Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОСТАННЯ РЕД МЕТОДА 11.12 КП ПіА.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆
  1. Розрахунки Методика розрахунку теплообмінних апаратів

Розрізняють два види розрахунків теплообмінника: проектний і перевірочний. Проектний розрахунок виконується при проектуванні теплообмінного апарата, коли задані витрати теплоносіїв і їх параметрів. Його мета - визначення поверхні теплообміну і конструктивних розмірів вибраного апарата. За допомогою перевірочного розрахунку встановлюють можливість використання існуючих теплообмінників для заданого процесу і визначають умови, які забезпечують оптимальний режим роботи.

Проектний розрахунок включає тепловий, конструктивний, гідравлічний, механічний і техніко-економічний розрахунки.

Розрахунки пластинчастого теплообмінника для швидкості потоку 0,5 м/с

    1. Тепловий розрахунок

1. Визначення температурних умов нагріву.

Середню різницю температур визначають як середньологарифмічну різницю:

(3.1.1)

де - різниці температур між теплоносіями;

Якщо 2 , то середньологарифмічну різницю можна замінити середньоарифметичною різницею:

(3.1.2)

2. Теплофізичні властивості рідини, що нагрівається.

При середній температурі tс і концентрації Б теплофізичні параметри poзчину або води визначають за допомогою рівнянь або таблиць. З таблиць і формул знаходять:

в'зкість µ [Па*с];

густину ρ ;

теплоємність с [Дж/(кг*К)]

коефіцієнт теплопровідності рідини λ [Вт/(м*К)

(3.1.2)

3. Теплове навантаження.

Теплове навантаження з урахуванням теплових витрат, Дж/с або Вт:

(3.1.3)

де х - коефіцієнт, що враховує втрати те х= 1,02...1,05;

G - витрата рідини, кг/с;

с - теплоємність рідини, Дж/(кг*К).

х = 1,02

Тоді

  1. Визначення критерію Рейнольдса.

(3.1.4)

де w - швидкість потоку рідини, м/с;

dе - еквівалентний діаметр, м;

ρ - густина розчину, кг/м3 ;

µ - динамічна в'язкість розчину, Па*с.

dе = 0,0080м

5. Розрахунок критерію Нусельта.

При Rе 2300

(3.1.5)

де Рr - критерій Прандтеля;

Gr - критерій Грасгофа;

Prст - критерій Прандтеля при температурі стінки.

При 2300 Rе 10000

(3.1.6)

При Rе 10000

(3.1.7)

6. Визначення коефіцієнтів тепловіддачі.

За знайденою величиною Nu:

(3.1.8)

де λ - теплопровідність, Вт/(м*К);

Nu - критерій Нусельта;

dе - еквівалентний діаметр, м.

7. Розрахунок загального коефіцієнта теплопередачі.

Визначають за такою формулою:

(3.1.9)

де а1 - коефіцієнт тепловіддачі від рідини до стінки, Вт/(л*2 *К);

δ - товщина стінки, м; δ = 1,5...3мм ;

λст - теплопровідність стінки, Вт/(м*К); λст = 17,5;

а2 - коефіцієнт тепловіддачі від стінки до рідини, Вт/(м2 *К).

δ =1,5мм = 0,0015м

λст =17,5Вт/(м*К)

8. Визначення розрахункового коефіцієнта теплопередачі.

(3.1.10)

де φ- коефіцієнт використання поверхні нагріву;

φ = 0,7.. .0,9

К0 - загальний коефіцієнт теплопередачі.

φ = 0,7

К = 1256,73 • 0,7 =879,71(Вт/м2 * К)

9. Розрахунок площі поверхні теплопередачі.

Площа поверхні нагрівання теплообмінника визначається за такою формулою:

(3.1.11)

де Q - теплове навантаження, Дж/с;

К - розрахунковий коефіцієнт теплопередачі;

с - середня різниця температур, °С.

3.2. Конструктивний розрахунок

10. Діаметр патрубка.

(3.2.1)

де G - витрата рідини, кг/с;

ρ - густина, кг/м;

w - швидкість потоку рідини, м/с.

(м) – за ГОСТ : 0,050

(м) – за ГОСТ : 0,050

11. Об'ємні витрати робочого середовища.

(3.2.2)

де G - витрата рідини, кг/с;

ρ - густина, кг/м3.

(м3)

12. Розрахунок площі поперечного перерізу пакету.

(3.2.3)

де - об'ємні витрати робочого середовища, м3/с

w - швидкість потоку рідини, м/с.

13. Число паралельних каналів.

(3.2.4)

де fn -площа поперечного перерізу пакету, м2;

f1 - площа поперечного перерізу одного міжпластинного каналу, м2. Отримане значення т округлюють до цілого числа.

Таким чином т = 2(шт.)

14. Кількість пластин в пакеті.

(3.2.5)

де m - число паралельних каналів.

В крайніх пакетах, які доторкаються до плит, загальна кількість пластин нaодну більше:

(3.2.6)

15. Поверхня теплопередачі одного пакету.

(3.2.7)

де F1 - поверхня теплопередачі однієї пластини, м2;

пп - кількість пластин в пакеті.

16. Кількість пакетів в теплообмінному апараті.

(3.2.8)

де F - поверхня нагріву апарату, знайдена при тепловому розрахунку, м2;

Fn - поверхня теплопередачі одного пакету, м2.

Якщо значення 2 отримують дрібним, то його округлюють до цілого числа й коректують поверхню всього апарату:

(3.2.9)

де z - кількість пакетів в теплообмінному апараті; Fn - поверхня теплопередачі одного пакету, м2

17. Загальна кількість пластин в апараті.

(3.2.10)

де F1 відкоректована поверхня нагріву апарату, м2;

F1 поверхня теплопередачі однієї пластини, м

3.3. Гідравлічний розрахунок

18. Розрахунок опору силам тяжіння.

(3.3.1)

де g- прискорення вільного падіння, м/с2;

h- висота трубок, м;

ρ-густина рідини, кг/м.

19. Розрахунок місцевих опорів.

(3.3.2)

де - кількість пластин в крайніх пакетах;

w - швидкість потоку рідини, м/с;

ρ - густина рідини, кг/м3

20. Розрахунок опору руху рідини.

(3.3.3)

де w- швидкість потоку рідини, м/с;

ρ - густина рідини, кг/м3

21. Коефіцієнт опору тертя.

При Re 2320 :

(3.3.4)

При 2320 Re 4000:

(3.3.5)

При Re 4000 :

(3.3.6)

22. Опір тертя

(3.3.7)

де λ - коефіцієнт опору тертя, Вт/(м*К);

d е - еквівалентний діаметр, м;

ρ - густина рідини, кг/м3 ;

w - швидкість потоку рідини, м/с;

z - кількість пакетів в теплообмінному апараті

23. Гідравлічний опір апарату.

(3.3.8)

де Ропори - втрати тиску на подолання місцевих опорів, Па;

Рпідйому - втрати тиску на подолання сил тяжіння, Па;

- втрати тиску для руху рідини, Па;

- втрати тиску на подолання тертя, Па.

24. Визначення потужності.

(3.3.9)

де - гідравлічний опір апарату, Па;

V- об'ємні витрати робочого середовища, м /с; η - ККД насосу, кВт

3.4. Техніко-економічний розрахунок

25. Експлуатаційні витрати.

(3.4.1)

де N - встановлена потужність електродвигуна насосу, кВт;

С - ціна 1 кВт*ч електроенергії, грн./(кВт*ч);

τ - кількість годин роботи теплообмінника в рік

Додаток В

Фізичні властивості будівельних матеріалів

Матеріал

Щільність, кг/м3

Насипна щільність, кг/м3

Теплоємність при 0-1000С,кДж/(кг·К)

Коефіцієнт теплопровідності при 0-100°С, Вт/(м·К)

1

2

3

4

5

Антрацит

1600

800-950

1,30

-

Азбест

2600

600

0,796-0,838

0,11-0,154

Базальт

2800

1500-1900

0,837

-

Бетон легкий

500-1800

-

0,75

0,407-0,905

Бетон важкий

1800-2300

-

0,838-1,18

1,28

Гіпсовий камінь

2240

1300

-

-

Глина волога

-

2000

0,84

0.93

Глина суха

-

1250-1520

0,921

0,698-0,93

Гравій

-

1464-1850

-

0,232-0,326

Граніт

2700

1900

0,837

0,812-4,048

Зола

-

450-680

0,837

0,116

Земля суха

1800

1300

-

0,930

Вапняк

2500-2650

1800

0,87-1,11

1.283

Керамзит

-

350-750

-

0,14-0,232

Клінкер

2900

-

0,878

0,93

Цегла глиняний

1500

-

0,92

0,69

Мів

2200

1300-1700

0,879

0,93

Мармур

2600

-

0,92

-

Мінеральна вата

-

427

0,9

0,07

Пісок сухий

-

1500

0,796

0,3-0,4

Портландцемент

2900

900-1600

1,13

2,9

Шамот

-

1900

0,837

1.37

Шлак

-

750

0,77

1.155

Совелит

-

450

-

0,098

Сталь

7850

-

0,481

46.5

Чавун

7250

-

0,50

46,5-93,0

Алюміній

2700

-

0,92

203,5

Додаток Г

Межа міцності при стисканні і модуль пружності деяких матеріалів

Матеріал

Межа міцності, мПа

Модуль пружності, мПа

1

2

3

Апатит

80-150

30·104

Базальт

250 - 500

-

Граніт

50-350

6.104

Діабаз

180-240

-

Вапняк

25-190

-

Кварц

120-150

-

Мармур

50 - 250

-

Вугілля кам'яне

2-29

7.102–60.103

Додаток Д

Коефіцієнт тертя сипучих і кускових матеріалівf1 f0 і кути природного укосуα1 αо при русі й у стані спокою відповідно

Матеріал

Коефіцієнт тертя

Кут

природного укосу

По сталі

по дереву

по бетону

f1

f0

f1

f0

f1

f0

α

α0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Антрацит

0,29

0.84

0,47

0,84

0,51

0,9

27

45

Вугілля дрібне

0.32

0,84

0,47

0.84

0,50

0,9

30

45

Зола суха

0,47

0,84

0,84

1.0

0,84

1,0

40

50

Земля, пісок, гравій

0,58

1.0

-

-

-

-

30

45

Шлак

0,7

1,19

-

-

-

-

35

50

Додаток Е

Технічні характеристики щокових дробарок

Показники

3 складним рухом

складним рухом

3 простим рухом

м

1,6-2,5

2,5-4

2,5-9

49

6-9

9-12

1215

15-21

Розміри приймального отвору (довжина х ширина), мм

160x250

250x600

250x900

400x900

600x900

900x1200

1200x1500

1500x2100

Найбільший розмір вихідного матеріалу, мм

130

210

210

310

500

750

1000

1300

Кут захоплення, град, не більше

15

16

16

18

19

20

20

20

Номінальна вихідна щілина, м

ЗО

40

40

60

100

130

150

180

Діапазон зміни вихідної щілини, %

±15

+40

-20

±20

+30

-20

+40

-25

±35

±40

±45

Продуктивність на номінальній

щілині, м3/год

3,0

7,8

18

30

62

180

310

600

Потужність

електродвигуна, кВт

7,5

17

40

40

75

100

160

250

Маса дробарки без електродвигуна, т

1,37

2,56

8,0

12,0

20

75

145

260

Габаритні розміри,

м:

довжина

ширина

висота

0,88 1,07 1,085

1,33 1,25 1,435

1,67

2,1

1,6

2,14

2,14

2,0

2,63

2,28

2,4

5,0

6,0

4,0

6,4

6,8

5,0

7,5

7,0

6,0

Додаток Є

Параметри сушіння деяких матеріалів в барабанних сушарках

Матеріал

Вологість, %

Температура, °С

А,

кг/м3 год

Тип насадки

Wн

Wк

t1

t2

1

2

3

4

5

"6

7

Глина

20-25

0.5-1,0

750-850

100-110

40

осередкова

Песік

5-10

0,1-0,3 '

840-1000

90-100

80-100

осередкова

Вапняк

8-Ю

0,5-1,0

800-1000

80-120

30-60

осередкова

Шлак гранульований

20

0,3

500-600

80-100

25-50

осередкова

Трепел

40

15

550

120

50

лопатева

Опока

27

5,5

725

158

48

лопатева

Примітка : WH - початкова вологість матеріалу; WK- кінцева вологість матеріалу; t1 - температура повітря на вході в барабан; t2 - те ж на виході з барабану; А - напруга об'єму сушарки по вологості.

Додаток Ж

Значення є; в залежності від Rc, і L/D при розвинутому турбулентному потоці

Rc

L/D

3,5

4

4,5

5

5,5

6

6,5

7

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1 104

1,65

1.50

1,34

1.23

1,17

1,13

1,07

1,03

2 104

1.51

1,40

1,27

1,18

1,13

1,10

1,05

1,02

5 104

1,34

1.27

1,18

1,13

1.10

1,08

1,04

1,02

1 105

1,28

1,22

1,15

1,10

1,08

1,06

1,03

1,02

1 106

1,14

1,11

1,08

1,05

1,04

1,03

1,02

1,01

Додаток З

Рекомендована товщина футеровки і теплоізоляції сушарок

Температура газів, °С

Товщина шарів, мм

Футеровки, шамот

Теплоізоляція

Діатоміт

Мінеральна вата

1

2

3

4

400-600

125

125

-

600-800

125

125

60

800-900

195

125

60

900-1200

315

125

60

Додаток К

Основні розміри барабанних сушарок

Діаметр, мм

Довжина, мм

Маса, т (не більше)

L

l

l1

1

2

3

4

5

1000

4000

850

2300

5,8

1000

6000

1250

3500

6.4

1200

6000

1250

3500

8.5

1200

8000

1650

4700

9,3

1200

10000

2050

5900

10,0

1600

8000

1650

4700

16.9

1600

10000

2050

5900

18,9

1600

12000

2050

7000

19,6

2000

8000

1650

4700

25,1

2000

10000

2050

6900

27,1

2000

12000

2500

7000

29,1

2200

10000

2050

5900

32,1

2200

12000

2500

7000

33,8

2200

14000

2900

8200

37,1

2200

1600

3360

9300

39,3

2500

1200

2500

7000

80,0

2500

1400

2900

8200

85

2500

18000

3750

10500

100

2500

20000

4150

11700

115

2800

14000

2900

8200

102

2800

16000

3350

9300

110

2800

20000

4150

11700

130

2800

22000

5150

11700

140

3000

16000

2700

10600

135

3000

18000

4000

10000

145

3000

20000

4000

12000

155

3200

16000

2700

10000

165

3200

18000

400

10000

185