2.6. Сучасна операційна система Mac os X

Назва “DOS” є скороченням від “Disk Operating System” – “дискова операційна система”.

У 1981 р. з появою 16-розрядних персональних комп'ютерів ІВМ РС фірма Мicrosoft розробила свою версію операційної системи МS-DOS 1.0.

Існувало багато DOS сумісних систем, найвідоміші з них програми DRDOS та NOVELLDOS. У кінці 80-х рр. ОС NOVELLDOS була закуплена фірмою Caldera і її початкові тексти стали доступними програмістам під назвою Open DOS. Для цієї системи розроблений браузер для Internet, який забезпечує основні можливості Internet, браузер називається WEB Speader.

У даний час ОС MS-DOS є однозадачною, орієнтованою на одного користувача сис­темою, крім програми друку (print). Вона підтри­мує просту файлову систему. У грудні 1993 р. з'явилася система MS DOS 6.22. В операційну оболонку Windows 9x вбудована версія DOS 7.0.

У зв’язку з великою популярністю MS-DOS переважно усі операційні системи та їх оболонки можуть виконувати програми MS-DOS та підтримують основні команди.

Mac OS X — це ряд графічних ОС, що розроблюються, реалізуються та підтримуються компанією Apple. Mac OS X — це продовження оригінальної MacOS, що її розробляла Apple з 1984 року. Mac OS X є Юнікс- системою, що розроблена на основі NEXTSTEP, близької до гілки BSD[8].

Серверна версія Mac OS X Server архітектурно ідентична версії для кінцевого користувача, містить програми для керування робочими групами та адміністрування ключових мережевих служб, включає поштові служби, сервери каталогу, доступу до файлів, веб, календарів, вікі Samba, LDAP,DNS, Apache. У версії 10.7 серверні компоненти встановлюються як додатковий набір програм у середовищі робочої станції. Основою системи є ядро під назвою Darwin. Його ядром є XNU, що використовує ядро Mach і стандартні сервіси BSD. Всі можливості Unix доступні через інтерфейс командного рядка. Поверх цієї основи компанією Apple розроблено багато компонентів, таких як Quartz Composer і Finder. OS X включає безліч можливостей, які роблять її більш стабільною, ніж попередня версія Mac OS 9.

Oпераційна система використовує витісняючу багатозадачність, захист пам'яті, що дозволяє запускати декілька процесів, які не переривають і не шкодять один одному. На архітектуру OS X вплинув OPENSTEP, який задуманий, як операційна система, що легко портується. Наприклад: NEXTSTEP була портована з 68k платформи NeXT комп'ютера, до того як він — NEXTSTEP — був куплений Apple, OPENSTEP був портований на PowerPC в рамках проекту Rhapsody[7].

OS X включає середовище розробки програмного забезпечення Xcode, що дозволяє розробляти програми на декількох мовах включаючи C, C++, Objective-C, і Java.

Вона підтримує компіляцію в «універсальні програми» (Universal Binary), які можуть запускатися на декількох платформах (x86, PowerPC),

так «fat binaries» використовує для запуску однієї програми на 68k і так на PowerPC платформах.

Основою OS X є підсистема з відкритим кодом — Darwin (ядро Mach, набір утиліт BSD), середовище програмування Core Foundation (Carbon API, Cocoa API і Java API); графічне середовище Aqua (QuickTime, Quartz Extreme і OpenGL); технології CoreImage, CoreAudio і CoreData[12].

Для забезпечення звичного переходу з Mac OS 9 на OS X був портований Carbon. Застосунок, написаний із допомогою Carbon, може виконуватися на Mac OS і успадковує багато з OPENSTEP, який не є сумісним з іншими версіями Mac OS. В цей час Apple рекомендує API, іменоване Cocoa. Спадщина OPENSTEP/NEXTSTEP досить помітна для розробників на Cocoa — імена багатьох класів починаються з «NS» (NSObject, NSArray), що є абревіатурою NEXTSTEP.

OS X на відміну від попередників заснована на ядрі BSD, означає, що більшість програм, написаних для BSD, GNU/Linux та інших UNIX-подібних систем скомпілюються і будуть працювати на OS X без додаткових змін у коді. Для зручної установки таких програм розроблені менеджери пакетів, такі якFink або MacPorts, що подібні до apt в Debian або портам у FreeBSD.

Починаючи з версії 10.3 OS X включає в себе X11.app — адаптовану версію X-сервера, що дозволяє запускати програми, розроблені для X11 з використанням gtk, QT для X11 (QT 4.0 підтримує OS X). Для виведення на екран X11.app використовує Quartz. Однак X11.app має ряд проблем, а саме відсутність Aqua-стилю в оформленні застосунків та неповну підтримку Unicode. Більш ранні версії ОС можуть запускати X-сервер через XDarwin.

OS X заснована на ядрі XNU, який створений на основі мікроядра Mach 3.0.

Ранні версії Mac OS X підтримували всі комп'ютери Macintosh (лептопи, десктопи або сервери) на процесорах PowerPC G3, G4 і G5, а пізні перестають підтримувати старе обладнання: Panther не підтримує старі G3,

Tiger не підтримує системи без FireWire портів Mac OS X Leopard не підтримує G3 взагалі. Однак існують утиліти, такі як XPostFacto створені сторонніми розробниками, для встановлення нових версій OS X на обладнанні, яке офіційно не підтримує Apple, включаючи деякі до-G3 системи[10].

Версія Mac OS X для PowerPC залишається сумісною із застосунками до старої Mac OS через емуляцію Classic, що дозволяє користувачам запускати Mac OS 9 як процес в Mac OS X.

Розділ III. Порівняльні характеристики операційних систем