Тема 8. Законодавча та нормативно-правова база екологічного менеджменту

Питання, які виносяться на самостійне опрацювання (до іспиту):

1. Поняття та значення екологічного ліцензування.

2. Законодавчий моніторинг у сфері екологічного менеджменту

3. Характеристика основних положень Земельного кодексу України

4. Характеристика основних положень Лісового кодексу України

5. Характеристика основних положень Водного кодексу України

6. Характеристика основних положень Кодексу України про надра

7. Характеристика основних положень закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"

8. Характеристика основних положень закону України "Про екологічну експертизу"

9. Характеристика основних положень закону України про охорону атмосферного повітря

10. Характеристика основних положень закону України "Про виняткову морську економічну зону"

11. Характеристика основних положень закону України "Про природно-заповідний фонд України"

12. Характеристика основних положень закону України "Про плату за землю"

Основна література: 1-14, 21-26, 27, 29, 32, 35

Додаткова література: 9, 15, 20, 27

Дати відповіді на питання (для обговорення на семінарських заняттях):

1. Характеристика основних положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження базових нормативів плати за користування надра­ми для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копа­лин"

2. Характеристика основних положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження нормативів збору за спеціальне використання вод­них ресурсів та збору за користування водами для потреб гідро­енергетики та водного транспорту"

3. Характеристика основних положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне викорис­тання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду"

Методичні вказівки до підготовки відповідей на питання. При розкритті питань необхідно ознайомитися зі змістом основних законодавчих та нормативних актів, що регулюють відносини у природоохоронній сфері. Доцільним є підготовка доповіді кожним студентом щодо 2-3 перерахованих документів, їх обговорення у групі.

Основна література: 1-14, 21-26, 27, 29, 32, 35

Додаткова література: 9, 15, 20, 27

Тема 9. Екологічний ризик та управління ним

Питання, які виносяться на самостійне опрацювання (до іспиту):

1. Концепція граничного впливу класів небезпеки виробництв як базис визначення нормативів якості навколишнього середовища і продуктів харчування.

2. Оцінка стану здоров'я людини і можливого числа жертв.

3. Оцінка стану біоти за біологічними інтегральними показниками, оцінка впливу забруднених речовин на людину і навколишнє середовище.

4. Побудова карт ризику регіону.

5. Фактори, які впливають на зростання ступеня ризику: об'єктивні і суб'єктивні.

Основна література: 15, 29, 30

Додаткова література: 22

Дати відповіді на питання (для обговорення на семінарських заняттях):

1. Стандарти якості навколишнього середовища.

2. Розрахунок показників: гранично та тимчасово допустима концентрація, ступінь токсичності, гранично допустимі викиди в атмосферу, гранично допустимі скидання у водні об'єкти, тимчасово погоджені викиди і скидання, гранично допустиме екологічне навантаження.

3. Визначення нормативів якості навколишнього середовища і продуктів харчування.

4. Оцінка впливу на навколишнє середовище, кількісні та якісні методи визначення екологічного ризику.

Методичні вказівки до підготовки відповідей на питання. При розкритті питань необхідно підкреслити те, що нормування якості навколишнього середовища має здійснюватися з метою встановлення граничних норм впливу антропогенної діяльності, що гарантує екологічну безпеку на­селення, збереження генофонду, забезпечує раціональне використання і відновлення природних ресурсів в умовах інтенсивної господарської діяльності.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) – нормативи, що встановлюються для шкідливих речовин у розрахунку на оди­ницю об'єму повітря, води, маси харчового продукту, ґрунту.

Тимчасово допустима концентрація (ТДК) – це нормати­ви, що встановлюються для недостатньо вивчених речовин. Ці нормативи встановлюються на 2—3 роки. Іноді ТДК характе­ризуються токсичністю – здатністю речовини викликати по­рушення фізіологічних функцій організму.

Ступінь токсичності називається токсичною дозою, тобто кількістю речовини, що викликає токсичний ефект. Чим мен­ша токсична доза, тим вища токсичність.

Гранично допустимі викиди (в атмосферу) (ГДВ) – це кількість шкідливих речовин, що не повинна перевищуватися під час викиду в повітря на одиницю часу, щоб концентрація забруднювачів повітря на границі санітарної зони не була вища за ГДК.

Норми гранично допустимих концентрацій єдині на території України, екологічні нормати­ви гранично допустимих викидів та скидів розробляють і впроваджують державні природо­охоронні органи, органи охорони здоров'я в межах своєї ком­петенції.

Визначення нормативів якості навколишнього середовища і продуктів харчування спирається на концепцію граничного впливу. Поріг шкідливого впливу – це мінімальна доза речовини, при якій в організмі відбуваються зміни, що виходять за межі фізіологічних реакцій.

Для контролю за якістю продуктів харчування встанов­люється допустима залишкова кількість шкідливих речовин (ДЗК). Це така кількість шкідливих речовин, яка при щоден­ному вживанні продуктів харчування не викликає яскраво вираженої захворюваності чи відхилення у стані здоров'я лю­дини.

Під екологічним ризиком також розуміють можливу міру небезпеки заподіяння шкоди природному середовищу у вигляді можливих втрат за визначений час.

Екологічний ризик (ЕР) – це оцінка на всіх рівнях - від ло­кального до глобального - вірогідності появи негативних змін У навколишньому середовищі, викликаних антропогенним чи іншим впливом.

Основна література: 15, 29-30, 42, 44

Додаткова література: 22

Модуль 3. Механізм управління якістю навколишнього середовища