Визначення фактичних нормативів утворення відходів
Мета роботи – ознайомлення з Методикою визначення нормативів утворення промислових відходів категорій А, Б, В, Г, Д та розрахунку нормативів утворення окремих видів відходів.
Методика відображає уніфіковані способи визначення нормативів утворення промислових відходів, виходячи з приналежності останніх до наступних категорій, що характеризують особливості техногенези відходів.
Методика не розповсюджується на
- амортизовані вироби, оскільки норматив їх утворення визначається з тривалості амортизаційного періоду і підтверджується відповідними документами первинного обліку;
- браковану продукцію і залишки сировини, матеріалів або напівфабрикатів, що втратили функціональні властивості через зміну хімічного або речовинного складу в результаті нецілеспрямованої дії систематичних або випадкових факторів, оскільки їх утворення обумовлено недотриманням регламенту процесу або робіт і нормативному регулюванню не підлягає;
- поворотні відходи, які повторно використовуються шляхом рециклінгу в технологічних процесах (роботах), оскільки кількісні показники їх утворення і використання взаємопов'язані і повинні підтверджуватися значенням нормативної витрати при використанні.
Г.1 Визначення нормативів утворення відходів категорій А і Б
Визначення фактичних нормативів утворення промислових відходів категорій А і Б може проводитися як на одиницю продукції, так і на одиницю початкового ресурсу.
Якщо об'єктами утворення промислового відходу є декілька структурних підрозділів підприємства, норматив його утворення може визначатися не індивідуально для кожного підрозділу, а для всіх і розраховуватися на основі початкових даних, які відображають середні значення відповідних показників, встановлені в рамках групи структурних підрозділів.
Норматив утворення відходів категорій А і Б на одиницю продукції встановлюється на підставі формули (Г.1)
, (Г.1)
де
– кількість сировини, матеріалу,
напівфабрикату, полікомпонентних
сумішей, що використовуються для
фізико-механічної обробки або
фізико-хімічної переробки в профілюючу
продукцію. Якщо регламентом процесів
і робіт передбачено повне або часткове
повернення відходів у технологічний
цикл для повторного використовування,
в значення показника Vр включається
величина вказаного повернення;
і
– кількість, відповідно, профілюючої
і побічної продукції, проведеної в
результаті обробки (переробки) початкових
матеріально-сировинних ресурсів в
об'ємі
;
– кількість
інших видів відходів, що утворюються
в результаті обробки (переробки)
початкових матеріально-сировинних
ресурсів в об'ємі Vр і підлягають
видаленню або передачі (продажу)
зацікавленому споживачу для утилізації;
– питомий
кількісний показник неминучих і
безповоротних втрат компонентів
початкових матеріально-сировинних
ресурсів або їх похідних, не включаються
до складу відходів або обумовлених
існуючим технічним і технологічним
рівнем процесу або робіт (наприклад, в
результаті чаду металу при нагріванні
заготовок; неорганізованого пиловідносу
при фракціонуванні керамзиту; виділення
летючих складових при термопластичній
обробці полістиролу і т.п.);
1
– використовується замість відношення
.
Норматив утворення відходу категорій А і Б на одиницю початкового ресурсу встановлюється на підставі формули Г.2:
,
(Г.2)
де
1 – використовується замість відношення
.
Г.2 Визначення фактичних нормативів утворення промислових відходів категорії В
Норматив утворення промислових відходів категорії В встановлюється на підставі наступних показників і формул:
- для речовин і їх сумішей, що є продуктом очищення місць і об'єктів (технологічного устаткування, транспортних засобів, сховищ, виробничих майданчиків і т.п.):
, (Г.3)
де – кількість речовини або суміші речовин, що утворюються в результаті експлуатації, технічного обслуговування, очищення місць і об'єктів;
– кількість початкових матеріально-сировинних ресурсів, продукції, відходів і т.п., розміщуваних в місцях і об'єктах до проведення технічного обслуговування і очищення останніх;
для осаду в очисних спорудах:
, (Г.4)
де
і
– концентрація речовин в стічних водах
і газових викидах, відповідно, на вході
і виході з очисної споруди;
– коефіцієнт,
що характеризує вогкість осаду,
вивантажуваного з очисної споруди, в
пайовому виразі.
Г.3 Визначення фактичних нормативів утворення промислових відходів категорій Г і Д
Норматив утворення промислових відходів категорії Г і Д встановлюється на підставі наступних показників і формул:
для матеріалів і виробів, які виводяться з експлуатації в повному обсязі:
,
(Г.5)
де
– кількість матеріалів або виробів;
– коефіцієнт
забруднення матеріалу або виробів, що
характеризує збільшення маси останніх
на момент виведення з експлуатації;
–
коефіцієнт
зношення виробів, що характеризує
зменшення їх маси на момент виведення
з експлуатації;
для матеріалів або виробів, які виводяться з експлуатації частково:
,
(Г.6)
де
– кількість матеріалів або виробів,
що вводяться в експлуатацію замість
відпрацьованих;
– кількість матеріалів або виробів, що знаходяться в експлуатації.
Якщо кількість матеріалів або виробів у формулах для визначення фактичних нормативів утворення промислових відходів категорій Г і Д виражені не в одиницях маси, то і не враховуються.
При
встановленні нормативів утворення
відходів категорії Г у ряді випадків
виникає необхідність в їх корекції
шляхом множення нормативу утворення
відходу на коефіцієнт локалізації (
).
Цей коефіцієнт характеризує максимально
можливу частку відходів, індивідуальний
збір якої забезпечується при дотриманні
відповідного технологічного регламенту,
по відношенню до загальної кількості
відходу, що утворюється в процесі його
техногенезу.
Додаток Д