82. Проблемні питання змісту шлюбного договору

Стаття 93. Зміст шлюбного договору

1. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов´язки.

2. Шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та обов´язки подружжя як батьків.

3. Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.

4. Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

5. За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

У зв´язку з цим виникає одне цікаве і деякою мірою спірне питання. Мова йде про умови шлюбного договору, які будуються за принципом умовного правочину. Як відомо, умовний правочин містить дві частини й моделюється за принципом: "якщо..." - "то...".

Питання виникає у випадку, коли перша частина правочину має посилання на особисті відносини подружжя (батьків та дітей). Наприклад, сторони закріплюють наступне положення: "якщо шлюб буде розірвано через недобросовісну поведінку чоловіка або дружини у шлюбі (пияцтво, зрада тощо), то його/її частка буде зменшена і становитиме 2/5 в праві на майно".

Зрозуміло, що визначення часток у спільному майні подружжя на випадок розірвання шлюбу не суперечить закону і є одним з найбільш типових умов шлюбного договору. Проте проблема пов´язана зі змістом першої половини правочину, оскільки тут передбачаються особисті, а не майнові відносини сторін - "якщо шлюб буде розірваний через недобросовісну поведінку чоловіка або дружини у шлюбі".

У літературі щодо цієї проблеми були висловлені дві протилежні позиції. Ю.С. Червоний вважає, що положення такого роду не можуть включатися до шлюбного договору, оскільки вони передбачають регулювання особистих відносин сторін.

На його думку, правові санкції проти одного із подружжя за винну поведінку, яка привела до руйнації сім´ї, могли б включатися до шлюбного договору лише у тому випадку, коли б законодавство дозволяло визначення шлюбним договором особистих немайнових зобов´язань подружжя.

Поки ж сторони можуть передбачати в шлюбному договорі лише майнові права та обов´язки. З такою аргументацією важко погодитися. Більш переконливою вбачається позиція Л.Б. Максимович, яка пише, що врегулювання особистих прав та обов´язків подружжя прямо суперечило б закону.

Однак з умовами особистого характеру цілком може бути пов´язане виникнення або припинення майнових прав й обов´язків подружжя. Дійсно, якщо сторони пов´язують певні правові наслідки (нерівний розмір часток при поділі майна) з певними умовами особистого характеру (неналежне поводження у шлюбі), то вони не змінюють своєю домовленістю будь-яких законодавчих приписів, що стосуються особистих відносин дружини та чоловіка.

Тому вони не регулюють свої особисті відносини в шлюбному договорі. Ініціатива сторін спрямована в інше русло: визначення майнових прав та обов´язків у випадку неналежного поводження одного з подружжя у шлюбі. За загальним правилом частки дружини та чоловіка при поділі їх майна визнаються рівними (ч. 1 ст. 70 СК України).

Сторони у шлюбному договорі змінюють розмір часток. У цьому й полягає сутність шлюбного договору. Що ж стосується особистих відносин (неналежне поводження у шлюбі), то вони лише слугують підставою для встановлення договірного режиму подружнього майна.

Сторони в договорі не змінюють підстав для розірвання шлюбу (ст. 112 СК України) та не встановлюють інших правил, що стосуються їхніх особистих відносин. Вони встановлюють для себе правила, що стосуються виключно їх майнових прав та обов´язків.

Можна відзначити, що норми законодавства України, які визначають зміст шлюбного договору, у цьому плані істотно відрізняються від законодавства більшості закордонних країн, які надають широкі можливості включення до шлюбних контрактів умов щодо особистих немайнових прав та обов´язків подружжя.

В американському праві вони одержали назву "умови про стиль життя". При цьому спектр таких умов дуже широкий. Сторони можуть, наприклад, включити в договір положення, що стосуються:

• інтересів дітей (про методи виховання та контролю за дитиною;

• визначення її релігії; порядку зустрічей з дитиною дідусів та бабусь тощо);

• друзів дружини та чоловіка (скільки і яких друзів вони хотіли б мати, скільки часу вони планують проводити із друзями і які форми спілкування з ними є найкращими);

• роботи дружини та чоловіка (хто з подружжя буде працювати, скільки приблизно часу дружина та чоловік будуть витрачати на роботу, яким чином вони будуть приймати рішення про зміну роботи тощо);

• сексуальних відносин дружини та чоловіка (періодичність, способи сексуальних відносин тощо).