12. Теоретичні засади консервативної ідеології

Консерватизм з лат. збереження.

Фундатори консерватизму як політичної ідеології: Ерік Берк, ,Бональд.

Консерватизм – ідеологічна течія, яка виступає за збереження і підтримку існуючих форм соціальної структури, традицій, цінностей, морально-правових норм.

Історичні ідеї консерватизму:

• необхідність збереження існуючих традицій;

• обґрунтування неприродності свідомого перетворення соціального порядку;

• проголошення принципів послідовності;

• не порушення природних порядків, даних Богом (природні принципи, що лежать в основі сім”ї, власності мають зберігатися);

Ідеї консерватизму на початковому етапі:

1. суспільство розглядається як злагоджений механізм, що функціонує;

2. принципи релігійної смиренності і покірності;

3. заклик до керованості власних дій тими принципами, що панують в суспільстві (неможливість панування демократії, бо дії народу - ірраціональні);

4. політики повинні підкорятись нормам моралі;

5. за консерватизмом людська природа переповнена лихих намірів, тому людина має підпорядковуватися Богу (таким чином обґрунтовується елітарна форма правління).

Концепції неоконсерватизму, що з”явився у 2-гій половині XXст. (кардинальні зміни порівняно з початковим консерватизмом) :

• визнання не тільки капіталістичного суспільства, а й ліберального;

• заперечення втручання держави в економіку, що стримує її розвиток

Особливість консерватизму - не має сталого ідейного ядра і набуває різних ідейних форм в різні історичні етапи.

Форми консерватизму:

• історична форма

• антропологічна форма: консерватизм як вічна загальнолюдська позиція щодо визначних ідей принципів, ідеалів. Суспільство є вищим за індивіда, бо окрема людина керується у своїх діях інстинктами;

• ситуаційна форма: консерватизм як засіб пізнання і практичної діяльності суб”єктів політики, які намагаються зберегти існуючі порядки.

В цих рамках розрізняють:

1. ціннісний консерватизм: збереження вірності принципам, і готовність погодитись зі змінами

2. структурний консерватизм: характеризується негативним ставленням до суспільних змін.

13. Сучасні теорії демократії

Демократія - форма пол. та ек. устрою сусп., заснована на визнанні народу основним джерелом влади; тип д-ви, яка декларує і втілює на практиці принципи народовладдя, права і свободи громадян, можливості для діяльності різних пол. сил, контроль а діями органів влади.

Для демократії хар-ними є вільна діяльність пол. та громадських організацій, обов’язково виборність органів влади, розмежування держ. сфери та сфери гром. сусп., ек. та пол. плюралізм, д-ва існує заради громадян, а не навпаки, високий рівень сусп. самоврядування.

ЗАХ. ПОЛІТОЛОГІЯ ПРО ВИДИ ДЕМОКРАТІЇ

Демократія - форма пол. та ек. устрою сусп., заснована на визнанні народу основним джерелом влади; тип д-ви, яка декларує і втілює на практиці принципи народовладдя, права і свободи громадян, можливості для діяльності різних пол. сил, контроль а діями органів влади.

Дем. поділ. на представницьку і безпосередню, але зах. політологія виділяє інші види дем.:

1. ідентитарна- побудована на принципі ототожнення інт-сів правителів чи влади та інт-сів тих, ким управляють. Відкидає представницьку дем., бо волю всіх гром-н не можливо представити. відкидає ідеї волевиявлення гром-н, їх пол. активність. Є лідери, уряд, які знають що потрібно народу. Все це веде до тоталіт. якості влади. Ідент. Дем. відкидає б-я. зіткнення зіткнення інт-сів у сусп.

2. конкурентна- виходить з визначення різниці в інт-сах д-ви і гром-н, їх права на це. Кон. Дем. хар-на тим, що гром-ни приймають участь у створенні пол. влади, маючи право пол. вибору в плюраліст. пол. с-мі. Різниця інт-сів різних соц. прошарків сусп. та класів дає можл. Відкритого зіткнення інт-сів і гласності. Враховуючи різнобарвність інт-сів і думок не може прийняти вірне для всіх рішення. Д-ва не може вдовольнити всіх інтересів і тут виступає принцип більшості.кон. дем. передбачає захист інт-сів меншості, тому в кон. Дем. дії принцип гарантії прав для меншості і шлях до цього принцип консенсусу. Тобто при кон. погляді на дем. бачимо, що існує не влада народу, а влада для народу.

3. марксистська- близька іден. Дем. стоїть на принципі, що дем. може бути чи буржуазна соціалістична.

Дем. соц. базується

1. на заг. власності на засоби вир-ва

1. на диктатурі пролетаріату

1. інт-си гром-н співпад. з інт-сами д-ви і партії

1. партія виразник диктатури пролетаріату

Осн принцип на якому грунт. пол. життя і соц. дем- це принцип дем. централізму.