4. Підстави, функції та види юридичної відповідальності.

Принципами юридичної відповідальності є:

1. Принцип законності, який полягає в тому, що:

• юридична відповідальність настає за ті діяння, які передбачені законом, застосовується у суворому дотриманні визначеного законом порядку;

• юридична відповідальність настає лише перед передбаченими законом компетентними органами;

• юридична відповідальність передбачає конституційність закону, що встановлює міру відповідальності;

• незнання законів не звільняє від відповідальності (ст. 68 Конституції України).

2. Принцип доцільності, що полягає у відповідності обраної міри впливу на правопорушника цілям юридичної відповідальності. Цей принцип вимагає:

• індивідуалізації державно-примусових заходів залежно від тяжкості правопорушення та властивостей правопорушника;

• пом'якшення та навіть відмови від застосування мір відповідальності за наявності можливості досягти її мети іншими шляхами.

3. Принцип невідворотності, що полягає в:

• неминучості настання відповідальності правопорушника;

• оперативності вжиття заходів відповідальності за скоєне правопорушення;

• професіоналізмі та сумлінній діяльності правоохоронних органів;

• ефективності заходів, які застосовуються до правопорушника.

4. Принцип своєчасності, що означає:

• можливість притягнення правопорушника до відповідальності протягом часу, не дуже віддаленого від факту правопорушення.

5. Принцип справедливості, що виявляється в тому, що:

• за протиправний вчинок відповідає той, хто його здійснив;

• кримінальне покарання не встановлюється за проступки;

• при визначенні мір покарання та стягнень не повинна принижуватися людська гідність;

• не має зворотної сили закон, що встановлює чи посилює відповідальність;

• встановлюється тільки одне покарання за одне правопорушення (ст. 61 Конституції України).

Підстави юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою і належною. Відсутність сукупності таких обставин виключає таку відповідальність.

В юридичній науці відрізняють:

• підстави притягнення до юридичної відповідальності;

• підстави настання юридичної відповідальності.

Підстави притягнення до юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою.

Фактичною підставою притягнення до юридичної відповідальності є склад правопорушення.

Підстави настання юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність належною.

Такими підставами є:

• факт учинення небезпечного діяння (правопорушення) — фактична підстава;

• наявність норми права, яка забороняє таку поведінку та встановлює відповідні санкції — нормативна підстава;

• відсутність підстав звільнення від юридичної відповідальності;

• наявність правозастосовчого акта — рішення компетентного органу, яким покладається юридична відповідальність, визначаються вид та міра державного впливу — процесуальна підстава.

Функції юридичної відповідальності:

1) правоохоронна, що спрямована на охорону суспільних відносин. Вона поділяється на:

• правовідновлювальну (компенсаційну), спрямовану на відновлення незаконно порушених прав, на примусове виконання обов'язків, що були невиконані. Правовідновлювальні санкції мають абсолютно визначений характер;

• каральну (штрафну), спрямовану на державне покарання правопорушника та попередження нових правопорушень. Каральні санкції мають відносно визначений характер;

2) виховна, спрямована на формування позитивного ставлення до права та закону як до цінностей, що не мають конкуренції. Вона охоплює напрямки:

• загальної превенції, спрямовані на виховання громадян у дусі поваги до права та закону;

• спеціальної превенції, спрямовані на виховання самого правопорушника.