- •2.1.1.1 Розрахунок щелепної дробарки (варіант 1)
- •2.1.1.2 Розрахунок щокової дробарки (варіант 2)
- •2.1.2 Конусні дробарки
- •1.2 Машини для помелу матеріалів
- •1.2.1 Кульові млини
- •2.2.2 Кільцеві млини
- •2.3 Машини для розділення сипучих матеріалів
- •2.3.1 Розрахунок хитного гіраційного грохоту(варіант1)
- •2.3.3 Вібраційні грохоти
- •2.3.2 Розрахунок хитного гіраційного грохоту(варіант 2)
- •2.4 Машини для висушування матеріалів
- •2.5 Машини для змішування матеріалів
- •2.6 Машини для зберігання та дозування сипучих матеріалів
- •2.7 Теплові процеси і апарати
- •Алгоритм розрахунку теплообмінних апаратів
- •Додатки
- •Міністерство освіти і науки України Національний транспортний університет
- •Курсовий проект
- •«Процеси і апарати в будівельному виробництві»
- •Загальні положення
- •2.1. Опис проектованих процесів та апараті
- •2.2. Місце та призначення процесів та апаратів в
- •Розрахунки Методика розрахунку теплообмінних апаратів
- •Список літератури
Розрахунки Методика розрахунку теплообмінних апаратів
Розрізняють два види розрахунків теплообмінника: проектний і перевірочний. Проектний розрахунок виконується при проектуванні теплообмінного апарата, коли задані витрати теплоносіїв і їх параметрів. Його мета - визначення поверхні теплообміну і конструктивних розмірів вибраного апарата. За допомогою перевірочного розрахунку встановлюють можливість використання існуючих теплообмінників для заданого процесу і визначають умови, які забезпечують оптимальний режим роботи.
Проектний розрахунок включає тепловий, конструктивний, гідравлічний, механічний і техніко-економічний розрахунки.
Розрахунки пластинчастого теплообмінника для швидкості потоку 0,5 м/с
Тепловий розрахунок
1. Визначення температурних умов нагріву.
Середню різницю температур визначають як середньологарифмічну різницю:
(3.1.1)
де
-
різниці температур
між теплоносіями;
Якщо
2 , то середньологарифмічну різницю
можна замінити
середньоарифметичною
різницею:
(3.1.2)
2. Теплофізичні властивості рідини, що нагрівається.
При середній температурі tс і концентрації Б теплофізичні параметри poзчину або води визначають за допомогою рівнянь або таблиць. З таблиць і формул знаходять:
в'зкість µ [Па*с];
густину ρ
;
теплоємність с [Дж/(кг*К)]
коефіцієнт теплопровідності рідини λ [Вт/(м*К)
(3.1.2)
Теплове навантаження з урахуванням теплових витрат, Дж/с або Вт:
(3.1.3)
де х - коефіцієнт, що враховує втрати те х= 1,02...1,05;
G - витрата рідини, кг/с;
с - теплоємність рідини, Дж/(кг*К).
х = 1,02
Тоді
Визначення критерію Рейнольдса.
(3.1.4)
де w - швидкість потоку рідини, м/с;
dе - еквівалентний діаметр, м;
ρ - густина розчину, кг/м3 ;
µ - динамічна в'язкість розчину, Па*с.
dе = 0,0080м
5. Розрахунок критерію Нусельта.
При Rе
2300
(3.1.5)
де Рr - критерій Прандтеля;
Gr - критерій Грасгофа;
Prст - критерій Прандтеля при температурі стінки.
При 2300
Rе
10000
(3.1.6)
При Rе 10000
(3.1.7)
6. Визначення коефіцієнтів тепловіддачі.
За знайденою величиною Nu:
(3.1.8)
де λ - теплопровідність, Вт/(м*К);
Nu - критерій Нусельта;
dе - еквівалентний діаметр, м.
7. Розрахунок загального коефіцієнта теплопередачі.
Визначають за такою формулою:
(3.1.9)
де а1 - коефіцієнт тепловіддачі від рідини до стінки, Вт/(л*2 *К);
δ - товщина стінки, м; δ = 1,5...3мм ;
λст - теплопровідність стінки, Вт/(м*К); λст = 17,5;
а2 - коефіцієнт тепловіддачі від стінки до рідини, Вт/(м2 *К).
δ =1,5мм = 0,0015м
λст =17,5Вт/(м*К)
8. Визначення розрахункового коефіцієнта теплопередачі.
(3.1.10)
де φ- коефіцієнт використання поверхні нагріву;
φ = 0,7.. .0,9
К0 - загальний коефіцієнт теплопередачі.
φ = 0,7
К = 1256,73 • 0,7 =879,71(Вт/м2 * К)
9. Розрахунок площі поверхні теплопередачі.
Площа поверхні нагрівання теплообмінника визначається за такою формулою:
(3.1.11)
де Q - теплове навантаження, Дж/с;
К - розрахунковий коефіцієнт теплопередачі;
с
- середня різниця температур, °С.
3.2. Конструктивний розрахунок
10. Діаметр патрубка.
(3.2.1)
де G - витрата рідини, кг/с;
ρ - густина, кг/м;
w - швидкість потоку рідини, м/с.
(м)
– за ГОСТ : 0,050
(м)
– за ГОСТ : 0,050
11. Об'ємні витрати робочого середовища.
(3.2.2)
де G - витрата рідини, кг/с;
ρ - густина, кг/м3.
(м3)
12. Розрахунок площі поперечного перерізу пакету.
(3.2.3)
де - об'ємні витрати робочого середовища, м3/с
w - швидкість потоку рідини, м/с.
13. Число паралельних каналів.
(3.2.4)
де fn -площа поперечного перерізу пакету, м2;
f1 - площа поперечного перерізу одного міжпластинного каналу, м2. Отримане значення т округлюють до цілого числа.
Таким чином т = 2(шт.)
14. Кількість пластин в пакеті.
(3.2.5)
В крайніх пакетах, які доторкаються до плит, загальна кількість пластин нaодну більше:
(3.2.6)
15. Поверхня теплопередачі одного пакету.
(3.2.7)
де F1 - поверхня теплопередачі однієї пластини, м2;
пп - кількість пластин в пакеті.
(3.2.8)
де F - поверхня нагріву апарату, знайдена при тепловому розрахунку, м2;
Fn - поверхня теплопередачі одного пакету, м2.
Якщо значення 2 отримують дрібним, то його округлюють до цілого числа й коректують поверхню всього апарату:
(3.2.9)
де z - кількість пакетів в теплообмінному апараті; Fn - поверхня теплопередачі одного пакету, м2
(3.2.10)
де F1 відкоректована поверхня нагріву апарату, м2;
F1 поверхня теплопередачі однієї пластини, м
3.3. Гідравлічний розрахунок
18. Розрахунок опору силам тяжіння.
(3.3.1)
де g- прискорення вільного падіння, м/с2;
h- висота трубок, м;
ρ-густина рідини, кг/м.
19. Розрахунок місцевих опорів.
(3.3.2)
де
- кількість
пластин в крайніх пакетах;
w - швидкість потоку рідини, м/с;
ρ - густина рідини, кг/м3
20. Розрахунок опору руху рідини.
(3.3.3)
де w- швидкість потоку рідини, м/с;
ρ - густина рідини, кг/м3
21. Коефіцієнт опору тертя.
При Re 2320 :
(3.3.4)
При 2320 Re 4000:
(3.3.5)
При
Re
4000
:
(3.3.6)
22. Опір тертя
(3.3.7)
де λ - коефіцієнт опору тертя, Вт/(м*К);
d е - еквівалентний діаметр, м;
ρ - густина рідини, кг/м3 ;
w - швидкість потоку рідини, м/с;
z - кількість пакетів в теплообмінному апараті
23. Гідравлічний опір апарату.
(3.3.8)
де Ропори - втрати тиску на подолання місцевих опорів, Па;
Рпідйому - втрати тиску на подолання сил тяжіння, Па;
- втрати тиску для руху рідини,
Па;
- втрати тиску на подолання
тертя, Па.
24. Визначення потужності.
(3.3.9)
де
- гідравлічний опір апарату, Па;
V-
об'ємні витрати робочого
середовища, м
/с;
η
- ККД
насосу, кВт
3.4. Техніко-економічний розрахунок
25. Експлуатаційні витрати.
(3.4.1)
де N - встановлена потужність електродвигуна насосу, кВт;
С
- ціна 1 кВт*ч електроенергії, грн./(кВт*ч);
τ - кількість годин роботи теплообмінника в рік
Додаток В
Фізичні властивості будівельних матеріалів
Матеріал |
Щільність, кг/м3 |
Насипна щільність, кг/м3 |
Теплоємність при 0-1000С,кДж/(кг·К) |
Коефіцієнт теплопровідності при 0-100°С, Вт/(м·К) |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Антрацит |
1600 |
800-950 |
1,30 |
- |
Азбест |
2600 |
600 |
0,796-0,838 |
0,11-0,154 |
Базальт |
2800 |
1500-1900
|
0,837
|
- |
Бетон легкий |
500-1800 |
- |
0,75 |
0,407-0,905 |
Бетон важкий |
1800-2300 |
- |
0,838-1,18 |
1,28 |
Гіпсовий камінь |
2240 |
1300 |
- |
- |
Глина волога |
- |
2000 |
0,84 |
0.93 |
Глина суха |
- |
1250-1520 |
0,921 |
0,698-0,93 |
Гравій |
- |
1464-1850 |
- |
0,232-0,326 |
Граніт |
2700 |
1900 |
0,837 |
0,812-4,048 |
Зола |
- |
450-680 |
0,837 |
0,116 |
Земля суха |
1800 |
1300 |
- |
0,930 |
Вапняк |
2500-2650 |
1800 |
0,87-1,11 |
1.283 |
Керамзит |
- |
350-750 |
- |
0,14-0,232 |
Клінкер |
2900 |
- |
0,878 |
0,93 |
Цегла глиняний |
1500 |
- |
0,92 |
0,69 |
Мів |
2200 |
1300-1700 |
0,879 |
0,93 |
Мармур |
2600 |
- |
0,92 |
- |
Мінеральна вата |
- |
427 |
0,9 |
0,07 |
Пісок сухий |
- |
1500 |
0,796 |
0,3-0,4 |
Портландцемент |
2900 |
900-1600 |
1,13 |
2,9 |
Шамот |
- |
1900 |
0,837 |
1.37 |
Шлак |
- |
750 |
0,77 |
1.155 |
Совелит |
- |
450 |
- |
0,098 |
Сталь |
7850 |
- |
0,481 |
46.5 |
Чавун |
7250 |
- |
0,50 |
46,5-93,0 |
Алюміній |
2700 |
- |
0,92 |
203,5 |
Додаток Г
Межа міцності при стисканні і модуль пружності деяких матеріалів
Матеріал |
Межа міцності, мПа |
Модуль пружності, мПа |
1 |
2 |
3 |
Апатит |
80-150 |
30·104 |
Базальт |
250 - 500 |
- |
Граніт |
50-350 |
6.104 |
Діабаз |
180-240 |
- |
Вапняк |
25-190 |
- |
Кварц |
120-150 |
- |
Мармур |
50 - 250 |
- |
Вугілля кам'яне |
2-29 |
7.102–60.103 |
Додаток Д
Коефіцієнт тертя сипучих і кускових матеріалівf1 f0 і кути природного укосуα1 αо при русі й у стані спокою відповідно
Матеріал |
Коефіцієнт тертя |
Кут природного укосу |
||||||
По сталі |
по дереву |
по бетону |
||||||
f1 |
f0 |
f1 |
f0 |
f1 |
f0 |
α |
α0 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Антрацит |
0,29 |
0.84 |
0,47 |
0,84 |
0,51 |
0,9 |
27 |
45 |
Вугілля дрібне |
0.32 |
0,84 |
0,47 |
0.84 |
0,50 |
0,9 |
30 |
45 |
Зола суха |
0,47 |
0,84 |
0,84 |
1.0 |
0,84 |
1,0 |
40 |
50 |
Земля, пісок, гравій |
0,58 |
1.0 |
- |
- |
- |
- |
30 |
45 |
Шлак |
0,7 |
1,19 |
- |
- |
- |
- |
35 |
50 |
Додаток Е
Технічні характеристики щокових дробарок
Показники |
3 складним рухом складним рухом |
3 простим рухом м |
||||||
1,6-2,5 |
2,5-4 |
2,5-9 |
49 |
6-9 |
9-12 |
1215 |
15-21 |
|
Розміри приймального отвору (довжина х ширина), мм |
160x250 |
250x600 |
250x900 |
400x900 |
600x900 |
900x1200 |
1200x1500 |
1500x2100 |
Найбільший розмір вихідного матеріалу, мм |
130 |
210 |
210 |
310 |
500 |
750 |
1000 |
1300 |
Кут захоплення, град, не більше |
15 |
16 |
16 |
18 |
19 |
20 |
20 |
20 |
Номінальна вихідна щілина, м |
ЗО |
40 |
40 |
60 |
100 |
130 |
150 |
180 |
Діапазон зміни вихідної щілини, % |
±15 |
+40 -20 |
±20 |
+30 -20 |
+40 -25 |
±35 |
±40 |
±45 |
Продуктивність на номінальній щілині, м3/год |
3,0 |
7,8 |
18 |
30 |
62 |
180 |
310 |
600 |
Потужність електродвигуна, кВт |
7,5 |
17 |
40 |
40 |
75 |
100 |
160 |
250 |
Маса дробарки без електродвигуна, т |
1,37 |
2,56 |
8,0 |
12,0 |
20 |
75 |
145 |
260 |
Габаритні розміри, м: довжина ширина висота |
0,88 1,07 1,085 |
1,33 1,25 1,435 |
1,67 2,1 1,6 |
2,14 2,14 2,0 |
2,63 2,28 2,4 |
5,0 6,0 4,0 |
6,4 6,8 5,0 |
7,5 7,0 6,0 |
Додаток Є
Параметри сушіння деяких матеріалів в барабанних сушарках
Матеріал |
Вологість, % |
Температура, °С |
А, кг/м3 год |
Тип насадки |
||
Wн |
Wк |
t1 |
t2 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
"6 |
7 |
Глина |
20-25 |
0.5-1,0 |
750-850 |
100-110 |
40 |
осередкова |
Песік |
5-10 |
0,1-0,3 ' |
840-1000 |
90-100 |
80-100 |
осередкова |
Вапняк |
8-Ю |
0,5-1,0 |
800-1000 |
80-120 |
30-60 |
осередкова |
Шлак гранульований |
20 |
0,3 |
500-600 |
80-100 |
25-50 |
осередкова |
Трепел |
40 |
15 |
550 |
120 |
50 |
лопатева |
Опока |
27 |
5,5 |
725 |
158 |
48 |
лопатева |
Примітка : WH - початкова вологість матеріалу; WK- кінцева вологість матеріалу; t1 - температура повітря на вході в барабан; t2 - те ж на виході з барабану; А - напруга об'єму сушарки по вологості.
Додаток Ж
Значення є; в залежності від Rc, і L/D при розвинутому турбулентному потоці
Rc |
L/D |
|||||||
3,5 |
4 |
4,5 |
5 |
5,5 |
6 |
6,5 |
7 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
1 104 |
1,65 |
1.50 |
1,34 |
1.23 |
1,17 |
1,13 |
1,07 |
1,03 |
2 104 |
1.51 |
1,40 |
1,27 |
1,18 |
1,13 |
1,10 |
1,05 |
1,02 |
5 104 |
1,34 |
1.27 |
1,18 |
1,13 |
1.10 |
1,08 |
1,04 |
1,02 |
1 105 |
1,28 |
1,22 |
1,15 |
1,10 |
1,08 |
1,06 |
1,03 |
1,02 |
1 106 |
1,14 |
1,11 |
1,08 |
1,05 |
1,04 |
1,03 |
1,02 |
1,01 |
Додаток З
Рекомендована товщина футеровки і теплоізоляції сушарок
Температура газів, °С |
Товщина шарів, мм |
||
|
Футеровки, шамот |
Теплоізоляція |
|
|
|
Діатоміт |
Мінеральна вата |
1 |
2 |
3 |
4 |
400-600 |
125 |
125 |
- |
600-800 |
125 |
125 |
60 |
800-900 |
195 |
125 |
60 |
900-1200 |
315 |
125 |
60 |
Додаток К
Основні розміри барабанних сушарок
Діаметр, мм |
Довжина, мм |
Маса, т (не більше) |
||
L |
l |
l1 |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1000 |
4000 |
850 |
2300 |
5,8 |
1000 |
6000 |
1250 |
3500 |
6.4 |
1200 |
6000 |
1250 |
3500 |
8.5 |
1200 |
8000 |
1650 |
4700 |
9,3 |
1200 |
10000 |
2050 |
5900 |
10,0 |
1600 |
8000 |
1650 |
4700 |
16.9 |
1600 |
10000 |
2050 |
5900 |
18,9 |
1600 |
12000 |
2050 |
7000 |
19,6 |
2000 |
8000 |
1650 |
4700 |
25,1 |
2000 |
10000 |
2050 |
6900 |
27,1 |
2000
|
12000 |
2500 |
7000 |
29,1 |
2200 |
10000 |
2050 |
5900 |
32,1 |
2200 |
12000 |
2500 |
7000 |
33,8 |
2200 |
14000 |
2900 |
8200 |
37,1 |
2200 |
1600 |
3360 |
9300 |
39,3 |
2500 |
1200 |
2500 |
7000 |
80,0 |
2500
|
1400 |
2900 |
8200 |
85 |
2500 |
18000 |
3750 |
10500 |
100 |
2500 |
20000 |
4150 |
11700 |
115 |
2800 |
14000 |
2900 |
8200 |
102 |
2800 |
16000 |
3350 |
9300 |
110 |
2800 |
20000 |
4150 |
11700 |
130 |
2800 |
22000 |
5150 |
11700 |
140 |
3000 |
16000 |
2700 |
10600 |
135 |
3000 |
18000 |
4000 |
10000 |
145 |
3000 |
20000 |
4000 |
12000 |
155 |
3200 |
16000 |
2700 |
10000 |
165 |
3200 |
18000 |
400 |
10000 |
185 |
