7. Патолого-анатомічна картина

Специфічні зміни в тканинах і органах спостерігаються при небагатьох отруєннях, що мають здебільшого хронічний перебіг.

Більшість отрут викликає дистрофічні і запальні зміни в тканинах і органах, не відрізняючись від змін, які спостерігаються при інших хворобах. При цьому ступінь вказаних змін залежить не тільки від дози, але і від терміну дії отрути. При швидкій смерті зміни в органах малопомітні, а в ряді випадків макроскопічно не встановлюються, тоді як при тривалішому перебігу хвороби, викликаному тією ж отрутою, запальні процеси яскраво виражені. Багато отрут, незалежно від тривалості перебігу захворювання, не викликають морфологічних змін, що виявляються на розтині. Проте розтин трупів тварин з метою діагностики отруєнь відіграє дуже важливу роль.

При розтині, який проводять в першу добу після загибелі тварини, вміст шлунку має запах закису азоту ( згорівший ріг ). Другою характерною патолого-анатомічною ознакою є зміна кольору крові ( при нанесенні краплини крові на фільтрувальний папір ). При вмісті метгемоглобіну близько 30% кров набуває коричневого відтінку, а при підвищенні даного рівня, цей відтінок стає більш насиченим. При вмісті метгемоглобіну близько 80% кров набуває темно-коричневого кольору.

Кров погано зсідається, в судинах знаходиться у вигляді коричнево-смолистих згустків.

Серозні оболонки внутрішніх органів при зберіганні розтятих трупів на повітрі протягом декількох годин набувають сіро-коричневого відтінку.

При отруєнні азотними добривами спостерігають гастроентерит, іноді виразки і кров’яну рідину в перикарді. Слизова оболонка передшлунків гіперемована з крововиливами та наявністю вогнищ некрозу. В стінці рубця зустрічаються інфільтрати, а слизова оболонка кишечнику в стані катарально-геморагічного запалення.

В серозних оболонках паренхіматозних органів і в черевній порожнині відмічають крововиливи. Печінка збільшена, повнокровна. В нирках визначають крововиливи. В наднирниках з’являються вогнища некрозу.

В трахеї та бронхах накопичується піниста рідина з домішками крові, а на слизових оболонках спостерігають різної величини крововиливи темно-коричневого кольору. Легені в стані гіперемії з наявністю вогнищ набряку та емфіземи.

Серце збільшене, коронарні судини переповнені кров’ю, під епікардом та ендокардом чисельні крапкові крововиливи.

М’язи червоного кольору. В корі головного мозку, мозочка, спинного мозку, міокарді, стінках альвеол, під капсулою печінки, в селезінці відзначають геморагії.

При абортах ( внаслідок хронічного отруєння ) плоди часто муміфіковані. Плацента набрякла, чорного кольору.

При отруєнні курей відмічають синюшність гребеня, сережок і шкіри. Кров від темно-коричневого до червоно-чорного кольору, внутрішні органи переповнені кров’ю. Слизова оболонка зобу, залозистого шлунка і кишечника набрякла, гіперемійована, вкрита слизом, в окремих місцях виявляють незначні крововиливи. При хронічному отруєнні курей нітратами встановлюють сіро-жовті вузлики на слизовій оболонці стравоходу. У півнів знижується маса сім’яників.

При гострій нітрато-нітритній інтоксикації у собак та котів спостерігається синюшність видимих слизових оболонок, наявність на них крапкових крововиливів, а також набряки підшкірної клітковини в різних ділянках тіла. В шлунку та кишечнику реєструють катарально-геморагічне запалення слизових оболонок, а часто і серозних.

Нерідко відмічаються виразки та ерозії в шлунку і дванадцятипалій кишці. Печінка збільшена, края притуплені, сіро-коричневого кольору, м’якої консистенції. З поверхні розрізу виділяється значна кількість темно-червоної з коричневатим відтінком крові, яка погано згортається.

Нирки збільшені в об’ємі, сіро-коричневого або темно-червоного кольору з наявністю крововиливів, рихлої консистенції.

В легенях може спостерігатись застійна гіперемія і набряк.

Лімфатичні вузли набряклі, гіперемовані, на розрізі з мармуровим малюнком.

Селезінка у більшості випадків без змін.

В грудній, черевній порожнинах и серцевій сорочці міститься значна кількість серозної рідини червонуватого кольору.

При хронічних нітрато-нітритних інтоксикаціях в печінці, підшлунковій залозі і нирках, рідше в міокарді виявляють зміни, характерні для зернисто-жирової дистрофії. [ 4, 7 ]