Андорра – останній протекторат Європи

Князівство Андорра (Principat d’Andorra) – держава, розташована в Південно-Західній Європі, в Східних Піренеях: межує з Францією (56,6 км) та Іспанією (63,7 км).

Територія країни становить 468 км². Ландшафт країни – високі скелясті гори та глибокі вузькі міжгірські долини (найвища точка – гора Кома-Педроса – 2946 м; найнижча – Ріу-Рунер – 840 м). Клімат помірний: зима снігова та холодна, літо тепле й сухе.

Природні ресурси країни обмежені, в основному це гідроенергія, мінеральна вода, ліс, залізна руда, свинець. Сільськогосподарські угіддя обіймають лише 4 % території країни, пасовиська – 45 %, ліси – 35 %.

Населення становить 69,9 тисяч чоловік (липень 2004 року); іспанці – 43 %, андорці – 33 %, португальці – 11 %, французи - 7 %, інші – 6 %. Офіційна мова – каталанська, окрім того широко застосовується французька та іспанська. Андорра є монорелігійною країною. Католицизм сповідує 99 % населення. Столиця – м. Андорра-ла-Велья.

Довгий час Андорра перебувала в ізоляції та бідності; лише після Другої світової війни досягла помітного процвітання завдяки туризму та банківській діяльності, які з 50-х років ХХ століття відіграють все більшу роль в економіці Андорри.

Традиційне заняття жителів – сільське господарство. Прибутки від туризму, головної галузі невеликої, але стабільної економіки Андорри, складають приблизно 80 % від ВНП. Країну щорічно відвідують приблизно 9 млн. туристів, яких приваблює режим безподаткової торгівлі, літні та зимові курорти.

Ця стабільність останнім часом похитнулась, оскільки економіки сусідніх Франції й Іспанії стали відкритими, що забезпечило доступність товарів та зниження тарифів. Банківський сектор, що має статус „податкової гавані”, здійснює вагомий внесок в економіку. Виробництво сільськогосподарської продукції обмежене через нестачу посівних площ, тому більшість продовольчих товарів імпортується. В розведенні домашніх тварин головну роль відіграє вівчарство. В промисловості переважає виробництво цигарок, сигар та меблів. Андорра – член Митного союзу ЄС, тому відносно торгівлі промисловими товарами на неї розповсюджуються правила ЄС (відсутність тарифів), а щодо сільськогосподарської продукції – не розповсюджуються.

Стабільність в економіці та відсутність податку на прибуток приваблює в країну чимало іммігрантів (як легальних, так і нелегальних).

Історія Андорри недостатньо висвітлена в документах. За однією з версій, спочатку на цій території жили баски, і назва країни має баскське походження. В І столітті ці землі ввійшли до складу Римської імперії, а в VІІ були захоплені маврами.

Перша згадка про Андорру як самоуправну територію відноситься до 805 року, але датою заснування держави вважається 819 рік, коли громади пастухів отримали право незалежності. У ІХ столітті король франків подарував ці землі єпископу ургельському, пізніше вони стають феодальним володінням французьких графів де Фуа та іспанських єпископів ургельських. 1278 року між ними була укладена угода про спільний сюзеренітет Франції та Іспанії над Андоррою („акт-пареаж”). Надалі права графів де Фуа перейшли до королів, а потім до президентів Франції.

До 1993 року Андорра офіційно була феодальним князівством під подвійним протекторатом Франції й Іспанії. Договір про добросусідство і співробітництво між Королівством Іспанія, Французькою Республікою і Князівством Андорра, що був укладений у 1993 році, закріпив її новий самостійний статус. Відповідно до укладених із Францією та Іспанією договорів глави дипломатичних місій цих двох країн представляють інтереси Андорри в інших країнах, на міжнародній арені, здійснюють контроль над законодавством і судочинством у країні, забезпечують зв’язок й освіту. 27 липня 1993 року Андорра була прийнята в ООН.

Андорра – унітарна держава. За адміністративно-територіальним устрій поділяється на сім громад (parrognia): Андорра-ла-Велья, Канільо, Ла-Масана, Ордіно, Сан-Джулія-де-Лорія, Енкам, Ескальдес-Енгордані.

За формою правління – це парламентське князівство. За державним устроєм – парламентська демократія (з березня 1993 року), зберігає статус князівства, що спільно управляється співправителями (співпринцепсами). Ними є президент Франції й єпископ м. Сео-де-Ургель (Іспанія), що представлені князівськими представниками.

Чинна конституція схвалена на референдумі в 1993 році і змінила Основний законодавчий акт 1866 року. На референдумі, що відбувся 14 березня 1993 року, 74 % голосуючих схвалили конституцію, що формально замінила спільне управління країною главою французької держави та іспанським єпископом урхгельським, яке тривало сім століть (з 1278 року). Згідно нової конституції (набула чинності 4 травня 1993 року) Андорра проголошена парламентським князівством, в якому утверджується принцип народного суверенітету.

Колишні співправителі країни – президент Франції та єпископ ургельський – мають ранг конституційних глав держави з повноваженнями здійснювати функції по підготовці міжнародних договорів, забезпечувати внутрішню безпеку та оборону Андорри.

З 1993 року в країні діє змішана виборча система: одна половина парламенту обирається за пропорційною списочною системою д’Ондта, інша – за мажоритарною системою.

Законодавчим органом є однопалатний парламент – Генеральна рада Рівнин Андорри (Consell General de las Valls) – один із найстаріших в Європі (створений в 1419 році). Генеральна рада складається з 28 депутатів (по чотири від кожної з семи общин), що обираються на чотири роки. Половина членів оновлюється кожні два роки. Генеральна рада наділена широкими повноваженнями: контроль за діяльністю уряду й інших органів влади, вона затверджує бюджет держави, обирає голову парламенту (Генерального синдика) та його заступника. Останні парламентські вибори відбулися 4 березня 2000 року.

Глава уряду представляє більшість в парламенті, обирається ним і є підзвітним йому.

Перші політичні партії в країні почали з’являтися лише в 1975-1976 роках: Ліберальний союз (Ліберальна партія Андорри), Національна демократична група, Національна демократична ініціатива, Нова демократія, Союз народу Ордіно та інші.

Таким чином, Андорра є прикладом маленької гірської країни, економіка якої живе з туризму та сільського господарства. Попри відсталість і карликові розміри Андоррі вдається успішно долати труднощі, що виникають, успішно модернізуючи свою політичну та економічну систему.