Сертифікація в Японії

В Японії діють три форми сертифікації:

• обов’язкова сертифікація, що підтверджує відповідність законодавчим вимогам;

• добровільна сертифікація на відповідність національним стандартам JIS, що проводять органи, уповноважені урядом;

• добровільна сертифікація, яку проводять приватні органи з сертифікації.

Обов’язкова сертифікація регламентується чинними законами (їх понад 30), у яких встановлюються перелік продукції, що підлягає обов’язкової сертифікації, і вимоги до неї; схеми сертифікації; знаки відповідності; органи управління, відповідальні за організацію сертифікації й інспекційний контроль. Уповноважені органи розробляють технічні регламенти, на відповідність яким проводяться сертифікаційні випробування, а затверджує їх Кабінет Міністрів країни.

Забезпечення виконання законодавчих положень з сертифікації розподіляється між міністерствами та іншими державними органами управління. Наприклад, за Міністерством зовнішньої торгівлі і промисловості закріплено десять законів. З деяких видів продукції в законах вводяться категорії, що характеризують ступінь їх небезпеки для користувача. Наприклад, для електротехнічних виробів встановлені категорії А і Б. Для категорій використовують різні схеми сертифікації і знаки відповідності

Знак категорії А Знак категорії Б

Рис. 1. 1. Знаки відповідності електротехнічних виробів.

Для більш небезпечних товарів (категорія А) передбачена сертифікація третьою стороною, а для виробів категорії Б – заява-декларація виробника.

Випробувальні лабораторії призначаються міністерствами і працюють як безприбуткові організації.

Особливість обов’язкової сертифікації в Японії полягає в необхідності одержати дозвіл на серійне виробництво продукції, що підлягає обов’язкової сертифікації, а також у тому, що товари, які експортуються, підлягають обов’язкової сертифікації.

Добровільна сертифікація на відповідність стандарту J1S не завжди підтверджує відповідність вимогам безпеки, оскільки обов’язкові вимоги включаються до технічних регламентів. Цей вид сертифікації знаходиться у віданні Міністерства зовнішньої торгівлі і промисловості, яке її організовує і координує. Заявник повинен звертатися до міністра, що однаковою мірою стосується й експортерів на японський ринок, якщо з ними не укладена угода про взаємне чи одностороннє визнання результатів випробувань.

Як правило, схема сертифікації містить оцінку чинної системи якості на відповідність стандартам ISO 9000 та інспекційний контроль, який у плановому порядку здійснюється один раз на 4-5 років, а позаплановий – у будь-який час без попередження.

Розглянемо особливості сертифікації товарів, що поставляються в Японію.

На підставі закону про електротехнічні товари побутового призначення і контролю матеріалів для їх виробництва діє знак відповідності. Одержання такого знака є необхідним «пропуском» для реалізації товарів даного виду, причому закон однаковою мірою діє як для японських, так і електротехнічних товарів, що імпортуються. Знак товару категорії А засвідчує відповідність побутових електротоварів, до яких користувач дотикається безпосередньо (електробритви, телевізори, пилососи тощо.). Знак категорії Б – це підтвердження відповідності таких товарів, як електроарматура, вентилятори, устаткування офісів тощо.

Експортер подібних товарів на японський ринок повинен подати свій продукт на випробування в японському відповідному випробувальному центрі. Зробити це він має право тільки через японських посередників, які проходять через визначену процедуру.

Японський посередник зобов’язаний надати Міністерству зовнішньої торгівлі і промисловості всі дані про товар, який має намір імпортувати, параметри безпеки і якості, класифікаційні характеристики, підтвердження його повної відповідності японським стандартам. Посередник зобов’язаний гарантувати дотримання порядку одержання знака відповідності і вчасно інформувати покупців про всі зміни в якості чи конструкції товару.

Якщо ж товар належить до категорії Б, додається додаткова вимога до імпортера-посередника, який буде продавати товар закордонної фірми: подання до Міністерства торгівлі і промисловості заяви про намір почати бізнес з цього товару. Японський покупець "вихований" таким чином, що електротехнічні товари, не марковані знаком відповідності т, він сприймає як низькоякісні.

До обов’язкових знаків відповідності в Японії належать також: знак JATG, який засвідчує схвалення товару Японським інститутом телекомунікаційного устаткування; знак JIS, що засвідчує відповідність широкого діапазону товарів вимогам японських стандартів. Знак введено Міністерством торгівлі і промисловості, яке і здійснює контроль за одержанням знака і подальший нагляд за дотриманням встановлених вимог виробником товару.

Діють також різні добровільні знаки. їх встановлюють асоціації та інші товариства для інформування споживачів про відповідність товару визначеним вимогам. Характерним є для цих знаків – застосування для продовольчих товарів.

Таким чином, експортери на японський ринок змушені вивчати вимоги стандартів і правил, що діють у приймаючій країні; звертатися до японських випробувальних лабораторій, якщо відсутня угода про взаємне визнання результатів випробувань. А для цього необхідно правильно вибрати японського посередника, без якого виконати усі вимоги і просунути товар на ринок неможливо. Іноземні постачальники на ринок Японії намагаються різними шляхами подолати чи хоча б зменшити жорсткі бар’єри, що захищають її внутрішній ринок. Так, США вдалося домогтися угоди японської сторони на проведення випробувань деяких товарів, призначених для експорту до Японії, у своїх лабораторіях під наглядом японського Міністерства зовнішньої торгівлі і промисловості. Ця угода торкнулася лише п’яти американських лабораторій, але залишається ще й мовний бар’єр, тому що японська сторона приймає до розгляду лише документи, перекладені на японську.

Для проведення сертифікації систем якості було створено Японську асоціацію з сертифікації систем якості (JAB). Основні її функції:

• акредитація органів з сертифікації продукції і систем якості та організацій, що навчають аудиторів; атестація аудиторів, а також реєстрація відповідних постачальників;

• проведення досліджень і здійснення практичних дій щодо взаємного визнання акредитації органів з сертифікації систем якості за кордоном, координації зусиль у цій галузі з національними і закордонними організаціями;

• виконання інших робіт, спрямованих на досягнення цілей JAB. Уся діяльність JAB будується відповідно до документів ISO і ІЕС, наприклад, нею підготовлено довідник на основі документа ICO/КАСКО «Проект керівництва ISO/IEC. Загальні вимоги до сертифікації і реєстрації органів оцінки відповідності та акредитації систем». Опубліковані також інші керівні документи JAB з виконання зазначених робіт.

Акредитація органів з сертифікації та організацій, що навчають аудиторів, здійснюється аудиторами JAB, які призначаються її генеральним директором. По лінії JAB акредитовані такі великі центри» як Центр сертифікації систем якості Японської асоціації з стандартизації (JSA-Q), Центр з контролю газового устаткування (JLA-QA), Центр сертифікації систем якості Асоціації з безпеки судин, що працюють під тиском (KHK-QA).

При сертифікації аудиторів JAB видає сертифікати трьох категорій: головного аудитора, аудитора і помічника аудитора.

Система сертифікації Росії.

Роботи зі сертифікації в Росії проводяться відповідно до вимог Закону «Про сертифікацію продукції і послуг» від 1995 р.

Він встановлює правові основи обов’язкової і добровільної сертифікації продукції, послуг у Росії, а також права й обов’язки учасників сертифікації. Розвиваючи положення Закону, видано ряд підзаконних актів державних органів управління і виконавчої влади в межах їх компетенції, які відповідно до Закону регулюють діяльність з обов’язкової і добровільної сертифікації в Росії.

Національним органом зі сертифікації товарів виступає Держстандарт Російської Федерації, який мас ряд визначених обов’язків у галузі сертифікації. Сюди відносять:

- визначення порядку сертифікації та номенклатури товарів (робіт, послуг), які підлягають обов’язковій сертифікації;

- акредитацію органів зі сертифікації контрольних видів товарів (робіт, послуг) і дослідних лабораторій (центрів), а також надання права проведення акредитації іншим юридичним особам;

- представлення інтересів Росії в міжнародних організаціях і питань сертифікації.

Проведення робіт зі сертифікації здійснюється відповідно до правил і порядку сертифікації, затвердженими Держстандартом РФ.

Ці правила містять загальні рекомендації, які застосовуються під час організації і проведення робіт із обов’язкової та добровільної сертифікації. З метою забезпечення визнання російських сертифікатів і знаків відповідності за кордоном правила і рекомендації складено відповідно до діючих міжнародних норм і правил.

Загальні принципи порядку сертифікації відповідають Настановам ISO/IEC з цього питання.

Організаційно сертифікація забезпечується Держстандартом РФ і федеральними органами, на які покладено відповідальність за обов’язкову сертифікацію. Безпосередню роботу зі сертифікації проводять акредитовані органи зі сертифікації і випробувальні лабораторії. У Росії діє 680 органів зі сертифікації і біля 1830 лабораторій.

У Росії функціонує державна Система сертифікації – ГОСТ Р. Основоположним принципом Системи сертифікації ГОСТ Р є її побудова через системи сертифікації однорідної продукції, завдяки чому вона. фактично, є їх сукупністю, об’єднанням правил та принципів. Системи сертифікації однорідної продукції затверджуються Держстандартом Росії і регламентуються в Державному реєстрі.

У Системі сертифікації ГОСТ Р діє понад 20 систем однорідної продукції.

Вибір схеми сертифікації проходить з урахуванням особливостей виробництва, випробувань, поставки і застосування конкретної продукції. Схеми сертифікації, у рамках Системи ГОСТ Р. розроблено з урахуванням рекомендації! ISO/IEC та практики підтвердження відповідності в EC

Таблиця 1.1

Схеми сертифікації, які використовуються в Російській Федерації

Номер схеми	Випробування в акредитованих випробувальних лабораторіях та інші способи доведення відповідності	Перевірка виробництва (системи якості)	Інспекційний контроль сертифікованої продукції (системи якості, виробництва)
1	2	3	4
1	Випробування типу*
1а	Випробування типу	Аналіз стану виробництва
2	Випробування типу		Випробування зразків. взятих у продавця
2а	Випробування типу	Аналіз стану виробництва	Випробування зразків. взятих у продавця Аналіз стану виробництва .
3	Випробування типу		Випробування зразків. і взятих у виготовлювача
3а	Випробування типу	Аналіз стану виробництва	Випробування зразків. взятих у виробника. Аналіз стану виробництва
4	Випробування типу		Випробування зразків, взятих у продавця. Випробування зразків, взятих у виробника.

Продовження табл. 1.1

4а	Випробування типу	Аналіз стану виробництва	Випробування зразків. взятих у продавця Випробування зразків, взятих у виробника. Аналіз стану виробництва.
5 6	Випробування типу Розгляд декларації про відповідність із документами, що прикладаються	Сертифікація виробництва або сертифікація системи якості Сертифікація системи якості	Контроль сертифікованої системи якості (виробництва) Випробування зразків, взятих у продавця і(або) у виготовлювача. Контроль сертифікованої системи якості
7	Випробування продукції
8	Випробування кожного зразка
9	Розгляд декларації про відповідність документам, що прикладаються
9-а	Розгляд декларації про відповідність документам, що прикладаються	Аналіз стану виробництва
10	Розгляд декларації			Випробування зразків. взятих у виготовлювача і у продавця
10. а	Розгляд декларації про відповідність з документами, що прикладаються	Аналіз стану виробництва	Випробування зразків. взятих у виготовлювача і продавця. Аналіз стану виробництва

* Випробування типу обмежується випробуванням в акредитованій лабораторії тину, тобто типового зразка, взятого в партії товару.

У схемах сертифікації використовують документальні докази відповідності, отримані заявником іншим шляхом, поза сертифікацією, що сприймається позитивно як спосіб скорочення обсягу перевірок. Такими додатковими матеріалами можуть бути: протоколи приймальних, періодичних та інших випробувань, гігієнічний сертифікат, сертифікат пожежної безпеки, сертифікат походження тощо.

З метою проведення робіт із акредитації в Росії було сформовано Міждержавну раду з акредитації і сертифікації, до складу якої включили представників зацікавлених організацій. Загальне керівництво і координацію діяльності з акредитації здійснює спеціально створений підрозділ Держстандарту Росії відділ з акредитації.

Російська система акредитації (РОСА) – це сукупність організацій, що беруть участь у діяльності з акредитації, акредитованих органів зі сертифікації, випробувальних лабораторій. Система акредитації встановила вимоги до об’єктів акредитації, вимоги до акредитуючих органів, правила і процедури системи.