2.5. Операційні системи Windows

У 1985 р. фірма Мicrosoft випустила початкову версію Windows, але в зв’язку з дуже обмеженими можливостями комп’ютерів на базі 8088 і 8086 мікропроцесорів, система не знайшла широкого використання. У 1988 р. з’явилася нова версія Windows із номером 2.х, у 1990 р. – версії 3.х (3.1 і 3.11), розраховані на ПК з мікропроцесорами 386, 486.

У серпні 1995 р. фірма Мicrosoft презентувала нову операційну систему Windows 95. Вона на відміну від попередніх версій Windows-систем, які завантажуються з допомогою системи MS-DOS, є самостійною і самодостатньою операційною системою.

Існує декілька версій операційних систем із родини Windows: Windows 95, Windows 98, Windows ME, Windows NT, Windows 2000, Windows XP.

Windows-системи мають такі характерні риси:

• виконують будь-які операції доступні на рівні операційної системи;

• Windows позбавляє від запам’ятовування команд DOS. Замість команди, яка запускає програму, потрібно вибрати на екрані графічний символ даної програми – значок (піктограма).

• працюють, як багатовіконний графічний інтерфейс (поняття “інтерфейс” означає спілкування людини і комп’ютера). Це створює безумовно значні переваги перед текстовим інтерфейсом. Усі роботи “виконуються” на робочому столі – аналогу справжнього стола, на ньому розташовані різні об’єкти для роботи та інструменти роботи: кнопки, меню;

• дуже гнучкий інтерфейс користувача. Більшість операцій у Windows можна виконати різними способами;

• у звязку з тим, що управління операційною системою Windows за допомогою клавіатури потребує великих затрат часу, при роботі слід використовувати мишу. Певні операції виконуються значно швидше при застосуванні деяких комбінацій клавішей (гарячі клавіші).

• забезпечують незалежний доступ та завантаження для виконання одночасно декількох програм і обмін даними ;

• реалізований багатозадачний режим (одночасно можна роздруковува­вати один документ і створювати інший).

• як інтегроване середовище керують роботою програми, які розроблені спеціально для Windows і працюють в операційній системі DOS.

• можна використовувати довгі імена файлів, що спрощує роботу з документами;

• у Windows можна створювати складні тексти з використанням різних шрифтів та графічних зображень. Для цього тут реалізовані TrueType-шрифти, а також технологія вмонтовування в документ фрагментів документів іншої природи (з інших програм) – OLE (Object Linking & Embedding).

• Windows стандартизує методи і правила управління програмами, забезпечуючи однаковість інтерфейсу багатьох прикладних програм, тим самим полегшуючи вивчення системи, прикладних програм і ро­боту з ними. Зокрема, всі програми, створені спеціально для Windows, застосовують стандартні розкриваючі меню і діалогові вікна. Вивчив­ши роботу однієї програми Windows, можна починати працювати з до­вільною програмою.

• має низку вбудованих додатків, які забезпечують роботу з комп’ю­тер­ними мережами, електронною поштою і факсимільним зв’язком. Для роботи з жорстким диском є утиліти оптимізації розміщення інфор­ма­ції на диску (дефрагментації), перевірки диска ScanDisk. Муль­ти­медійні додатки забезпечують високоефективну роботу з відео та аудіо дисками і файлами. В операційній системі також вбудовані текс­товий редактор WordPad, графічний редактор Paint, калькулятор.