5 Аналіз ефективності логістичної діяльності зат «Ліга-93»

Основу економічної ефективності закупівельної логістики складають пошук і закупівля необхідних матеріалів задовільної якості за мінімальними цінами.

Ефективність функціонування служби снабженанія, можливість реалізації перерахованих цілей, як на рівні підприємства, так і на рівні макрологистики, в істотному ступені залежить від системної організації самої служби постачання.

Ефект (від лат. Effectus - виконання, дія) означає результат, наслідок яких-небудь причин, дій. Ефект може вимірюватися в матеріальному, соціальному, грошовому вираженні. Зокрема, ефект може оцінюватися обсягом додатково виробленої і споживаної продукції (тобто штуками, кубічними або квадратними метрами, тоннами і т.д.), показниками поліпшення здоров'я населення. У тому випадку, коли зазначені результати отримують грошову оцінку, кажуть про економічний ефект.

Економічний ефект - виражений у вартісній (грошовій) формі результат будь-яких дій (зокрема, перерахованих вище господарських заходів). У тому випадку якщо згадані результати зачіпають не тільки суто виробничу сторону, але й зміни, пов'язані з впливом на здоров'я або умови життєдіяльності людини, прийнято говорити про соціально-економічний ефект. Якщо ці зміни стосуються природоохоронної сфери, використовують вираз «еколого-економічний ефект». ¹Обидва терміна характеризують «результативність» (resulting quality) використання засобів для досягнення цілей ». ²

Представляється, що основним методологічним принципом при визначенні економічної ефективності логістичних систем повинен з'явитися принцип системного підходу. Реалізація цього принципу передбачає оцінку економічного ефекту від логістичної діяльності для всіх учасників логістичного угоди на шляху руху матеріального потоку від виробництва до кінцевого споживання з урахуванням їх суперечливих економічних інтересів, а також облік сукупних логістичних витрат протягом усього логістичного циклу.

Ефективність або неефективність приватних логістичних рішень, окремих логістичних операцій, пов'язаних з перетворенням матеріального чи інформаційного потоку повинна оцінюватися з точки зору досягнення глобальної мети функціонування всієї логістичної системи і зростання загальної ефективності. Завданнями оцінки економічної ефективності логістичної системи є:

- Формування концепції економічної ефективності логістичних систем на основі системного підходу;

- Виявлення еффектообразующіх факторів;

- Формування системи показників економічної ефективності логістичної системи;

- Розробка методики кількісної оцінки показників економічної ефективності логістичної системи;

- Розробка механізму розподілу економічного ефекту між учасниками логістичного угоди;

- Виявлення і мобілізація резервів підвищення економічного ефекту логістики.

Процес еффектообразованія у логістичній системі слід розглядати в цілісній сукупності, що передбачає визначення загального економічного ефекту з урахуванням економії та витрат у всіх логістичних підсистемах для трьох видів потокових процесів: матеріального, фінансового та інформаційного. Аналіз еффектообразующіх факторів дозволяє визначити основні складові економічної ефективності логістичних систем.

Узагальнюючим фінансовим показником функціонування логістичної системи є виручка від реалізації продукції, надання послуг. Цей показник враховує і дає кількісну оцінку сукупного впливу внутрішньовиробничих, зовнішньоекономічних і соціальних факторів. Для здійснення логістичних операцій потрібні витрати ресурсів: праця персоналу, зайнятого виконанням логістичних операцій; матеріальні ресурси на створення запасів у логістичній системі; частина основних виробничих фондів, що використовуються для логістичних операцій. Використання Перерахованих ресурсів знаходить своє відображення в показнику логістичних витрат. При оцінці логістичних витрат необхідно враховувати, що витрати по здійсненню товару можна підрозділити на дві групи:

- Витрати, пов'язані з формуванням і переміщенням матеріало-потоку в сфері виробництва;

- Витрати, пов'язані з процесом реалізації продукції в півночі звернення.

Здійснення обліку логістичних витрат відповідно до запропонованої класифікації представляє складність внаслідок непристосованості сучасних систем бухгалтерського обліку до обслуговування процесу управління матеріальними потоками.