Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-100.rtf
Скачиваний:
16
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
12 Мб
Скачать
☆
    1. Жовте забарвлення

    1. Білий осад

    1. Червоно-бурі пари

    1. Червоний осад

    1. *Синьо-фіолетове забарвлення

  1. В аптеку поступив лікарський засіб глутамінова кислота, хімічна назва якого:

    1. 1-аміно-2-меркаптопропіонова кислота

    1. -аміноглутарова кислота

    1. (R)-2-ацетамідо-3-меркаптопропанова кислота

    1. (+,-)--аміно--метилтіомасляна кислота

    1. *(S)-2-амінопентан-1,5-дикарбонова кислота

  1. Хімік-аналітик фармацевтичного підприємства для аналізу цистеїну використав поляриметр. Значення якої величини він виміряв:

    1. Оптичної густини

    1. Кута заломлення

    1. Температури плавлення

    1. рН середовища

    1. *Кута обертання

  1. Цистеїн застосовується в медичній практиці як засіб:

    1. Для лікування дистрофії

    1. При захворюваннях печінки

    1. Снодійний

    1. Муколітичний

    1. *Для лікування катаракти

  1. Провізор-аналітик аптеки проводить кількісне визначення 5 % водного розчину цистеїну. Для цього він використає титровані розчини:

    1. HNO3, NaOH

    1. AgNO3, NaOH

    1. AgNO3, NH4SCN

    1. HCl, NaOH

    1. *Na2S2O3, I2

  1. Залишок ацетатної кислоти в молекулі ацетилцистеїну провізор-аналітик виявляє за допомогою реакції:

    1. Утворення йодоформу

    1. Полімеризації

    1. З фенілгідразином

    1. “Срібного дзеркала”

    1. *Естерифікації після попереднього гідролізу

  1. Ацетилцистеїн застосовується у медичній практиці як засіб:

    1. Протизапальний

    1. Протипухлинний

    1. Снодійний

    1. Заспокійливий

    1. *Муколітичний

  1. Амінокислоти є структурними елементами:

    1. Вуглеводів

    1. Жирів

    1. Гормонів

    1. Фосфоліпідів

    1. *Білків

  1. При кількісному визначенні метіоніну методом ацидиметрії у неводному середовищі, згідно ДФУ, точку еквівалентності фіксують:

    1. За допомогою металоіндикаторів

    1. З використанням метилового оранжевого

    1. За допомогою фенолфталеїну

    1. За допомогою калій хромату

    1. *Потенціометрично

  1. Еквівалентна маса глутамінової кислоти при алкаліметричному кількісному визначенні становить:

    1. 1/6 М.м.

    1. 2/3 М.м.

    1. 2 М.м.

    1. Ѕ М.м.

    1. *М.м.

  1. Вихідними речовинами для синтезу глутамінової кислоти є:

    1. Аміналон і нашатирний спирт

    1. Бутанол і форміат амонію

    1. Етилацетат і амонію хлорид

    1. Пентанол і амоніак

    1. *Акрилонітрил та ацетиламіномалоновий ефір

  1. Недопустимою специфічною домішкою у субстанції хлоралгідрату є проміжний продукт синтезу - хлоралалкоголят. Якщо випробовувана субстанція відповідає вимогам АНД, то при кип’ятінні з розчином лугу і додаванні до фільтрату розчину йоду спостерігатиметься такий аналітичний сигнал:

    1. Знебарвлення розчину

    1. Поява специфічного запаху

    1. Помутніння розчину

    1. Утворення жовтого осаду

    1. *Відсутність жовтого осаду і запаху йодоформу

  1. Хлоралгідрат виявляє заспокійливу, снодійну, протисудомну активність. Хімічна назва хлоралгідрату така:

    1. 2,2,2-трихлорацетальдегід

    1. 1,2,3-трихлорпропан

    1. Пропан-1,2,3-триол

    1. 1,1,1-триокси-2,2-дихлоретан

    1. *1,1-діокси-2,2,2-трихлоретан

  1. Молярна маса еквівалента гаксаметилентетраміну при аргентометричному визначенні за методом Фольгарда дорівнює:

    1. М.м/3

    1. 2М.м

    1. М.м/2

    1. 3М.м

    1. *2М.м/3

  1. Згідно з вимогами ДФУ (доповн. 1), для визначення кількісного вмісту формальдегіду у формаліні використовують метод йодометрії у лужному середовищі (зворотне титрування). При цьому провізор-аналітик використає стандартні розчини таких речовин:

    1. Калій перманганату, кислоти сульфатної

    1. Калій броміду, натрій тіосульфату

    1. Кислоти хлоридної, йодомонохлориду

    1. Калій бромату, натрій тіосульфату

    1. *Йоду, натрій тіосульфату

  1. Однією з реакцій ідентифікації формальдегіду розчину є взаємодія з розчином саліцилової кислоти у концентрованій сульфатній кислоті при нагріванні. Аналітичним ефектом є червоне забарвлення розчину, що свідчить про утворення:

    1. Індофенолу

    1. Комплексу субстанції з реагентом

    1. Азометинового барвника

    1. Азобарвника

    1. *Ауринового барвника

  1. Однією з реакцій ідентифікації формальдегіду розчину є взаємодія з розчином саліцилової кислоти у концентрованій сульфатній кислоті при нагріванні. Аналітичним ефектом реакції є:

    1. Утворення темно-сірого осаду

    1. Утворення жовтого осаду

    1. Поява опалесценції

    1. Утворення блакитного осаду

    1. *Поява червоного забарвлення

  1. Для ідентифікації формальдегіду розчину (ДФУ, доповн. 1, ідентифікація D) спеціаліст Державної Інспекції з контролю якості лікарських засобів проводить реакцію окиснення формальдегіду лужним розчином йоду. Що спостерігатиметься при цьому?

    1. Виділення бурого газу

    1. Утворення опалесценції

    1. Поява жовтого осаду

    1. Поява синього забарвлення

    1. *Знебарвлення розчину

  1. Гліцерин має здатність пом’якшувати шкіру. З цією метою застосовують водний розчин із вмістом гліцерину (%):

    1. 40

    1. 70

    1. 93

    1. 100

    1. *85

  1. При перевірці чистоти субстанції гліцерину і гліцерину (85%), відповідно до вимог ДФУ (доповн. 2), спеціаліст ВТК фармацевтичного підприємства використовує метод рефрактометрії. Яку величину він вимірює експериментально?

    1. Питоме оптичне обертання

    1. Потенціал відновлення

    1. Оптичну густину

    1. Величину утримування

    1. *Показник заломлення

  1. Гліцерин широко використовується у фармацевтичній практиці та медицині. Хімічна назва гліцерину така:

    1. Пропан-2,3,3-тріол

    1. Пропан-1,2,2-тріол

    1. Етан-1,2-діол

    1. Пропан-1,1,2-тріол

    1. *Пропан-1,2,3-тріол

  1. Дифенгідраміну гідрохлорид застосовують у медичній практиці як засіб:

    1. Протиревматичний, болезаспокійливий

    1. Протизапальний, жарознижувальний

    1. Відхаркувальний, муколітичний

    1. Антацидний, жовчогінний

    1. *Антигістамінний, заспокійливий, снодійний

  1. Чому дорівнює молярна маса еквівалента дифенгідраміну гідрохлориду при кількісному визначенні методом аргентометрії за Фольгардом ?

    1. М. м./2

    1. М. м./6

    1. М. м./4

    1. 2М. м.

    1. *М. м.

  1. Одним із можливих методів кількісного визначення субстанції дифенгідраміну гідрохлориду є аргентометрія .за Фольгардом. Яке забарвлення розчину свідчить про кінцеву точку титрування?

    1. Фіолетове

    1. Синє

    1. Безбарвне

    1. Жовте

    1. *Рожеве

  1. Провізор-аналітик аптеки проводить кількісне визначення дифенгідраміну гідрохлориду у розчині аргентометричним методом за Фольгардом. З цією метою він має використати в ролі індикатора розчин:

    1. Флуоресцеїну

    1. Амоній тіоціанату

    1. Калій хромату

    1. Натрій еозинату

    1. *Ферум(ІІІ) амоній сульфату

  1. Провізор-аналітик аптеки проводить кількісне визначення дифенгідраміну гідрохлориду аргентометричним методом за Фольгардом. З цією метою він має використати стандартні розчини:

    1. Ферум(ІІІ) амоній сульфат, арґентум нітрат

    1. Амоній тіоціанат, калій хромат

    1. Калій хромат, аргентум нітрат

    1. Натрій гідроксид, кислота хлоридна

    1. *Аргентум нітрат, амоній тіоціанат

  1. Кількісне визначення дифенгідраміну гідрохлориду здійснюють методом ацидиметрії у неводному середовищі з потенціометричною фіксацією кінця титрування. Молярна маса еквівалента субстанції у такому титруванні дорівнює:

    1. М.м./6

    1. М.м./2

    1. М.м./4

    1. 2М.м.

    1. *М.м.

  1. Кількісне визначення дифенгідраміну гідрохлориду здійснюють методом ацидиметрії у неводному середовищі. Який індикатор використовують у цьому титруванні?

    1. Суміш тропеоліну 00 з метиленовим синім

    1. Суміш кальконкарбонової кислоти

    1. Метиловий оранжевий

    1. Фенолфталеїн

    1. *Кристалічний фіолетовий

  1. Для кількісного визначення дифенгідраміну гідрохлориду використовують метод ацидиметрії у неводному середовищі. При цьому субстанцію розчиняють у розчиннику і використовують як титрант розчин (2):

    1. . Кислота ацетатна льодяна; (2). Кислота сульфатна

    1. . Кислота ацетатна льодяна; (2). Кислота хлоридна

    1. . Кислота перхлоратна; (2). Кислота ацетатна льодяна

    1. . Кислота хлоридна; (2). Кислота ацетатна льодяна

    1. *. Кислота ацетатна льодяна; (2). Кислота перхлоратна

  1. Одним із можливих методів кількісного визначення дифенгідраміну гідрохлориду є ацидиметрія у неводному середовищі. При цьому наважку субстанції розчиняють у льодяній ацетатній кислоті і додають розчин меркурій(ІІ) ацетату з метою:

    1. Кращої фіксації точки еквівалентності

    1. Забезпечення необоротності реакції

    1. Прискорення хімічної взаємодії

    1. Посилення гідролізу препарату

    1. *Зв’язування хлорид-іонів у малодисоційовану сполуку

  1. Одним з можливих методів кількісного визначення дифенгідраміну гідрохлориду є ацидиметрія у неводному середовищі. Який стандартний розчин має використати провізор-аналітик у ролі титранту?

    1. Натрій гідроксид в етанолі

    1. Натрій гідроксид в суміші метанолу і бензену

    1. Кислоту хлоридну

    1. Натрій гідроксид

    1. *Кислоту перхлоратну

  1. Дифенгідраміну гідрохлорид, згідно з вимогами ДФУ (доповн. 2), кількісно визначають методом алкаліметрії у водно-спиртовому середовищі. За якою функціональноюй групою відбувається нейтралізація?

    1. По фенільному радикалу

    1. По бензеновому циклі

    1. По етерному угрупованню

    1. По третинній аміногрупі

    1. *За зв’язаною хлоридною кислотою

  1. Відповідно до вимог ДФУ (доповн. 2), для кількісного визначення дифенгідраміну гідрохлориду провізор-аналітик використовує метод алкаліметрії спиртового розчину субстанції з потенціометричною фіксацією точки еквівалентності. Який прилад має використати фахівець у цьому аналізі?

    1. Спектрофотометр

    1. Рефрактометр

    1. Поляриметр

    1. Полярограф

    1. *Потенціометр

  1. Відповідно до вимог ДФУ (доповн. 2), для кількісного визначення дифенгідраміну гідрохлориду провізор-аналітик використовує метод алкаліметрії спиртового розчину субстанції з потенціометричною фіксацією точки еквівалентності. Який стандартний розчин має використати фахівець у цьому титруванні?

    1. Натрій тіосульфат

    1. Кислота перхлоратна

    1. Кислота хлоридна

    1. Калій бромат

    1. *Натрій гідроксид

  1. Супровідні домішки у субстанції дифенгідраміну гідрохлориду, згідно з вимогами ДФУ (доповн. 2), визначають методом:

    1. Поляриметрії

    1. Газової хроматографії

    1. Тонкошарової хроматографії

    1. Алкаліметрії

    1. *Рідинної хроматографії

  1. Згідно з вимогами ДФУ (доповн. 2), для ідентифікації дифенгідраміну гідрохлориду провізор-аналітик має виконати реакції на хлориди. Які реактиви використовує фахівець для виявлення хлорид-іонів, відповідно до вимог ДФУ?

    1. KNO3, NH4OH

    1. BaCl2, HCl

    1. BaSO4, HNO3, NH4OH

    1. Н2О2, NH4OH

    1. *AgNO3, HNO3, NH4OH

  1. Згідно з вимогами ДФУ (доповн. 2), для ідентифікації дифенгідраміну гідрохлориду (ідентифікація А) провізор-аналітик має виміряти таку фізичну константу:

    1. Потенціал відновлення

    1. Питоме оптичне обертання

    1. Показник заломлення

    1. Відносну густину

    1. *Температуру плавлення

  1. Згідно з вимогами ДФУ (доповн. 2), для ідентифікації дифенгідраміну гідрохлориду провізор-аналітик має використати такі фізико-хімічні методи аналізу:

    1. УФ-спектроскопія, кондуктометрія

    1. Поляриметрія, рефрактометрія

    1. Потенціометрія, УФ-спектроскопія

    1. УФ-спектроскопія, полярографія

    1. *Абсорбційна спектрофотометрія в УФ- та видимій області, абсорбційна спектрофотометрія в ІЧ-області

  1. При синтезі дифенгідраміну гідрохлориду використовують стадію конденсації бензгідролу з:

    1. β-Діетиламіноетилхлориду гідрохлоридом

    1. β-Діетиламіноетанолом

    1. α-Диметиламіноетилхлориду гідрохлоридом

    1. Цинком у лужному середовищі

    1. *β-Диметиламіноетилхлориду гідрохлоридом

  1. Дифенгідраміну гідрохлорид належить до такого класу органічних сполук:

    1. Естери

    1. Альдегіди

    1. Кетони

    1. Спирти

    1. *Етери

  1. Державна Фармакопея України допускає таку назву (N) дифенгідраміну гідрохлориду:

    1. Дикаїн

    1. Дибазол

    1. Антипірин

    1. Новокаїн

    1. *Димедрол

  1. Хімічна назва - 2-(дифенілметокси)-N,N-диметилетанаміну гідрохлорид - відповідає такому лікарському засобу:

    1. Тетракаїну гідрохлориду

    1. Бендазолу гідрохлориду

    1. Хлоралгідрату

    1. Прокаїну гідрохлориду

    1. *Дифенгідраміну гідрохлориду

  1. Фармацевтична фірма реалізує лікарський препарат дифенгідраміну гідрохлорид. Його хімічна назва така:

    1. Етилового естеру n-амінобензоатної кислоти гідрохлорид

    1. -Диметиламіноетилового естеру бензгідролу гідрохлорид

    1. - Діетиламіноетилового естеру 1,1-дифенілпропіонатної кислоти гідрохлорид

    1. -Діетиламіноетилового естеру n-амінобензоатної кислоти гідрохлорид

    1. *2-(Дифенілметокси)-N,N-диметилетанаміну гідрохлорид

  1. Ефір застосовують у медичній практиці та фармацевтичному аналізі як:

    1. Знеболювальний засіб, титрант

    1. Відхаркувальний засіб, розчинник

    1. Збуджуючий засіб, реагент

    1. Засіб для неінгаляційного наркозу, індикатор

    1. *Засіб для інгаляційного наркозу, розчинник

  1. Згідно з вимогами ДФУ( доповн. 1), для кількісного визначення ефіру для наркозу використовують метод:

    1. Йодометрія

    1. Гравіметрія

    1. Алкаліметрія

    1. Ацидиметрія

    1. *Кількісного визначення не проводять

  1. Одними з недопустимих домішок у субстанції ефіру для наркозу є ацетон та альдегіди, які виявляють за допомогою реактиву:

    1. Фішера

    1. Драгендорфа

    1. Маркі

    1. Марме

    1. *Несcлера

  1. Дуже шкідливими і вибухонебезпечними недопустимими домішками у субстанції ефіру для наркозу є:

    1. Сульфати

    1. Альдегіди