- •1. Основні розділи дисциплін «Основи охорони праці» і «Охорона праці в галузі».
- •3. Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці.
- •4. Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці
- •5. Міжнародні норми соціальної відповідальності. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •6. Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності. Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності».
- •7. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці. Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •8. Органи державного управління охороною праці та державного нагляду за охороною праці.
- •9. Положення про суоп, структура та зміст його розділів.
- •10. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування. Міжнародний стандарт онsas 18001: 2007.
- •11. Основні підсистеми системи управління охороною праці, що необхідні для її ефективного функціонування.
- •12. Фінансування охорони праці та економічні аспекти охорони праці.
- •Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •14. Основні види інструктажів з питань охорони праці, їх призначення та періодичність.
- •15. Відшкодування збитків робітникам у випадку пошкодження їх здоров’я.
- •16. Штрафні санкції відносно підприємств.
- •17. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в даному розділі дисципліни.
- •18. Фізіологічні особливості сфери розумової діяльності.
- •19. Класифікація факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на працівника в процесі трудової діяльності.
- •20. Шкідливі та небезпечні виробничі фактори (їх загальноприйнята класифікація).
- •21. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •22. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції.
- •23. Вимоги щодо повітрообміну в приміщеннях з робочими місцями сфери розумової діяльності. Принципи розрахунку повітропродуктивності систем штучної вентиляції.
- •24. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •25. Принципи нормування мікроклімату та його гігієнічні нормативи у приміщеннях з робочими місцями сфери розумової діяльності.
- •26. Особливості повітряного середовища приміщень з використанням персональних комп’ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •27. Принципи визначення холодо- та повітропродуктивності спліт-систем кондиціонування.
- •28. Освітлення виробничих приміщень. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
- •29. Види виробничого освітлення, принципи його нормування та гігієнічні нормативи у сфері розумової діяльності.
- •30. Принципи розрахунку природного та штучного освітлення.
- •31. Фізичні характеристики шуму. Вимірювання рівнів шуму та принципи його нормування. Гігієнічні нормативи шуму в приміщеннях з робочими місцями сфери розумової діяльності.
- •32. Вплив шуму на організм людини. Основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини.
- •33. Основні параметри та види вібрації. Вимірювання рівнів вібрації та принципи її нормування. Гігієнічні нормативи рівнів вібрації на робочих місцях сфери розумової діяльності.
- •34. Вплив вібрації на організм людини та основні принципи захисту від шкідливого впливу вібрації.
- •35. Електромагнітні випромінювання, що впливають на користувачів персональних комп’ютерів, їх фізична природа та частотні діапазони.
- •36. Сучасні уявлення про вплив електромагнітних випромінювань на функціональний стан організму користувачів персональних комп’ютерів.
- •37. Сучасні уявлення про вплив сотового зв’язку на організм людини.
- •38. Важкість праці: динамічні, статичні навантаження.
- •39. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •40. Порядок атестації робочого місця
- •41. Зміст карти умов праці та принципи її заповнення
- •42. Стан виробничого травматизму та профзахворюваності в україні
- •43. Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •44. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •45. Скарги на стан здоровя, що повязані з виконанням робіт, повязаних з використанням персональних компютерів.
- •46. Методи дослідження виробничого травматизму.
- •47. Соціально-економічні наслідки виробничого травматизму.
- •48. Розслідування та облік нещасних випадків. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •49. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь.
- •50. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці.
- •51. Розлади здоров’я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп’ютером
- •52. Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров’я та працездатності користувачів комп’ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •53. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці. Наукова база охорони праці.
- •54. Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, галузеві науково-дослідні інститути з питань охорони праці.
8. Органи державного управління охороною праці та державного нагляду за охороною праці.
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" державне управління охороною праці здійснюють:
1) Кабінет Міністрів України; 2) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (на сьогодні — Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду — Держгірпромнагляд); 3) міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; 4) Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації та органи МС.
Компетенція КМУ в галузі ОП: забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці; подає на затвердження ВР загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці; встановлює єдину державну статистичну звітність із питань охорони праці.
Функції Держгірпромнагляду, що визначені ЗУ "Про охорону праці" та Положенням про цей орган, полягають у тому, що він: здійснює комплексне управління ОП на держ. рівні, реалізує держ. політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій держ. управління ОП органами виконавчої влади та органами МС; розробляє за участю міністерств та інших уповноважених на це органів та організацій загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та вироб. середовища і контролює її виконання; здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує правила, норми, положення, інструкції й інші норм.-прав. акти з ОП або зміни до них; координує роботу міністерств, інших центр. органів викон. влади, Ради міністрів АРК, місц. Держ. адміністрацій, органів МС, підприємств, інших суб'єктів підприєм. діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
Міністерства та інші цент. органи викон. влади в галузі ОП: проводять єдину науково-технічну політику в галузі ОП; розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок; здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з ОП; укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці; беруть участь в опрацюванні та перегляді норм.-прав. актів з ОП; організовують навчання і перевірку знань з питань ОП; створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їх діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи; здійснюють відомчий контроль за станом ОП на підприємствах галузі.
Місц. дер. адміністрації та органи МС в галузі ОП: забезпечують виконання законів та реалізацію дер. політики в галузі ОП; формують за участю представників профспілок. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та вироб. середовища, а також заходів з ОП у складі програм соц.-екон. і культ. розвитку регіонів; забезпечують соц. захист найманих працівників, зокрема зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці; затверджують цільові рег. програми поліпшення стану безпеки, умов праці та вироб. середовища, а також заходи з ОП у складі програм соц.-екон. і культ. розвитку регіонів.
Державний нагляд за додержанням законів та інших норм.-прав. актів про ОП здійснюють:
• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Державний комітет промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду — Держпромгірнагляд);
• спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки (Головна державна інспекція з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою Міністерства екології та природних ресурсів України);
• спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки (Державний департамент пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи);
• спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці (Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров'я України).
Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється ЗУ "Про ОП", законами України "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими норм.-прав. актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або КМУ.
Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
