Аналіз документів
Будь-яке емпіричне соціологічне дослідження повинне починатися з аналізу документів, які ми маємо з проблеми, що вивчається. Аналіз документів дає соціальному дослідникові можливість побачити багато важливих сторін соціального життя. Він допомагає уловити норми й цінності, властиві певному суспільству в певний історичний період; він здобуває відомості, необхідні для опису тих чи інших соціальних структур; він дає можливість простежити динаміку взаємодії між різними соціальними групами та окремими особами тощо.
Під документами в соціології розуміють спеціально створені предмети, призначені для передачі та зберігання інформації.
За формою, в якій зафіксована інформація, документи розподіляються на:
Письмові тексти (друкарські, машинописні, рукописні).
Статистичні дані (цифрова форма даних).
Іконографічні (кіно-, фото- та відеоматеріали, твори живопису).
Фонетичні (аудіозаписи на різних носіях).
Залежно від статусу, документи класифікуються на:
Офіційні, які ухвалюють ті чи інші органи влади, установ (урядові матеріали, постанови, дані статистичної звітності, архіви тощо).
Неофіційні (особисті картки, анкети, заяви тощо).
За джерелом інформації документи розподіляються на:
Первинні, такі, що складаються на прямому спостереженні чи опитуванні.
Вторинні, такі, що є обробкою, узагальненням, зробленим на основі даних первинних джерел.
За мірою персоніфікації документи розподіляються на:
Особисті (автобіографії, характеристики, анкети, скарги тощо).
Безособові (звіти, архівні документи тощо).
Необхідно мати на увазі, що один і той самий документ може бути класифікований за декількома ознаками.
Предметом аналізу документів є їх ознаки, властивості, які можуть характеризувати вміст явища, що вивчається, з точки зору мети та завдань дослідження.
Методи аналізу документів надзвичайно різноманітні і безперервно поповнюються та удосконалюються. Проте можна виділити два основні методи аналізу документів:
Традиційний або якісний метод. Під ним розуміються розумові операції по інтерпретації інформації, що міститься в документальних матеріалах, по виявленню їх сутності. Якісний аналіз передбачає виявлення авторства документа і часу його створення, мети, умов, що викликали появу документа. Особливість традиційного аналізу документів полягає в тому, що в його основі полягає механізм розуміння тексту. Він є деякими логічними побудовами, направленими на розкриття основного вмісту матеріалу, що вивчається. Цей метод дозволяє визначити глибинний вміст документів. Включення інтуїції, загального рівня культури і практичної орієнтації соціолога грає тут вирішальну роль. Основним недоліком цього методу є суб'єктивність. Який би не був добросовісний дослідник, як би не намагався він максимально об'єктивно розглянути матеріал, інтерпретація завжди тією чи іншою мірою буде суб'єктивною.
Кількісний формалізований метод. Бажання позбутися від суб'єктивності традиційного аналізу призвело до розробки принципово інших, формалізованих або кількісних методів аналізу документів. Його сутність полягає в знаходженні таких властивостей, ознак, рис документа, які відображали б істотні боки його вмісту. Формалізований метод розрахований на витягання соціологічної інформації з великих масивів документальних джерел, не доступних традиційному аналізу. Він заснований на виявленні деяких кількісних, статистичних характеристик текстів. Головним недоліком цього методу слід вважати неповне, невичерпне розкриття змісту документа.
Прийомом кількісного аналізу виступає контент-аналіз (це переклад текстової інформації в кількісні показники).
У практиці роботи з контент-аналізом визначилися деякі загальні принципи доцільного вживання:
Вживання контент-аналізу рекомендується у всіх випадках, коли потрібна висока точність або об'єктивність аналізу.
Зазвичай застосовується за наявності великого за обсягом і несистематизованого матеріалу, коли його безпосереднє використання ускладнене.
Контент-аналіз корисний (ефективний) у тих випадках, коли категорії, важливі для мети дослідження, характеризуються певною частотою появи в документах, що вивчаються.
Контент-аналіз дає гарні результати, коли велике значення для досліджуваної роботи має саму мову джерела інформації, що вивчається, його специфічні характеристики.
Вживання методу контент-аналізу на практиці вимагає спеціальних процедур і техніки. Він висуває специфічні вимоги до всього дослідницького процесу.