- •– Предмет і метод тдп
- •– Загал характерист основних теор походж держ
- •– Особлив виник терж в різних народів світу
- •– Форма держ устрою. Прості та скл держ.
- •– Політ режим. Поняття та види
- •– Співвіднош понть механізм та апарат держ
- •– Принципи та форми діял держ апарату
- •– Поняття та ознаки права
- •– Поняття та види субєктів прав віднос. Поняття правосубєктності
- •– Систематизація н-п актів
- •– Акти застосув права. Поняття ознаки класифік
- •– Види правопорушень
– Систематизація н-п актів
Систематизац н-п актів – це діял з їх впорядкув та вдосконалення, приведення їх у певну систему з метою забезпеч доступності законодавства. Поділ на: Кодифікація – вид систематизач шляхом об’єд н-п актів в єдиний логічно цілісний акт, де кожен з актів втрачає своє самостійне значення. Інкорпорація – вид систематизац шляхом зведення н-п актів у збірники в певному порядку, без зміни їх змісу де кожен з актів не втрач свого сомостійного значення. Консолідація – вид систематизації шляхом об’єд н-п актів без змін їх змісту в єдиний актд, де кожен з актік не втрач свого самостійного знач, поєднує онаки кодифікації та інкорпорації.
– ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ПРАВ ВІДНОСИН
Прав відносини – це врегульов н-п актами вольові сусп. відносини які забезпеч державою,і вираж в конкретному зв’язку між правомочним та зобовяз суб’єктами. Ознаки: становлять різновид сусп. відносин; є ідеологічними; є вольовими інтересами; правові віднос виник, змін або припин на основі норм права; маєть двосторонній характер(1-ша стор має точно визначені юр.права, 2-га має відповідні обовязки)
– КЛАСИФІК ПРАВ ВІДНОСИН
Прав віднос поділ за: Галузями права(конституц, цивіл, адмін., сімей, трудов, еколог) За функціями права – регулятивні(виник із прамірної поведінки субєкта), охоронні(вини із не правомірної поведінки). За характером обов’язку – активні(обовяз здійсн повні дії на користь іншої сторони), пасивні(обов’язок утриматись від небажаних дій для інш стор). За ступенем визначеності суб’єктів – абсолютні(визнач лише одна стор) відносні(точно визнач права і обовяз всіх стор). За розподіл прав і обов’язків – одностор(кожна із стор має або прав або обовяз) багатосторон(кожна із стор має або прав або обовяз). За субординацією – матеріал-правові(виник на основі норм матеріал права) процесуальні(виник на основі норм процесуал права і похідних від матеріал права) За суб’єктами(між: держ; громад-держ; юр.особами; держ орг.). За волевияв сторін – договірні(вияв як воля і правомочної і зобовяз сторони) управлінські(воля обох сторін не потрібна), За строком дії(коротко строк, довгострок)
– Поняття та види субєктів прав віднос. Поняття правосубєктності
Субєкти прав віднос – учасники прав віднос, які є носіями суб’єктивних прав та юр обов’язків.(громад укр., іноземці, особи без громад, юр особи, держава, адмін.-територ одн, таритор громада) Юр особа – організац ств і зареєстрована у встанов законом порядку.(наявність майна вступ в віднос від свого ім., зтад нести майнову відповідал, здат бути позивачем та відповідачем в суді) Фіз особа – людина(громадянин) яка є учасником прав.відносин. Правосубєктність – це правоздат, і діє здат суб’єктів прав.віднос. Скл з: Правоздаьність – здатність мати права і обов’язки. Дієздатність – здатність своїми діями набувати суб’єктивних прав, ств юр обовязки та здійсн їх та нести відповідал у разі їх невиконання. Деліктоздатність – здатність нести відповідал за вчинені правопоруш.
– ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ОБЄКТІВ ПРАВОВІДНОС
Обєкти прав віднос – матеріальні і не матеріал блага з приводу яких суб’єкти вступають у правові відносини здійсн свої суб’єктивні права і юр.обовязки. Види – предмети матеріал світу(речі майно цінності), послуги вироб і невиробничого характеру, продукти духовної та інтелектуальної діял людини, особисті немайнові длага(права людини).
– ЗМІСТ ПРАОВІДНОСИН
Зміст прав віднос – сукупність суб’єктивних прав і юридичних обов’язків учасників данних правовідносин. Скл з: Субєктивне право – міра юр.можливої поведінки за доп якої суб’єкти здійсн свої інтереси. Юридичні обов’язки – міра юридично необхідної поведінки, яка встанов для забезпеч інтересів уповноваженої особи.
– ПОНЯТТЯ І ВИДИ ЮР.ФАКТІВ. ФАКТИЧНИЙ СКЛАД
Юр. факти – це життєва обставина з якими, норми права повязують винекнення, зміну або припинення правовідносини. Юр фактами можуть бути: народження, хвороба, смерть людини, стихійні, соціальні лиха які не залеж від людини. Фактичний склад – сукупність юр.фактів необхідних для настання правових наслідків передбачених нормою права. Поділ на: Прості – вкл. факти що належ до тієї самої сфери законодавства. Складні – вкл. факти, що належ до різних галузей законодавства.
– ПОНЯТТЯ І ФОРМИ РЕАЛІЗАЦ ПРАВА
Реалізац права – це втілення приписів прав норми у діял суб’єктів права. Форми реаліцаз права поділ на: Дотримання – форма реалізац забороняючих норм змістом якої є утримання суб’єкта від порушення заборон які містятьсь у прав нормах. Виконання – форма реалізац зобов’язуючих норм, змістом яких є вчинення дії, що вимагається юр.приписами. Використання – форма реалізац уповноваж норм змістом яких є активна поведінка суб’єкта, що вчиняється за власним бажанням, для задові їх потреб і інтересів.
– ПОНЯТТЯ Й ОЗНАКИ ЗАСТОСУВ ПРАВА
Застосування права – це владно-організуюча діяльність компетентних держ орг., яка полягає в індивідуалізації юр.норм стосовно конкретних суб’єктів і життєвих випадків в акті застосув норм права. Ознаки: має владний характер; має індивідуалізований, персоніфікований характер; має процедурно-процесуальний характер; здійсн на основі норм права; має творчий, інтелектуальний характер; має юр.оформлений характер; відіграє роль юр.факту
– ВИДИ ТА СТАДІЇ ЗАСТОСУВ ПРАВА
Стадії застосув права – це процес застосув норм права. Скл з 3-х стадій: 1-ша – підготовча стадія – встановлення фактичних обставин справи. 2-га – встанов юр основ справи – вибір і аналіз юр.норм, проводиться аналіз норми з погляду її дію в часі, просторі та за колом осіб. 3-тя – вирішення справи, і документальне оформ рішення. Види застосув права: За формою вираження(письмовий, усний акт, акт дії) З способом прийняття(колегіальні, одноосібні) За суб’єктами прийняття(акти: парлам, през, виконав орг., судів, місц орг. влади тощо) За юр.формою(укази, постанови, розпорядження, накази, постанови ухвали) За функціями права(регулятивні – підтвердж або визначають права та обов’язки сторін; охоронні – встанов міру юр відповідал) За галуззю(кримінал, адмін., цивіл) За значенням(основні, допоміжні)
