Реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (спдфо)

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи необхідні такі установчі документи:

1. Рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення суб'єкта підприємницької діяльності. Таким рішенням за наявності двох і більше власників (або уповноважених ними органів) є засновницький договір;

2. Статут (якщо це передбачено законодавством щодо створюваної організаційно-правової форми господарювання);

3. Реєстраційна картка, заповнена у трьох примірниках (крім ідентифікаційного коду) і підписана заявником. Заповнена реєстраційна карта слугує водночас заявою про державну реєстрацію. У разі потреби орган державної реєстрації надає допомогу в заповненні картки;

4. Документ, який підтверджує сплату реєстраційного збору;

5. Нотаріально завірена копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Цей документ подається тоді, коли власником (одним із власників) підприємницької діяльності є юридична особа.

17)Загально правова характеристика підприємства

18)загально правова характеристика підприємницьких товариств

19) види та групи підприємств

В Україні можуть діяти підприємства таких видів:

–    приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;

–    колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;

–    господарське товариство;

–    комунальне підприємство, засноване на власності територіальної громади;

–    державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.

–    підприємство, засноване на власності об’єднань громадян.

Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать законові та цілям діяльності підприємства.

Майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на правах оперативного управління. Здійснюючи це право, державна установа (організація) лише володіє та користується зазначеним майном. Різновидом державного підприємства є казенне підприємство. У казенне підприємство може бути перетворене за рішенням Кабінету Міністрів України державне підприємство, яке не підлягає приватизації.

Для перетворення потрібна одна з таких умов:

–    підприємство провадить виробничу діяльність, яка відповідно до законодавства може здійснюватися тільки державним підприємством;

–    головним споживачем продукції підприємства (більше як 50 відсотків) є держава;

–    підприємство є суб’єктом природних монополій.

Майно, що є у державній власності і закріплене за казенним підприємством, належить йому на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, казенне підприємство лише володіє та користується зазначеним майном.

Закон «Про підприємства в Україні» надає право підприємствам об’єднуватися у групи підприємств за галузевими, територіальними чи іншими ознаками.

Юридичним критерієм класифікації об’єднань на види закон визначає правовий режим членства учасників в об’єднаннях.

Розрізняють такі види об’єднань підприємств:

–    корпорація;

–    асоціація;

–    концерн;

–    консорціум;

–    інші об’єднання за галузевим, територіальним та іншими принципами.

Корпорація – договірне об’єднання, яке може створюватися підприємствами будь-яких форм власності на основі поєднання їх спільних виробничих, наукових і комерційних інтересів та централізованого управління діяльністю членів об’єднання. Для централізованого управління діяльністю корпорації її члени делегують правлінню частину своїх повноважень, визначених законом. Певний ступінь централізації управлінських функцій і повноважень в руках правління – це основна кваліфікаційна ознака корпорації як договірного об’єднання.

Асоціація – це договірне об’єднання, яке створюється учасниками з метою координації їхньої діяльності, тобто узгодження дій стосовно, наприклад, номенклатури продукції (робіт, послуг), освоєння ринків збуту (маркетинг), визначення цін тощо. Координація не вимагає централізації управління підприємствами – членами асоціації. Тому правлінню асоціації не дозволяється втручатися у виробничу та комерційну діяльність підприємств. Концерн – це об’єднання промислових, будівельних, транспортних, торгових підприємств, наукових організацій, банків та ін., яке створене на основі повної фінансової залежності членів об’єднання від одного або групи підприємств. Фінансовою залежністю обумовлено те, що в концерні застосовується найбільш високий ступінь централізації управлінських функцій і повноважень підприємств концерну;

Консорціум – це тимчасове статутне об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення статутної мети. Консорціуми за загальним правилом створюються з метою реалізації певних інвестиційно-будівельних проектів (програм). Після досягнення статутної мети консорціум або ліквідовується, або перетворюється рішенням його засновників і реєструється як постійне господарське об’єднання.