4. Захворювання зовнішнього носа.

1. ФУРУНКУЛ ВХОДУ В НІС - є результатом занесення, найчастіше, стафілококової інфекції у вивідні протоки сальних залоз і волосяні мішечки, розташовані в області входу в ніс.

Виникненню фурункула носа сприяють:

1) Зниження стійкості шкіри й усього організму до стафілококової і стрептококової інфекції.

2) Сприяють деякі загальні захворювання: діабет, гіповітамінози.

3) Переохолодження організму.

Скарги: - хворого турбують болю в області носа, головний біль, підвищення температури тіла, порушення загального самопочуття.

У клінічному плині розрізняють 3 стадії:

1 ст.-інфільтрація-характеризується появою локальної хворобливості, гіперемією, припухлості шкіри носа, що дуже часто поширюється на верхню губу, щоку, іноді на всю відповідну половину особи. Інфільтрат має конусоподібну форму. Через 3- 4 дні фурункул переходить в 2 ст.- утворення гнійного ексудату й некрозу стрижня. У цей час на верхівці інфільтрату з'являється жовтувато-білих кольорів голівка - гнійник. Після розкриття вогнища й відходження стрижня наступає

3 ст.- репаративна фаза.

ЛІКУВАННЯ:

1 У стаціонарі

2 Десенсебілізірующа терапія

3 Вітамінотерапія,

В 1 ст. местно обробляти Борним спиртом, використати мазі Вишневського, Левоміколь, Тридерм, антибактеріальна терапія, саліцілати.

УВЧ- для розсмоктування або найшвидшого дозрівання фурункула.

В 2 ст. турунди з гіпертонічним розчином, местно тубус кварц, УВЧ- для найшвидшого відходження стрижня. Іноді, при відсутності дренажу, у підставі фурункула формується гнійник. Необхідно фурункул розкрити й добре дренувати. Видавлювати фурункул носа строго заборонено, тому що відбувається размозжение посудин і інфекція проникає в порожнину черепа.

2. БЕШИХА - розлите інфекційне ( стрептококове) запалення шкіри, при якому є загальна реакція організму. В області носа зустрічається вдруге, внаслідок переходу запалення зі шкіри особи. Первинна бешиха носа спостерігається рідко, при наявності саден і тріщин шкіри у входу в ніс.

Бешиха починається значним підвищенням температури тіла (38-40) можуть бути: озноб, головний біль, різке погіршення самопочуття, збільшення реґіонарних лімфатичних вузлів. Шкіра в області бешихового запалення різко гиперемирована, інфільтрирована, місцями покрита пухирцями, болюча. Червоність різко обмежена від здорових частин шкіри. Запалення може переходити на слизувату порожнині носа, протікають при важкому загальному стані, часто дають внутрічерепні ускладнення.

ЛІКУВАННЯ:

Проводиться в стаціонарі.

1) 11

1. А / Б.- пеніцилін, левоміцетин

2. Местно опромінення кварцом (еритемна доза) і мазеві антисептичні пов'язки.

3. АТРЕЗІЇ - Зрощення або відсутність природного отвору входу в ніс, можуть бути вродженими й при знайденими.

Уроджені передні атрезії звичайно бувають перетинчасті; вони рідкі. Частіше передні атрезії бувають придбаними внаслідок виразкових процесів при сифілісі, дифтерії, при опіках або травмах, ушкодженнях.

Діагноз передньої атрезії не важкий, при неповній атрезії, глибину її можна досліджувати зондом.

ЛІКУВАННЯ: Оперативне - розсічення що утворилися зрощений, вкладання спеціальних пластин до когось загоєння.

4. ОПІКИ НОСА - є частиною загального опіку особи. Причини: сонячні промені, гаряча вода, кварцова лампа. симптоми опіку носа характеризуються рівномірною гіперемією шкіри носа, хворобливістю, припухлістю. Ці явища підсилюються через кілька годин і проходять у плині 3- 5 днів. Шкіра приймає коричневе фарбування, а через 4- 5 днів починається злущування.

ЛІКУВАННЯ:

Пов'язки з фурациліном, местно противомікробні мазі з додаванням гормону (10% Сінтоміцінова мазь, гіоксізонова ).

5. ВІДМОРОЖЕННЯ НОСА - Виникає порівняно рідко. Симптоми головним чином залежать від тривалості впливу холодового фактора. У деяких випадках шкіра кінчика носа стає синюшно - червоною. У теплому приміщенні з'являється сверблячка. У важких випадках на відмороженій поверхні утворяться міхури, некроз і навіть трофічні виразки.

ЛІКУВАННЯ

У легких випадках теплові компреси на 15 хв. Змазування відмороженої поверхні мазями (гормональними ).

6. СИКОЗ – являє собою стафілококове поразка волосяних мішечків, розташованих у вході в ніс. Захворювання починається з появи не більших, зі шпилькову голівку, червоних щільних вузликів, на вершині яких незабаром розвивається пустула, пронизана волоссям. Гнійний уміст їх швидко підсихає в жовтувату або бурувату скоринку, тісно спаяну з волоссям. Причини сикозу: стафілококова інфекція, або, що проникнула із гнійними виділеннями з носа, або ж внесена забрудненими пальцями ззовні. Сикоз дуже часто сполучається з екземою. При утворенні суцільних кірок і інфільтрату його важко відрізнити від екземи.

ЛІКУВАННЯ. Лікування полягає у видаленні пінцетом сидячих у гнойничку волосків, причому через упорність захворювання процедуру цю доводитися повторювати. Звичайно починають із розм'якшення й видалення наявних кірок, потім шкіру дезінфікують шляхом протирання 1% саліциловим спиртом і, нарешті, змазують індиферентними мазями. При наявності щільних інфільтратів, що часто супроводжують сикоз, для розсмоктування їх можна застосовувати гарячі примочки з розчином перманганату калію, 1-5% сінтоміцінову емульсію, ультрафіолетові промені, промені Букки. У тривалих випадках рекомендується також застосування антибіотиків, стафілофаг, аутогемотерепія. Здорову шкіру протирають 1% камфорним маслом. Хвороба часто рецидивує.

7. СИНЕХИИ Й АТРЕЗІЇ В ПОРОЖНИНІ НОСА. Велике практичне значення мають уроджені й придбані зрощення в порожнині носа, а так само неправильні положення носової перегородки.

При зрощеннях розрізняють СИНЕХИИ - це здебільшого тонкі з’єдноткані перемички між окремими частинами стінок носової порожнини, і АТРЕЗІЇ, більш-менш закриваючі просвіт носа. Зрощення можуть бути хрящовими, кістковими або з’єднотканими. У більшості випадків зрощення є наслідком виразкових процесів у носі на ґрунті гострих інфекцій (віспа, дифтерія, тиф і т.д.). до причин, що викликають деформації порожнини носа й носових отворів, можуть бути також віднесені волчанка, сифіліс, риносклерома, рідше травма, а також припікання в носі, випадкові або з лікувальною метою, їдкими хімічними речовинами або гальванокаутером. Діагноз різних зрощень установлюється передньою й задньою риноскопією, а також зондуванням порожнини носа.

ЛІКУВАННЯ. Оперативне: складається в розсіченні зрощень, що утворилися, скальпелем або гальванокаутером з наступним вкладанням гумових або целулоїдних прокладок між роз'єднаними місцями до повного загоєння. Іноді доводитися прибігати до більше складних хірургічних втручань.