- •46. Зміст роботи з розвитку зв»язного мовлення
- •47.Прийоми навчання різних видів зв»язних висловлювань
- •48. Перекази в початкових класах, їх значення та дидактичні можливості. Методика навчання усних та письмових переказів.
- •49. Типи завдань спрямованих на розвиток умінь усвідомлювати тему й основну думку висловлювання
- •50. Методика вивчення частин мови. Система вивчення іменника.
- •51. Система вивчення прикметника
- •52. Методика вивчення займенника, числівника
- •53. Система вивчення дієслова
- •54. Система вивчення прислівника
- •61. Списування. Вимоги до списування, види списування
- •62. Диктанти, види диктантів, методика їх проведення. Методика аналізу контрольного диктанту
51. Система вивчення прикметника
Прикметник. Вивчення прикметника в початкових класах передбачає такі цілі: а) усвідомлення учнями значення прикметника в мові і мовленні як важливого виражального засобу і збагачення їхнього словникового запасу прикметниками; б) засвоєння основних граматичних форм прикметника і вживання їх у власному мовленні; в) вироблення навичок правопису закінчень прикметників.
клас: ознайомлення зі словами — назвами ознак, постановка до слів питання
який? яка? яке? які?, співвіднесення слова і зображення відповідної ознаки;
клас: слова, що відповідають на питання який? яка? яке? які? (прикмет- ники); утворення словосполучень іменників з прикметниками; добір до відомих предметів відповідних ознак;
клас: уявлення про прикметник як частину мови, зв’язок прикметників з іменниками; змінювання прикметників за родами та числами у сполученні з імен- ником; спостереження за вживанням прикметників у текстах; використання при- кметників в усному і писемному мовленні;
клас: розвиток умінь упізнавати прикметники в тексті, спостереження за їх роллю в мовленні, вживання у процесі побудови висловлювань; відмінювання при- кметників у сполученні з іменниками; вимова і написання закінчень у прикметни- ках; вимова і написання найуживаніших прикметників на -ський, -цький, -зький.
Співвіднесенню ознаки предмета і слова, яке її називає, сприяють такі зав- дання:
Розгляньте м’яч. (Учитель демонструє малюнок чи предмет.) Який він за кольором (розміром, формою, матеріалом)? Назвіть ознаки інших м’ячів.
Розгляньте малюнки. Назвіть, якого кольору овочі, фрукти. (Учитель про- понує учням зразок: Помідор (який?) червоний.)
Ефективною є робота із загадками, використання яких сприяє не тільки роз- витку спостережливості, а й збагаченню словника учнів прикметниками та форму- ванню вмінь використовувати їх у процесі спілкування. Визначенню ознак пред- метів, явищ слугує відгадування загадок з одночасним використанням сюжетних чи предметних малюнків:
Звертаємо увагу на те, що за навчальними програмами (видання 2006 р.) у 2 класі вводиться термін прикметник, який протягом усього часу опрацювання цієї частини мови вживається паралельно з розгорнутим визначенням — слова — назви ознак предметів.
Засвоєнню цих категорій має передувати вивчення у 3 класі теми «Зв’язок прикметників з іменниками».
У процесі спостережень важливо показати учням, що прикметник залежить від іменника, бо вказує на його ознаки. Оскільки засобом вираження зв’язку є за- кінчення, то основну увагу молодших школярів під час аналізу мовного матеріалу потрібно зосередити саме на зміні закінчень прикметників у сполученні з імен- никами різного роду і відмінкыв
Перед роботою над віршем Л. Первомайського «Срібні дерева» доцільно запропонувати додати до іменників прикметники відповідно до питань: дерево (яке?) срібне, дерева (які?) …, на деревах (яких?) …, деревами (якими?) …, дере- вом (яким?) … тощо.
Засвоєння учнями теми «Змінювання прикметників за числами у сполу- ченні з іменниками» спирається на актуалізацію знань про змінювання іменни ків за числами. Для сприймання та первинного усвідомлення матеріалу вчитель організовує пошукову діяльність третьокласників, спрямовану на аналіз мовних фактів та формулювання власних висновків.
