- •Передмова
- •Загальні методичні рекомендації
- •Програма курсу
- •1 Основні поняття і закони хімії
- •Контрольні завдання
- •2 Будова атома. Періодичний закон і періодична система елементів
- •Хімічні властивості амфотерних оксидів
- •Контрольні завдання
- •3 Основні класи неорганічних сполук
- •Хімічні властивості кислотних оксидів
- •Номенклатура основ
- •Хімічні властивості основ
- •Кислоти
- •Номенклатура кислот
- •Назви оксигеновмісних кислот
- •Хімічні властивості кислот
- •Хімічні властивості солей
- •Контрольні завдання
- •4 Хімічний зв'язок. Будова молекул і кристалів
- •Контрольні завдання
- •5 Комплексні (координаційні) сполуки
- •Контрольні завдання
- •6 Окисно-відновні процеси
- •Контрольні завдання
- •7 Хімічна кінетика. Хімічна рівновага
- •Контрольні завдання
- •8 Розчини. Гідроліз солей
- •Способи виразу складу розчинів
- •1 Гідроліз солей іі типу
- •2 Гідроліз солей ііі типу
- •3 Гідроліз солей іv типу
- •Контрольні завдання
- •9 Хімічні властивості металів. Основи електрохімії
- •Електродні потенціали. Гальванічний елемент
- •Електроліз
- •1 Електроліз розплавів
- •2 Електроліз водних розчинів солей
- •Катодні процеси
- •Анодні процеси
- •Електроліз з активним анодом
- •Лабораторна робота № 1 Класи неорганічних сполук Хід роботи
- •1 Кислотні оксиди
- •2 Основні оксиди
- •3 Амфотерні оксиди
- •4 Гідрати оксидів
- •Лабораторна робота №2 Окисно-відновні реакції Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3 Гідроліз солей Хід роботи
- •Лабораторна робота № 4 Хімічні та електрохімічні властивості металів Хід роботи
- •4 Електроліз водного розчину натрій хлориду
- •Перелік рекомендованих джерел
- •Класифікація електролітів
Контрольні завдання
Для реакцій:
N2(г) + 3Н2(г) 2NH3(г), ΔН = –92 кДж;
Fe2O3(т) + 3H2(г) 2Fe(т) + 3H2O(г), ΔН = 97 кДж
1. Напишіть кінетичні рівняння прямої та зворотної реакції.
2. Напишіть вираз для константи рівноваги даної реакції.
3. У скільки разів збільшиться або зменшиться швидкість прямої реакції при збільшенні концентрації Н2 в 3 рази?
4. У скільки разів збільшиться або зменшиться швидкість прямої реакції при збільшенні об’єму системи в 2 рази?
5. У скільки разів збільшиться або зменшиться швидкість зворотної реакції при збільшенні тиску в системі в 3 рази?
6. У скільки разів збільшиться швидкість прямої реакції при зміні температури від 100 оС до 130 оС. Температурний коефіцієнт реакції 3.
7. В яку сторону зміститься рівновага реакції:
а) при підвищенні температури;
б) при підвищенні тиску.
8 Розчини. Гідроліз солей
Розчини - гомогенні (однорідні) системи, які складаються з розчинника, розчинених речовин та продуктів їх взаємодії.
Залежно від агрегатного стану розчинника розрізняють тверді, рідкі і газуваті розчини.
Насичений розчин – розчин, у якому за певної температури дана речовина більше не розчиняється.
Ненасичений розчин – розчин, у якому за певної температури дана речовина ще може розчинятися.
Розчинність – максимальна маса речовини, яка може розчинитись у 100 г розчинника.
Способи виразу складу розчинів
1) масова частка ω - це відношення маси розчиненої речовини до загальної маси розчину:
де ω – масова частка розчиненої речовини;
тр.р. – маса розчиненої речовини, г;
тр-ну – маса розчину, г.
Масову частку розчиненої речовини ω виражають у частках одиниці або у відсотках.
2) молярна концентрація См (молярність) розчину - це відношення кількості розчиненої речовини до об’єму розчину:
Одиниці вимірювання См – моль/дм3.
Водневий показник рН – це від’ємний десятковий логарифм концентрації йонів Гідрогену.
рН = ‑ lg [Н+]
кислі розчини: рН < 7
нейтральні розчини: рН = 7
лужні розчини: рН > 7
Аналогічно водневому показнику введено поняття показника гідроксил-йонів:
рОН = – lg [OН–].
Тоді за температури 298 К справджується рівність:
рН + рОН = 14.
Гідроліз - це хімічна взаємодія солей з малодисоційованими молекулами води, яка призводить до утворення ще слабшого електроліту. Ця реакція є зворотною до реакції нейтралізації. Усі солі за будовою молекули можна поділити на чотири типи:
солі І типу – утворені сильною кислотою та сильною основою (KNO3, BaCl2 тощо);
солі ІІ типу – утворені сильною кислотою та слабкою основою (Zn(NO3)2, CuSO4 тощо);
солі ІІІ типу – утворені слабкою кислотою та сильною основою (Na2CO3, Li2SO3 тощо);
солі ІV типу – утворені слабкою кислотою та слабкою основою ((NH4)2CO3, (CH3COO)2Pb тощо).
Хімічну взаємодію з молекулами води здійснюють лише утворені при дисоціації відповідних солей йони слабких електролітів (див. додаток Д). Таким чином, за механізмом перебігу реакцію гідролізу можна розділити на три типи (солі І типу не гідролізують).
