Тема 5. Фізичний розвиток людини. Тотальні та парціальні розміри тіла.
Пропорції тіла. Індекси пропорції.
Характеристика фізичного розвитку людини, його основні ознаки. Визначення тотальних та парціальних розмірів тіла людини. Визначення пропорцій тіла людини. Фактори впливі. Статеві та вікові відмінності. Індекси і типи пропорцій. Характеристика віку людини.
Для характеристики тіла людини основними є довжина тіла (зріст) та маса (вага) тіла.
Довжина тіла (зріст) - найважливіша, морфологічна ознака людини, яка визначає у більшому ступені і інші розмірні ознаки. Вона показує його індивідуальну мінливість, вікові, статеві, та територіальні групові відмінності.
Зріст найбільша розмірна характеристика фігури людини в вертикальній площині. Існує зріст стоячи, сидячи, лежачи (дитина).
Довжина тіла та зріст змінюються від віку та статі людини. Вікова змінність зросту тіла людини за 1-й рік життя на 25 см, до 10-12 р. жінки зростають швидше ніж чоловіки, до 13 років різниця зрівнюється, від 14 - чоловіки швидше ніж жінки. Закінчення росту у чоловіків 18-19 р., а у жінок 16-17р. Після 65 р. довжина тіла починає зменшуватися. На протязі доби зміни росту можуть змінюватись до 10-12 см у людей з тяжкою працею. Нормальний середній зріст чоловіків по даних 70-х років - 170 см, жінок 158. Норма росту від 125 см до 200 см.
Середня довжина для всього людства складає 165 см для чоловіків та 158 см для жінок. Різниця довжини тіл а чоловіків та жінок складає у середньому 8-11 см. (середньо квадратичне 6 см).
Географічні відмінності
Географічні відмінності Середньої довжини тіла по земній кулі досягають 49 см у чоловіків. Найменша величина - 141 см, у негриллей басейна р. Конго (африканські пігмеї). Найбільша величина - 182 см - в Африці же у негрів біля озера Чад.
Довжина тіла не має чіткого взаємозв’язку з географічним положенням та кліматом. По відношенню до к народів Росії це було визнано ще Д.Н. Анучіним, (відноситься до історії заселення районів, у розповсюдженні етнічних груп0.
Вікові зміни змінюється у людини на протязі життя. Класичний зріст новонародженого - 51 см. У хлопчаків, та 50 см у дівчаток.
Кінцева довжина тіла - жінки - у 18 лет, а чоловіки - к 25 рокам.
Період стабільного зросту припадає на вік 45 років, після чого зменшується в середньому на 0,5 см за п’ятиріччя до 55 лет і на 0,7 см кожні наступні.
Причина зменшення зросту у сплощенні між хребтових хрящів у зв’язку з втратою ними пружності та еластичності.
МАСА ТІЛА ТА ЇЇ МОРФОЛОГІЧНА МІНЛИВІСТЬ. ІНДЕКС МАСИ.
Середньою масою тіла дорослих чоловіків є 64 кг, а для жінок - 56 кг . Однак індивідуальна мінливість за цією ознакою дуже велика.
Період стабільної маси у мужчин є вік 25-40 лет. От 40 до 55 лет відмічається невеликим збільшенням маси (1-0,5 кг за п’ятиріччя). Після 60 лет маса тіла, як правило, зменшується за рахунок атрофічних змін в тканиних.
ТОТАЛЬНІ ТА ПАРЦІАЛЬНІ РОЗМІРИ ТІЛА ЛЮДИНИ
Тотальні (загальні) ознаки тіла людини, це ознаки, які відображають зовнішню форму тіла людини і є найбільш важливим ознаками фізичного розвитку.
До тотальних ознак відносяться найбільш крупні антропометричні ознаки: довжина тіла (зріст), периметр (обхват) грудей, маса тіла.
Основні розміри, які прийняті для характеристики окремих частин і пропорцій тіла, визначаються як проекційні відстані між двома антропометричними точками або між антропометричною точкою та площиною долу:
Парціальні розміри тіла (від лат. рars - частина) - складові тотальних (загальних) розмірів, які характеризують величини окремих частин тіла. Можуть бути повздовжніми, поперековими, передньо-задніми, (лінійними, діаметральними, дуговими, кутовими).
Відносити до зросту та множити на 100 %.
Тотальні та парціальні розміри тіла. Пропорції тіла. Індекси пропорції.
Пропорції тіла людини - це співвідношення проекційних розмірів людського тіла і окремих його частин. Вони визначаються передусім розмірами скелета. Доведено, що пропорції тіла людини залежать від віку, статі тощо.
Статеві відмінності
Статеві відмінності у пропорціях тіла частково пов’язані у відмінностях в довжині тіла чоловіків та жінок (але це проява статевого диморфізму).
Жінки відрізняються від чоловіків більшою шириною тазу, меншою шириною плечей (в процентному співвідношенні до довжини тіла).
Співвідношення довжин верхніх та нижніх кінцівок майже однакові.
Вікові відмінності
Вікові відмінності тіла є загальновідомими. Дитина відрізняється від дорослого відносно короткими ногами, довгим тулубом, великою головою.
Пропорція тіла людини в першу чергу залежить від його віку. Так у дітей голова складає 25% від зросту, у дорослих 13-14%. Довжина ніг у дітей становить 33%, у дорослих 53%. Висота голови на протязі життя збільшується в 2 рази, тулуба - 3 рази, руки - 4 рази, ноги - 5 разів, шиї - 7 разів, обхват голови в 1,5 разів, обхват грудей - в 3 рази.
Індекси і типи пропорцій
Так як пропорції тіла людини визначають співвідношення розмірів окремих частин тіла, то для його характеристики мають значення не абсолютні, а відносні розміри тулуба, кінцівок тощо.
У сучасній антропології для встановлення співвідношення розмірів (пропорцій тіла) застосовують метод індексів.
Метод індексів - це метод, при якому один розмір тіла (менший) визначають в процентах від іншого (більшого) розміру тіла.
У морфології людини най поширеним є класифікація пропорцій тіла людини видатного вченого В.В. Бунака (1937).
У своїх роботах він визначив дев’ять типів пропорцій тіла залежно від довжини нижніх кінцівок, ширини плечей та довжини тулуба.
Однак серед них автор виділив три найбільш поширені типи пропорцій фігури, спільні для жінок та чоловіків: а - доліхоморфний, б - брахіморфний, в - мезоморфний.
З огляду на ці типи зріст фігури людини доліхоморфного типу дорівнює 8 модулям (за модуль взята висота голови), мезоморфного типу — 7,5 модулям, брахіморфного типу — 7 модулям.
Типи пропорцій фігур можна представити описовою (антропоскопічною) (табл. 4.4) та кількісною характеристиками (табл. 2.5).
Доліхоморфному типу характерно вузький та короткий тулуб при відносно довгих кінцівках,
Брахиморфному — широкий та довгий тулуб при відносно коротких кінцівках.
Мезоморфный тип є проміжний між доліхо- та брахиморфним типами.
Величини пропорцій тіла (за кількісною характеристикою) надаються у процентному співвідношенні до довжини тіла.
Різницю між названими типами зазвичай надають за допомогою системи індексів; у % до довжини тіла визначають ширину плечей, ширину таза, довжину тулуба, довжину ніг.
Типи пропорцій можуть бути визначені з використанням і інших методів, а саме м-д Шершньової. Визначила коеф у фас та профіль.
ПАСПОРТНИЙ ВІК (хронологічний, календарний) - визначається датою народження.
Однак, індивідууми, які прожили однаковий термін від народження, можуть знаходитись на різних етапах анатомо - фізіологічного розвитку , що залежить від спадкових факторів, факторів зовнішнього середовища.
БІОЛОГІЧНИЙ ВІК (морфологічний, кістковий)- ступінь анатомофізіологічного розвитку людини, який визначається зорово. Тобто різниця у зрості, розмірах тощо.
Біологічний і паспортний віки можуть різнитися у більшу або меншу сторону.
Антропологи поділяють вік людини на вікові періоди (схема періодизації), яка була прийнята на міжнародному симпозіумі у 1965 р., за віковими особливостями. Новонароджений Грудний Раннє дитинство Перший період дитинства Другий період дитинства Підлітковий Юнацький Середній (дорослий): Похилий Старечий Довгожителі
Важливим показником зовнішньої форми людини є її фізичне розвиток.
Фізичне розвиток - умовна міра фізичної дієздатності, а також і процес зміни розмірів, форм тіла та функцій організму людини на протязі його життя.
На етапі становлення організму відмічається нарощення усіх ознак, зі старінням - регресія (зменшення).
У поточному столітті відмічається прискорення темпів фізичного розвитку дітей та підлітків - акселерація (від лат. Acceleration - прискорення)
Основними ознаками акселерації є;
більші розміри дітей при народженні:;
прискорення темпу загального фізичного розвитку;
швидке завершення росту і будови тіла,
Значно позначилася акселерація на спортивних показниках: результати в швидкості, силі, витривалості, які показують юнаки і дівчата сьогодні на 10-15 % вищі, ніж результати, які показували їх однолітки 20-30 років тому.
Причини акселерації на думку більшості вчених, закладені у зміні способу життя: характері праці і відпочинку, харчуванні, руховій активності, розвитку науково-технічного прогресу, медицині та медичному обслуговуванні тощо.
Фізичний розвиток людини значною мірою визначається її руховою активністю. У осіб, які систематично займаються фізичними вправами і спортом він набагато вищий, ніж у їх однолітків, що ними не займаються. Особливо це стосується будови тіла та росту спортивних показників.