Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
загружено (8).docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
57 Кб
Скачать
☆
  1. Методика використання телебачення в навчально-виховному процесі.

Ефективність телевізійної передачі залежить від вміння вихователя використовувати зміст цієї передачі. Він повинен чітко знати особливості телевізійного викладу матеріалу і своє місце, свої дії на такому занятті.

Особливості телезаняття.

1. Телезаняття характеризується великим обсягом навчальної інформації. Збільшення її обсягу вимагає нових форм організації роботи з класом.

2. Заняття ведуть дві особи: вчитель і диктор. У зв'язку з цим, інформація, яку повідомляє вчитель, повинна узгоджуватись з тією інформацією, яку подає телеекран. Це вимагає від вихователя спеціальної, організаційної, навчальної і психологічної дготовки дітей до сприймання екранного матеріалу.

3. На занятті вчитель не може змінювати швидкість подання інформації з екрану. У зв'язку з цим він повинен підготувати дітей до сприйняття телеінформації.

4. На телезанятті відсутній безпосередній зв'язок між вчителем та учнями, що змушує вихователя використовувати телепаузи. З врахуванням цих особливостей вчитель, який проводить телезаняття, повинен мати добру методичну підготовку.

Методична підготовка вихователя до телезаняття здійснюється за такими етапами:

Перший етап. Визначення доцільності використання телепередач Навчальне телебачення використовується на занятті в таких випадках:

  1. Якщо телепередача присвячена предмету або темам, які введено до програми недавно і ще не розроблено у підручниках і методичній літературі.

  2. Якщо при вивченні теми потрібно провести екскурсію на важкодоступний об'єкт.

3. Якщо на повторно-узагальнюючих заняття виникає потреба закріпити протягом короткого проміжку часу значний за обсягом матеріал.

4. Якщо при викладанні складних тем вчитель потребує кваліфікованої методичної допомоги від телепередач.

5. Якщо потрібно формувати в дітей навички спостереження, розширювати межі демонстраційного експерименту.

Другий етап. Попереднє ознайомлення зі змістом телепередачі. Включаючи телепередачу в заняття або пропонуючи її для самостійного перегляду, вчитель повинен знати її зміст і структуру, хід телеінформації, знати на який попередній досвід спирається телепередача та кожна її частина.

Анотації на навчальні телепередачі друкуються двічі на рік в таких друкованих виданнях: збірник наказів та інструкцій Міністерства освіти і науки України; фахові журнали з шкільних навчальних дисциплін. Ці видання отримує кожна загальноосвітня школа.

Із змістом телепередач вчитель може ознайомитись, переглянувши спеціальні телепередачі під рубриками: «Година вихователя», «Екран вчителю», «Для Вас, вчителі». Спеціальні семінари, присвячені методиці роботи з телеекраном, зокрема, з навчальними телепередачами систематично проводить обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників.

Третій етап. Визначення навчальної, виховної і розвиваючої мети заняття.

Як відомо, вчитель на кожному занятті визначає навчальну, виховну і розвиваючу мету заняття. На телезанятті їх визначення має свої особливості, які полягають у наступному. Ознайомитись із змістом телепередачі при визначенні триєдиної мети, вчитель повинен враховувати матеріал, який містить телепередача для досягнення навчальної мети, матеріал, який здійснить найбільший виховний вплив на дітей, і матеріал, який найбільше сприятиме розвитку загальнонавчальних і спеціальних вмінь і навичок, рис особистості.

Четвертий етап. Визначення типу і структури заняття.

Тип і структура заняття залежить від характеру телепередачі. Насамперед, від того, чи проводиться телебесіда, телелекція, телевставка, показ кінофільму.

Якщо телепередача повністю розкриває зміст теми заняття і займає майже увесь його час, то такий заняття - це заняття вивчення нового матеріалу.

Якщо телепередача містить новий матеріал і матеріал для його закріплення, то такий заняття називається комбінованим.

Якщо телепередача узагальнює матеріал з усієї теми, яка вивчалася протягом декількох заняття, то такий заняття - це заняття узагальнення знань з своєю структурою.

П’ятий етап. Визначення місця телепередачі в структурі заняття.

Місце телепередачі в структурі заняття визначається типом заняття, якщо тип заняття - це заняття вивчення нового матеріалу, то телепередача використовується на етапі вивчення (викладу) нового матеріалу.

На заняття, де відбувається узагальнення матеріалу, телепередачу вводять на етапі повторення, закріплення і узагальнення. На звичайних комбінованих заняття, де використовуються телевиставки, телепередача може бути введена на різних етапах заняття.

Шостий етап. Визначення способів активізації пізнавальної діяльності дітей.

Якість заняття, на якому використовується телепередача, в значній мірі залежить від того, як вчитель підготує дітей до сприймання телевізійного матеріалу.

Готуючи дітей до сприймання телематеріалу, необхідно створити відповідну психологічну настроєність, організувати пізнавальну діяльність дітей в процесі перегляду передачі, домогтися виконання поставлених перед учнями завдань. Види таких завдань вміщені в параграфі 1.1.6.