- •Лабораторна робота 1 Моделювання випадкових подій і дискретних випадкових величин
- •Короткі теоретичні відомості
- •Постановка завдання
- •Індивідуальні завдання для моделювання
- •Лабораторна робота 2 Моделювання неперервних випадкових величин
- •Короткі теоретичні відомості
- •Постановка завдання
- •Індивідуальні завдання для моделювання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Постановка завдання
- •Лабораторна робота 3 Моделювання випадкових векторів і функцій
- •Індивідуальні завдання для моделювання
- •Лабораторна робота 4 Моделювання дискретних систем
- •Короткі теоретичні відомості
- •Постановка завдання
- •Індивідуальні завдання для моделювання
- •Постановка завдання для моделювання одноканальних розімкнутих смо
- •Постановка завдання для моделювання одноканальних замкнутих смо
- •Постановка завдання для моделювання багатоканальних розімкнутих смо
- •Постановка завдання для моделювання замкнутих смо
- •Лабораторна робота 7 Моделювання у gpss World багатофазних розімкнутих смо та оцінка якості їх функціонування
- •Короткі теоретичні відомості
- •Постановка завдання
- •Лабораторна робота 8 Моделювання виробничих систем (на прикладі моделювання роботи транспортного конвеєра та моделювання роботи ділянки цеху)
- •Короткі теоретичні відомості
- •Постановка завдання для моделювання роботи транспортного конвеєра
- •Вхідні дані для моделювання
- •Постановка завдання для моделювання роботи ділянки цеху
- •Вхідні дані для моделювання
- •Постановка завдання
- •Вхідні дані для моделювання
- •Лабораторна робота 10 Моделювання обчислювальних систем (на прикладі моделювання обчислювального відділу, що готує носії з програмами для дерево-ороблювальних верстатів)
- •Короткі теоретичні відомості
- •Постановка завдання
- •Вхідні дані для моделювання
- •Лабораторна робота 11 Моделювання обчислювальних систем (на прикладі моделювання вузла комутації повідомлень)
- •Короткі теоретичні відомості
- •Постановка завдання
- •Вхідні дані для моделювання
- •Лабораторна робота 12 Моделювання неперервних систем на прикладі поширення вірусу на системному диску
- •Короткі теоретичні відомості
- •Постановка завдання
- •Вхідні дані для моделювання
- •Лабораторна робота 13 Проведення дисперсійного аналізу для дослідження вагомості впливу змінних користувача на об’єкт моделі.
- •Короткі теоретичні відомості
- •Постановка завдання
- •Вхідні дані для моделювання
- •Лабораторна робота 14 Розроблення експерименту користувача для дослідження вагомості впливу обраних змінних на об’єкт моделі.
- •Короткі теоретичні відомості
- •Постановка завдання
- •Вхідні дані для моделювання
- •Лабораторна робота 15 Проведення регресійного аналізу для оптимізації і кількісного прогнозу поведінки системи.
- •Короткі теоретичні відомості
- •Постановка завдання
- •Вхідні дані для моделювання
Вхідні дані для моделювання
№ вар. |
µ |
β |
φ |
ψ |
η |
λ |
ω |
δ |
1 |
50±5 |
25±3 |
21±4 |
32±4 |
19±2 |
18±2 |
28±3 |
29±2 |
2 |
80±7 |
42±4 |
38±3 |
32±4 |
45±5 |
28±3 |
50±5 |
48±6 |
3 |
65±5 |
25±3 |
21±4 |
22±3 |
19±2 |
18±2 |
28±3 |
29±3 |
4 |
40±6 |
31±3 |
27±4 |
32±4 |
29±3 |
29±4 |
28±2 |
32±4 |
5 |
58±5 |
25±2 |
41±3 |
35±4 |
39±2 |
18±2 |
28±3 |
21±3 |
6 |
53±5 |
42±3 |
41±5 |
52±6 |
49±4 |
38±5 |
41±4 |
39±5 |
7 |
25±3 |
50±5 |
18±2 |
28±3 |
29±2 |
21±4 |
19±2 |
32±4 |
8 |
42±4 |
80±7 |
28±3 |
50±5 |
48±6 |
38±3 |
45±5 |
32±4 |
9 |
25±3 |
65±5 |
18±2 |
28±3 |
29±3 |
21±4 |
19±2 |
22±3 |
10 |
31±3 |
40±6 |
29±4 |
28±2 |
32±4 |
27±4 |
29±3 |
32±4 |
11 |
25±2 |
58±5 |
18±2 |
28±3 |
21±3 |
41±3 |
39±2 |
35±4 |
12 |
42±3 |
53±5 |
38±5 |
41±4 |
39±5 |
41±5 |
49±4 |
52±6 |
13 |
49±4 |
25±3 |
28±3 |
50±5 |
48±6 |
21±4 |
22±3 |
19±2 |
14 |
29±2 |
42±4 |
18±2 |
28±3 |
29±3 |
27±4 |
32±4 |
29±3 |
15 |
48±6 |
25±3 |
29±4 |
28±2 |
32±4 |
41±3 |
35±4 |
39±2 |
Лабораторна робота 9
Моделювання обчислювальних систем (на прикладі моделювання
роботи ЕОМ для обробки завдань з різними пріоритетами)
Мета лабораторної роботи – ознайомитись з алгоритмами моделювання обчислювальних систем на прикладі обробки завдань з різними пріоритетами на ЕОМ та проаналізувати оцінки отриманих результатів.
Короткі теоретичні відомості
Якщо на вході ОКП утвориться черга, то вибір транзакта для його зайняття після звільнення відбувається:
у порядку надходження – для транзактів з рівними пріоритетами;
з урахуванням пріоритету, зазначеного операндом Е блоку GENERATE.
При цьому черговий транзакт із більшим пріоритетом чекає закінчення обслуговування попереднього транзакта незалежно від його пріоритету. Пріоритет враховується тільки в черзі, що утворюється. У ній транзакти вибудовуються в пріоритетному порядку.
Такий режим функціонування ОКП організується блоками SEIZE і RELEASE.
Однак може виникнути необхідність змоделювати ситуацію, коли черговий транзакт повинен зайняти ОКП, перервавши обслуговування попереднього транзакта. Таке переривання називається “захопленням” ОКП й моделюється блоком PREEMPT (захопити).
Коли ОКП вільний, блок PREEMPT працює так само, як і блок SEIZE. При зайнятому ОКП блок PREEMPT функціонує або в пріоритетному режимі, або в режимі переривання.
У пріоритетному режимі перервати обслуговування попереднього (того, що обслуговується) транзакта, тобто “захопити” ОКП, може тільки транзакт із більшим пріоритетом. Якщо пріоритет транзакта, що претендує на зайняття ОКП, дорівнює або нижчий пріоритету транзакта, що обслуговується, він потрапляє у список затримки ОКП останнім у своєму пріоритеті.
Перерваний транзакт може видалятись з системи, або відправлятись на дообслуговування. Час, який залишився до завершення обслуговування записується у заданий параметр перерваного транзакта.
У момент генерації транзактів всі його параметри нульові. Попередньо, за допомогою блоку ASSIGN можна задати будь-яку кількість значень параметрів транзактів.
Транзакт, що захопив ОКП, звільняє його від захоплення надходженням у блок RETURN.
