Особливості організації реального інвестування на підприємстві. Капітальний бюджет.
Основу інвестиційної діяльності підприємства становить реальне інвестування. На більшості підприємств це інвестування є в сучасних умовах єдиним напрямком інвестиційної діяльності. Це визначає високу роль управління реальними інвестиціями в системі інвестиційної діяльності підприємства. Здійснення реальних інвестицій характеризується низкою особливостей, основними з яких є: 1. Реальне інвестування є головною формою реалізації стратегії економічного розвитку підприємства. Основна мета цього розвитку забезпечується здійсненням високоефективних реальних інвестиційних проектів, а сам процес стратегічного розвитку підприємства являє собою не що інше, як сукупність реалізовуються у часі цих інвестиційних проектів. Саме ця форма інвестування дозволяє підприємству успішно проникати на нові товарні і регіональні ринки, забезпечувати постійне зростання своєї ринкової вартості. 2. Реальне інвестування знаходиться в тісному взаємозв'язку з операційною діяльністю підприємства. Завдання збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції, розширення асортименту вироблених виробів і підвищення їх якості, зниження поточних операційних витрат вирішуються, як правило, в результаті реального інвестування. У свою чергу, від реалізованих підприємством реальних інвестиційних проектів багато в чому залежать параметри майбутнього операційного процесу, потенціал зростання обсягів його операційної діяльності. 3. Реальні інвестиції забезпечують, як правило, більш високий рівень рентабельності в порівнянні з фінансовими інвестиціями. Ця здатність генерувати більшу норму прибутку є одним із спонукальних мотивів до підприємницької діяльності в реальному секторі економіки. 4. Реалізовані реальні інвестиції забезпечують підприємству стійкий чистий грошовий потік. Цей чистий грошовий потік формується за рахунок амортизаційних відрахувань від основних засобів і нематеріальних активів навіть в ті періоди, коли експлуатація реалізованих інвестиційних проектів не приносить підприємству прибуток. 5. Реальні інвестиції схильні до високого рівня ризику морального старіння. Цей ризик супроводжує інвестиційну діяльність як на стадії реалізації реальних інвестиційних проектів, так і на стадії постінвестіціонной їх експлуатації. Стрімке технологічний прогрес сформував тенденцію до збільшення рівня цього ризику в процесі реального інвестування. 6. Реальні інвестиції мають високу ступінь проти-воінфляціонной захисту. Досвід показує, що в умовах інфляційної економіки темпи зростання цін на багато об'єктів реального інвестування не тільки відповідають, але в багатьох випадках навіть обганяють темпи зростання інфляції, реалізуючи ажіотажний інфляційний попит-підприємців на матеріалізовані об'єкти підприємницької діяльності. 7. Реальні інвестиції є найменш ліквідними. Це пов'язано з вузькоцільовий спрямованістю більшості форм цих інвестицій, практично не мають у незавершеному вигляді альтернативного господарського застосування. У зв'язку з цим компенсувати в фінансовому відношенні невірні управлінські рішення, пов'язані з початком здійснення реальних інвестицій, вкрай складно.
Капитальный бюджет - это форма представления результатов текущего или оперативного финансового плана капитальных вложений (финансового обеспечения реализации инвестиционного проекта), разрабатываемого на этапе осуществления нового строительства, реконструкции и модернизации основных фондов, приобретения новых видов оборудования и нематериальных активов и т.п. Он состоит из двух разделов:
1) капитальные затраты (затраты на приобретение внеоборотных активов);
2) источники поступления средств (инвестиционных ресурсов).
Методи оцінки ефективності реальних інвестицій.
Загальновідомі методи оцінки інвестування оцінюють очікуваний чистий прибуток (прибуток за вилученням платежів до бюджету) відносно до інвестованого капіталу. Для оцінки інвестицій пропонується всі потрібні вкладення та всю віддачу від проекту оцінити на конкретний період, i тому виникає необхідність використання концепції дисконтування (приведення вартості потоку реальних грошей до певного моменту часу). Виходячи з різниці в оцінках ефективності інвестицій, усі методи доцільно підрозділяти на дві групи (рис. 5.2):
методи, засновані на облікових оцінках;
методи, засновані на дисконтованих оцінках.
Перша група складається з кількох методів, основні з яких охарактеризовано нижче.
Метод визначення строку (періоду) окупності інвестицій. Це один із самих простих та поширених у світовій практиці методів, який передбачає розрахунок строку окупності шляхом ділення прогнозованих доходів від інвестицій на суму капіталовкладень. Тобто період окупності — це період, потрібний для повернення первісних інвестиційних витрат шляхом нагромадження чистих потоків реальних грошей, одержаних за допомогою проекту.
Окупність можна трактувати як точку беззбитковості, після якої нагромаджені чисті потоки реальних грошових коштів стають позитивними. Крім того, з позицій суб’єкта господарювання розрахунок строку окупності слід проводити на основі саме чистого прибутку, тобто реальних фінансових коштів, що залишаються безпосередньо в підприємствах після розрахунків з бюджетними організаціями. Але при нестабільній податковій політиці для оцінки ефективності кількох проектів вкладень можна розраховувати строк окупності на базі балансового прибутку (тобто прибутку до оподаткування та сплати обов’язкових платежів).
Основна позитивна якість цього методу — простота розрахунків. Але є деякі недоліки:
1) не враховується вплив доходив останніх періодів;
2) заснований на облікових оцінках, не показує різницю між проектами з однаковою сумою кумулятивних доходів та різним розподіленням їх за роками проекту;
3) метод не мас властивостей адитивності (комбiнаторностi).
Метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій має дві характерні риси: по-перше, не передбачає дисконтування доходу; по-друге, дохід характеризується показником чистого прибутку.
Алгоритм розрахунку дуже простий i це сприяє широкому застосуванню методу на практиці. Коефіцієнт ефективності інвестицій розраховується як співідношення середньорічного прибутку та середньо величини інвестицій, яка визначається діленням суми капіталовкладень на два за х повного списання, як закінчиться строк реалізації проекту. У випадку коли припускається наявність залишкової або ліквідаційної вартості, оцінку треба вилучити. даний показник порівнюють із коефіцієнтом рентабельності авансованого капіталу, який являє собою відношення чистого прибутку суб’єкта господарювання до суми коштів, авансованих у його діяльність.