простота обслуговування;

• зменшення кількості обслуговуючого персоналу.

Підготовка товару до виходу на ринок полягає у вивченні реакції по­куп­ців на новий товар, визначенні для нього орієнтовної ємності ринку. Форми та методи тестування ринку залежать від інвестицій на новий товар, ступеня ризику його впровадження на ринок, величини запланованих марке­тин­го­вих витрат. Тестування має свої межі (терміни), оскільки затримка на цій стадії може привести до поразки в конкурентній боротьбі. Тестування ринку до­по­магає прогнозувати майбутній продаж, розробляти альтернативні плани маркетингу, виявляти недоліки нового товару. Після отримання позитивної інформації за результатами тестування приймають рішення про вироб­ниц­тво нового товару і появу його на ринку.

Окремо зупинимося на особливостях створення операційних систем у сфері послуг. Слід відзначити, що в сучасних умовах господарювання в Україні проектування операційних систем зазначеної сфери не відповідає сучасним вимогам ринку, не враховує майбутніх структурних змін в еко­но­міці та не використовує досягнень сучасної економічної науки. Традиційні методи, схеми, процедури, що реалізуються при проектуванні операційних систем у сферах виробництва, не можуть повною мірою використовуватися при проектуванні операційних систем сфери послуг. Це обумовлюється ря­дом особливостей сфери послуг, які ускладнюють проектування:

1. Високий рівень взаємодії з клієнтом (більшість персоналу банку, лікарні контактує з клієнтом на відміну від персоналу промислового підприємства).

2. Необхідність індивідуалізації послуг (виконання індивідуальних замовлень).

В ринковій економіці ці важливі особливості формують специфіку про­ек­ту­вання операційних систем сфери послуг, яка проявляється у наступ­но­му:

• розташування організації визначається, в основному, розташуванням клі­єнта (а в промисловому виробництві оцінюються альтернативні ва­рі­анти стосовно розташування споживачів, сировини, енергії, робочої сили тощо);

• високий рівень диференціації послуг, що приводить до створення великої кількості ринкових ніш та збереження конкуруючими організаціями своєї клієнтури;

• потреба клієнтів у відносно невеликих обсягах послуг;

• низькі бар’єри вступу;

• визначення потужності (пропускної спроможності) за піковим попитом;

• залежність календарного планування діяльності від поведінки спожи­ва­чів (клієнтів);

• проблематичність (а часто і неможливість) створення запасів про­дук­ту в періоди низького попиту для їх використання в періоди максимального попиту;

• складність виявлення параметрів якості та розробки методів їх оцінки;

• необхідність володіння персоналом добрими навичками роботи з клієн­ту­рою (в зв’язку з цим актуальним є питання набору та відбору кадрів, роз­витку персоналу);

• наявність проблем щодо виміру ефективності роботи персоналу (па­дін­ня попиту може спричинити зниження продуктивності організації, а це не завжди є наслідком поганої роботи конкретного працівника);

• часте поєднання маркетингової та операційної функцій;

• наявність ряду місцевих регуляторів, які роблять кожний регіон по-своєму унікальним.

Проектування операційних систем з врахуванням розглянутих особ­ли­вос­тей дозволить забезпечити ефективне їх функціонування на протязі три­ва­лого періоду за умови постійного коригування цілей та завдань орга­ніза­ції виходячи з умов зовнішнього середовища.