- •Тема 1.1. Поняття, сутність та походження держави та права.
- •Тема 1.2. Правові відносини та юридична відповідальність.
- •Тема 1.3. Основи конституційного права в Україні.
- •Тема 1.4. Система органів державної влади.
- •Тема 2.1 Загальні положення цивільного права.
- •Тема 2.2 Право власності, зобов’язальне так спадкове право.
- •Тема 2.3. Загальні положення трудового права України. Трудовий договір і трудові правовідносини.
- •Тема 1.1. Поняття, сутність та походження держави та права
- •1. Держава та її основні ознаки.
- •Тема 2.4. Робочий час і час відпочинку. Юридична відповідальність у трудовому праві. Заняття 8 (2 год.)
- •Тема 2.5. Кримінальна і адміністративна відповідальність за правопорушення в Україні.
- •2. Основні теорії походження держави і права.
- •3. Поняття і основні ознаки права. Місце права серед інших соціальних норм.
- •4. Право як системно-структурне явище.
- •5. Джерела (форми) права: поняття і види.
- •Тема 1.2. Правові відносини та юридична відповідальність.
- •1. Поняття і види правовідносин. Структура і зміст правовідносин.
- •2. Юридичні факти: поняття і види.
- •3. Поняття і види юридичної відповідальності.
- •4. Підстави, функції та види юридичної відповідальності.
- •5. Правова свідомість та правова культура.
- •Тема 1.3. Основи конституційного права в Україні.
- •1. Конституція як основа законодавства України.
- •2. Основи конституційного ладу в Україні.
- •3. Права, свободи і обов’язки громадян України.
- •Тема 1.4. Система органів державної влади
- •1. Верховна рада України – єдиний законодавчий орган України
- •2. Президент України – глава держави.
- •3. Система органів державної виконавчої влади в Україні. Правовий статус Кабінету Міністрів України.
- •4. Місцеве самоврядування в Україні.
- •Розділ 2. Загальні положення цивільного і трудового права України. Загальні положення кримінального і адміністративного права України.
- •Тема 2.1 Загальні положення цивільного права.
- •1. Поняття та структура цивільних правовідносин
- •2. Фізична особа як суб’єкт цивільних правовідносин
- •3. Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин
- •4. Об’єкти цивільних правовідносин.
- •5. Поняття і види правочину
- •Тема 2.2 Право власності, зобов’язальне так спадкове право
- •1. Право власності – зміст, форми, способи захисту.
- •2. Поняття і види зобов’язань у цивільному праві. Способи забезпечення їх виконання.
- •3. Цивільно правові договори (купівлі-продажу, дарування, найму та інші.)
- •4. Відшкодування майнової і моральної шкоди
- •5. Інститут спадкування у цивільному праві
- •Тема 2.3. Загальні положення трудового права України. Трудовий договір і трудові правовідносини.
- •1. Поняття, структура і зміст трудових правовідносин.
- •2. Трудовий договір: поняття, зміст і форма.
- •3. Зміна умов трудового договору.
- •4. Підстави припинення трудового договору. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника і роботодавця.
- •Тема 2.4. Робочий час і час відпочинку. Юридична відповідальність у трудовому праві.
- •1. Робочий час працівників: тривалість, облік, надурочні роботи.
- •2. Час відпочинку працівників. Види відпочинку, відпустки.
- •3. Трудова дисципліна на підприємствах, в установах і організаціях. Застосування заходів заохочення і стягнення до працівників.
- •4. Матеріальна відповідальність сторін трудових правовідносин за заподіяну шкоду.
- •Тема 2.5. Кримінальна і адміністративна відповідальність за правопорушення в Україні.
- •1. Поняття та види адміністративних правопорушень.
- •2. Адміністративні стягнення і порядок їх накладання.
- •3. Поняття і види злочинів.
- •4. Кримінальні покарання і їх застосування.
3. Права, свободи і обов’язки громадян України.
Термін "людина" означає біосоціальну істоту, тобто одну з форм земного життя, яка наділена здатністю мислити, створювати й використовувати знаряддя праці, володіє членороздільною мовою й може нормально розвиватися лише в широкому й тісному спілкуванні з собі подібними. Таким чином, цей термін характеризує представника роду людського (індивіда) як особливу колективістську біологічну істоту.
Поняття "особа" характеризує людину як суб'єкта, що вже має індивідуальні, саме цій конкретній людині притаманні, інтелект, моральні та інші якості, сформовані в процесі суспільного життя.
Громадянин - це особа, яка перебуває у сталих, юридично визначених зв'язках із конкретною державою, що знаходить своє вираження в наявності відповідного громадянства.
Сукупність правових приписів, спрямованих на врегулювання поведінки людини й громадянина в суспільстві та державі, називається правовим статусом особи.
Види конституційних прав і свобод:
Особисті (громадянські) права та свободи надають суб'єктам можливості вільно розпоряджатися собою й забезпечувати свободу від втручання держави у сферу відносин, які перебувають за межами обов'язків суб'єкта перед державою.
- право на життя, право захищати від протиправних посягань як своє життя та здоров'я, так і життя та здоров'я інших людей (ст. 27);
- право на повагу до своєї гідності (ст. 28);
- право на свободу та особисту недоторканність, право невідкладно знати про мотиви свого арешту чи затримання, захищати себе особисто і користуватися правовою допомогою захисника з моменту затримання, оскаржити своє затримання в суді (ст. 29);
- недоторканність житла (ст. 30);
- таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31);
- право на невтручання в особисте життя, право громадян України знайомитися з інформацією про себе, наявну в державних і недержавних установах та організаціях, на спростування недостовірної інформації про себе та членів своєї сім'ї, на відшкодування матеріальної й моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ст. 32);
- свободу пересування, вільного вибору місця проживання, право вільно залишати територію України, право громадян України в будь-який час повернутися в Україну (ст. 33);
- право на свободу світогляду й віросповідання (ст. 35);
- на охорону здоров'я, медичну допомогу, медичне страхування (ст. 49);
- на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 50);
- право на вільне за взаємною згодою укладання шлюбу та рівноправ'я подружжя (ст. 51);
- право на захист у суді (ст. 63);
- право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої безпідставним засудженням (ст. 62).
Політичні права та свободи, закріплені в Конституції України, надають суб'єктам можливості для участі в управлінні справами держави й суспільства і передбачають:
- право громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах;
- вільно обирати й бути обраними до органів державної влади та місцевого самоврядування;
- право доступу до державної служби та до служби в органах місцевого самоврядування (ст. 38);
- право на свободу думки та слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань;
- право вільно збирати, зберігати, використовувати й у будь-який спосіб поширювати інформацію (ст. 34);
- на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації, на участь у професійних спілках (ст. 36);
- збиратися мирно, без зброї, й проводити мітинги, походи й демонстрації (ст. 39);
- направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування та їхніх посадових і службових осіб (ст. 40).
Економічні права спрямовані на забезпечення суб'єктам можливостей для участі в соціально-економічних відносинах і передбачають:
- право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю;
- право громадян користуватися для задоволення своїх потреб об'єктами державної та комунальної власності (ст. 41);
- право на підприємницьку діяльність (ст. 42);
- на працю, на належні, безпечні і здорові її умови, на не нижчу від визначеної законом заробітну плату і своєчасне її одержання (ст. 43);
- на страйк (ст. 44);
- на відпочинок (ст. 45);
- на соціальний захист (ст. 46);
- на житло (ст. 48).
Культурні права - надають можливості для задоволення культурних і духовних потреб, а саме:
- право на освіту, у тому числі безоплатну вищу в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі;
- на навчання рідною мовою громадян, які належать до національних меншин (ст. 53);
- на свободу літературної, художньої й технічної творчості, право на результати своєї інтелектуальної творчої діяльності.
Рада Європи відзначає Україну як "еталонну" державу у сфері таких прав: право на свободу пересування і вибору місця проживання (ст. 33); відсутність переслідувань і дискримінації (ст. 24) громадян за ознаками раси, статі, етнічного походження, віросповідання, переконань або соціального походження а також забезпечення державою свободи совісті (ст. 35) і міжнаціонального миру.
Серед закріплених у Конституції гарантій прав людини й громадянина слід підкреслити такі:
- нечинність законів та інших нормативних актів про права та обов'язки громадян, якщо їх положення не доведені до відома населення в установленому порядку (ст. 57);
- можливість одержувати правову допомогу, у тому числі й безоплатну (ст. 59);
- особа не зобов'язана доводити свою невинуватість у вчиненні злочину й не може бути обвинувачена й піддана кримінальному покаранню, якщо її вина не доведена в законному порядку і не встановлена вироком суду (ст. 62);
- недопустимо двічі притягати особу до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (ст. 61) та ін.
Конкретизація вказаних та інших конституційних гарантій прав і свобод людини й громадянина здійснюється в поточному законодавстві та в підзаконних нормативно-правових актах.
Обов'язки людини та громадянина - певна міра суспільно необхідної поведінки суб'єктів:
- кожен, хто законно перебуває на території України, зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції й законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68);
- кожен зобов'язаний сплачувати встановлені податки і збори (ст. 67); обов'язок кожного - не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині й відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66);
- обов'язок громадян України - захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, шанувати її державні символи (ст. 65).
Невиконання чи несумлінне виконання конституційних обов'язків має наслідком юридичну відповідальність, вид і міра якої визначається у відповідних законах.
