9. – Форма держ устрою. Прості та скл держ.

Форма держ устрою – ел. форми держ, характер внут будову держ, територ орг. влади та спосіб розподілу територ держна адмін.-територ одн. і взаємод між ними. Проста(унітарна) – єдина держ адмін. територ одн якоє не мають ознак суверенітету. Ознаки: цілісність територ; єдина конститут, сист держ орг, ситп права і законодавства, сист символів, податков сисит. Централізована – держ адмін.-територ одн якої мають рівний правовий статус Децентраліз – держ адмін.-терито одн якої наділ певними пільгами із само вряд, можлив утв автономій. Складна : Федерац - скл союзна держ що об’єд держ утв які мають юр визнач політ самостійність(договірна, конституц) Конфедерац – тимчасове об’єд суверенних держ заради досяг спільної мети у певній сфері держ діял(має нестійких характер). Імперія – склд держ яка характер насильницьким об’єм територій суверенних багато націонал держ або їх частин.

10. – Політ режим. Поняття та види

Політ режим – ел. форми держ, визначає сукупність нормативно прав способів, методів здійснення держ влади.(демократ, атидемократ) Демократ – характер такий порядок держ життя сусп. при якому викон норми конституц і закони, реаліз принципи розподілу на 3 гілки влади, гарантується дотримання громад прав і свобод, держ влад здійсн на основі рівності всіх громадян перед законом, народ – джерело здійсн влади, плюралізм думак. Ліберал-демократ – заснов на основі гуманістичних приписів здійсн держ влади. Консерватив-демократ – побуд на застосув принцепів держ управ які склі істор. Радикал-демократ – заснов на здійсн постійне введ нових форм реалізац держ влади. Антидемократ – характер таким порядком держ-політ устрою, за якого не реаліз принципів розподіл влади, поруш права громадян, заборон політ партій та орг. громадян, репресії. Тоталітаризм – характер відсут прав і свобод громадян, всеохоп репресивним примусом здійнс владну політ, яка не спирається на закони, контрол всі сфери сусп життя. Деспотія – характер зосередж влади і руках одн ос, відсутн свобод, та жорстокими методами утиску прав люд. Авторитаризм – характер значним зосередж влади в руках одн ос, або групи ос, командний метод організац влади. Диктатура – автори тар реж тимчасового характеру. Тиранія – переслідує волю одного правителя.

11. – Співвіднош понть механізм та апарат держ

Механізм держави – сист взаємодіючих орг., та організац, що забезпеч релазац її функцій та завдань, покликаний гарант і охорон правопорядок права та свободи людини, забезпеч держ управ, забезпеч примусова виконання держ велінь. Поділ на : Держ підприємства установи та організац; Держ органи; Орг спец признач(збройні сили СБУ орг. внут справ, органи що здійсн охоронну функцію.) Апарат держ – сист орг. за доп яких здійсн держ влада виконуються функції держ, досягаються завдання та цілі держ. Ознаки: сист держ структур, що мають форму орг. держави.; розподіл на виконав, законодав, судову сист орг.; забезпеч реалізац держ функцій.

12. – Принципи та форми діял держ апарату

Принципи держапарату – основні ідеї та положення, закріп нормативно, і поклад в основу його функціонув. Принцип професіоналізму – реалізац влад повно маж повинна здійсн на проф. основі, та наявності комплексу спец знань суб’єктів владних відносин. Принцип єдності та поділу влади – зумов незалеж влади держ, її суверенний характер, публічний політ зміст. Принцип ефективної діял держапарату – визнач ступінь реальності його функціонув. Принцип організац та функціонув держапарату – формулює його завдання і функції. Принцип законності і конституційності – зумовлює функціонув держ орг. на основі конститут і законів. Принцип верховенства влади. Форма діял держапарату – це спосіб функціонув і організації діял дерапарату.

13. – ПОНЯТТЯ І ОЗНАКИ ДЕРЖ ОРГАНУ

Орган держави – колектив службовців, чиновників, який є структурним ел. держапарату. Ознка: відносно самостійний, відносно відокрем ел держапарату; формув народом чи держ для здійсн повноваж від імені держ; мають визначену структуру та межі діяльності(територ, предметні межі); мають повноваж владного характеру; характер особлив порядком утв, видами діял, характером та обсягом повнов, формами і методами виконав функцій.

14. – ВИДИ ДЕРЖ ОРГАНІВ

Первинні(парлам през) – формув безпосередньо народом, як джерело влади, мають представницький характер. Вторинні(уряд) – мають похідний характер, формув первинними і підзвітні їм. Виборні – обир нас чи представницьким орг. Призначувані(уряд) – признач вище стояч орг. Успадковані(монарх) – які передаються у спадок. Колегіальні(парлам уряд) – приймають рішення після обговор шляхом голосування. Одноособні(през) – рцшення приймає керівник, і несе за нього відповідал. Центральні(парлам уряд) – ріш яких пошир на всю держ на нас. Федеральні – характер для федерац, і його ріш пошир на певний суб’єкт федерац. Місцеві(місцеві адміністрації) – пошир ріш на певну адмін.-територ одн. Постійні – викон основні функт держ, і діють протягом х існув. Тимчасові(конституц комісія) – створ за ради виріш невідкладних завдань, викликаних надзвич обставинами. Законодавчі(верх рада, парлам) – мають представницький характер та правотворчу функцію. Виконавчі(уряд) – здійсн виконавчу функт. Судові(суди) здійсн функт правосуддя, підпорядков тільки закону. Орг загал компетенцію(парлам уряд) – виріш широке коло питань. Орг спеціал компетенції(міністерства відомства) – спеціалізуються на вик однієї функції чи одного виду діял.

15. – ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ПРАВОРОЗУМІННЯ

Праворозуміння – процес і результат розумової діяльності людини, спрямований на пізнання, сприйняття, і відношення до права. Генетичний підхід – основна увага зосередж на винекнені і формуванні права. Інструментальний підхід –дослідж права як специфічного регулятора соц. відносин. Аксіологічний підхід – дослідження права як феномену культури. Системний підхід – відображу правової діяльності як сист правових явищ. Соціальний підхід – зясов залежність держ-прав явищ від розвитку сусп.

16. – ПОХОДЖЕННЯ ПРАВА

Винекнення права це складний і багатоаспектний процес, винекло воно для забезпеч регулювання соц. протиріч в родоплемінному сусп. Існув дек теорій походж права: Теократична(Ф.Аквінський) – право походить від Бога, і подаровано людині через пророка чи правителя. Патріархальна(Арістотель) – право походить від відносин в сімї та є наслідком її іст розвитку. Договірна(Ж.Ж.Руссо) – держ виник в результаті укладання угоди (договору) просвідоме самообмеж своєї свободи на користь загал інтересів спільного існув. Насильства(Каутський) – право виник в результаті насильницьких завоювань, к засіб для контролю над територ. Класова(Маркс) – право зяв тоді коли зяв поділ праці, поділ на класи і приват власність, для вирішення протиріч в сусп. Органічна(Аристотель) – право виникло органічно як процес еволюц сусп. Психологічна(Петражевський) – право виник через особлив людської психіки. Природна(Гюго) – право виникло спонтанно.