5.4. Чорниші

Чорниші належать до ряду жуків. Живуть переважно в сухих степах і пустелях. Жуки мають найчастіше чорне забарвлення. Личинки називають несправжніми дротяниками. На відміну від дротяників вони мають опуклу голову, розвинену верхню губу, а перша пара ніг довша і товща від двох задніх.

Степовий медляк (Blaps halophila Fisch.). Жук завдовжки 17...23 мм, має надкрила, що зрослися по шву. Личинка завдовжки до 35 мм.

Зимують жуки і личинки. Жуки з'являються рано навесні, активні переважно вночі. Відкладають яйця в ґрунт, усього до 300 штук. Яйце розвивається близько 10 днів, личинки в грунті живуть близько 15 місяців і заляльковуються в серпні наступного року. Лялечка розвивається в ґрунті близько 3 тижнів. Жуки, що народилися з лялечок, залишаються на зиму в ґрунті. Генерація 2-річна. Жуки можуть жити і розмножуватися кілька років.

Кукурудзяний чорниш (Pedinus femoralis L.). Зимують жуки і личинки. Перезимувалі жуки розмножуються весною. Перезимувалі личинки заляльковуються влітку, і до осені народжуються жуки нового покоління, які також відкладають яйця. Протягом року розвивається 1 покоління.

Піщаний медляк (Opatrum sabulosum L.) Жук матово-чорного кольору, з сірувато-землистим відтінком, завдовжки 7... 10 мм. Зимують тільки жуки. Яйця відкладають у верхній шар ґрунту, всього до 100 штук. Яйця розвиваються 5...6 днів, личинка - близько 2 місяців (травень-червень). Личинка має 7 віків

Рис. 5.5. Кукурудзяний мідляк (за Рис.5.6. Піщаний мідляк (за Щеголевим):

Щеголевим): / - жук; 2 - личинка; З - лялечка

1 - жук; 2 - личинка; З - лялечка

Заляльковується в середині літа в ґрунті на глибині 3...7 см. Лялечка розвивається 2 тижні. Шкідник має 1 покоління протягом року.

У більшості видів чорнишів шкодять, як і в коваликів, личинки (несправжні дротяники), поїдаючи висіяне насіння і підземну частину сходів. Але в піщаного медляка основної шкоди завдають жуки, пошкоджуючи весною сім'ядолі і справжні листки сходів. Жуки дуже пошкоджують соняшник, цукрові буряки, тютюн та інші технічні культури, овочево-баштанні і бобові культури.

Заходи боротьби. У боротьбі з несправжньодротяниками застосовують ті ж заходи, що і у боротьбі з дротяниками. Проти піщаного медляка при появі жуків проводять хімічні обробки сходів, як і проти інших листогризучих шкідників.; чисельність цього жука помітно знижується на поливних ділянках, порівняно з неполивними.

5.5. Лускокрилі

Озима совка (Scotia segetum Schiff.). Належить до ряду лускокрилих, родини совок.

Шкідник поширений повсюдно, в Україні дає 2 покоління, На півдні може давати і до 3.. .4 поколінь.

ч.

Рис.5.7. Озима совка (за Нікітіним): / - метелик; 2 - яйця; 3 - гусінь, що пошкоджує озимі; 4 - лялечка у грунті

Зимує в озимої совки звичайно гусінь старшого (VI) віку в грунті на глибині 10...25 см; вона витримує зниження температури до - 11°С. Гусінь молодших і середніх віків вимерзає за зиму. Навесні, коли грунт на глибині зимівлі гусені прогрівається до 10°С, вона піднімається у верхні шари грунту для заляльковування. Фаза перед лялечки триває від 2 до Юднів, а лялечки - 14...31 день.

Метелики весняного покоління починають літати з травня або квітня. Вони літають увечері і вночі і живляться на квітучій рослинності. Яйця відкладають по одному, рідше по кілька, на сухі рослинні рештки, на нижній бік листків, що прилягають до землі, або на грунт, усього від 470 до 2200 яєць.

Для відкладання яєць метеликів приваблюють ділянки з рідкою рослинністю, на яких спостерігається вища температура приземного шару повітря. Вони віддають перевагу легким, пухким, добре оброблюваним грунтам. Метелики першого покоління відкладають яйця передусім на просапних, віддаючи перевагу засміченішим ділянкам, а в 2-му поколінні - на парових полях і низькорослих просапних. Яйце розвивається 7... 14 днів. Гусениці проходять 6 віків і, закінчивши живлення, заляльковуються в землі.

Цього дуже небезпечного шкідника раніше не без підстав називали «північною сараною». Гусінь озимої совки може живитися на рослинах більш як 140 видів із 36 родин. Найчастіше пошкоджує цукрові буряки, соняшник, бавовник, тютюн, овочеві та баштанні культури, озимі злаки і кукурудзу, виноградну лозу і чайний кущ. Гусінь найкраще розвивається і зимує при живленні овочевими і баштанними рослинами, а також конюшиною, білою лободою, кінським щавлем, березкою і подорожником. Багатоїдність гусені збільшується з віком. Необхідною . умовою успішного розвитку шкідника є також зміна рослин, що поїдаються.

Озима совка належить до підгризаючих шкідників. її гусінь знищує в ґрунті висіяне насіння і проростки, перегризає рослини на рівні ґрунту, поїдає і листя; перегризене листя гусениці іноді затягують в землю.

Заходи боротьби

1. Здійснення агротехнічних заходів, що сприяють поліпшенню росту і розвитку рослин, а звідси - і підвищенню стійкості останніх проти пошкоджень; велике значення мають боротьба з бур'янами, які є місцем відкладання яєць і кормом для гусені; культивація парів у період масового відкладання яєць; міжрядний обробіток просапних культур; зяблева оранка і застосування в районах з достатнім зволоженням зайнятих парів.

2.У період спалахів чисельності совок необхідно посилювати спостереження за їхнім розвитком та встановлювати ступінь загрози на кожному полі. Для цього слід мати феромонні пастки або коритця для меляси, що шумує. Останні є універсальними для всіх видів совок і відловлюють більше самок перед відкладанням та в період відкладання яєць. Це дає змогу простежити не лише за » силою льоту метеликів, а й за їхньою потенційною плодючістю та дозріванням яєць

3. Випускання трихограми (20...50 тис. екз. на 1 га) у два строки: в початковий період відкладання яєць шкідника і на початку масової яйцекладки.

4. Ранні і стислі строки сівби просапних культур, забезпечення оптимальної густоти рослин та умов їхнього росту й розвитку. Такі посіви менше заселяються совками.

5. В зоні зрошуваного землеробства в період виплодження гусениць та їхнього відходу на за лялькування полив дощуванням забезпечує загибель близько 85 % популяції цих шкідників.

6. Встановлені економічні пороги шкодочинності для озимої совки:

- на сходах озимої пшениці - 2.. .3 гусениці на 1 м²;

- на кукурудзі (сходи до 3...5 листків) - 0,5...2 гусениці на 1 м ;

- на цукровомуу буряку при досходовому обстеженні- 1 гусениця на 1 м² і після формування густоти посіву - 1...2 гусениці на 1 м² або 15 відсотків пошкодженої листової поверхні;

- на капусті при висаджуванні розсади - 0,5... 1 гусениця на 1 м², а у фазі листової лутовки - 1 гусениця на розчину;

- на сходах бавовника — 1,5...2 гусениці на 1 м², а після формування густоти посіву - 0,2...0,5 гусениць на 1 м².

При перевищенні показника ЕПШ застосовують хімічні обробки посівів.

Совка-гама. Належить до родини совок. Поширена повсюдно. В обмеженні поширення шкідника мають значення мінімуми температур. Північно-східна межа його ареалу збігається з ізотермою січня - мінус 22.. .24°С.

Зимують гусениці, передлялечки і лялечки в поверхневому шарі ґрунту і під рослинними рештками; можуть зимувати і метелики. Весняний літ метеликів у зоні з 2 поколіннями (може бути 1...4 покоління) спостерігається з кінця травня -початку червня, а масовий літ 2 покоління - з другої половини липня і до кінця серпня. Літ відбувається переважно в другій половині дня і в сутінках. Але іноді і метелики літають і в середині дня.

Метелики живляться нектаром квіток рослин. Яйця відкладають на нижню (рідше на верхню) поверхню листя по 1...2, іноді до 6 на бур'яни і культурні рослини. На льон самки не відкладають яєць, і на нього гусінь звичайно переходить пізніше з бур'янів. Одна самка відкладає близько 500 яєць, іноді до 1500. Яйце розвивається протягом 3... 7 днів.

Ріст гусениць закінчується через 16...25 днів. Вони мають 5 віків. Влітку гусениці заляльковуються в білому павутинному коконі, який просвічується. Свій кокон гусениці найчастіше роблять на верхівкових частинах рослин, іноді під згорнутим краєм листка. Відомі випадки заляльковування в верхньому шарі ґрунту. Восени гусениці заляльковуються в поверхневому шарі ґрунту - під рослинними рештками. Фаза лялечки триває 6... 13 днів.

Гусінь совки-гамми може живитися рослинами 224 видів із 51 родини, поїдаючи переважно листя. Спершу вона виїдає в листі «віконечка», головним чином з нижньої сторони, залишаючи цілим епідерміс протилежної сторони, потім виїдає в листі отвори, залишаючи тільки великі жилки, або об'їдає листя з країв.

Найчастіше пошкоджуються рослини з родини складноцвітних, хрестоцвітих і губоцвітих, особливо такі бур'яни, як осот, жовтий осот, суріпка, дика редька та ін. З бур'янів гусінь переходить на культурні рослини, з яких часто пошкоджує льон; в останнього, крім листя, вона об'їдає квітки, зав'язі, зелені плоди і молоді стебла, в результаті чого зменшується вихід волокна і погіршується його якість, а також знижується врожай насіння. Дуже пошкоджуються коноплі, цукрові буряки, однорічні і багаторічні бобові культури, картопля, овочеві та різні ефіроолійні культури. Іноді гусінь пошкоджує кукурудзу.

Заходи боротьби. Знищення бур'янів, розпушування ґрунту у міжряддях, зяблева оранка, ранні строки сівби. При чисельності гусениць 1-го покоління понад 5 особин на 1 м², а другого і третього - 10 особин на 1 м² посіви обробляють дозволеними до застосування в Україні інсектицидами.

Стебловий (кукурудзяний) метелик. Належить до ряду лускокрилих, родини вогнівок. В Україні поширений у лісостеповій і на півночі степової зони, найбільшої шкоди завдає в Західному Лісостепу. Пошкоджує кукурудзу, коноплю, соняшник, просо, рідко - картоплю, горох, конюшину та інші культури. Серед бур'янів однією з основних кормових рослин є звичайний полин.

Довжина тіла метелика 13-15 мм, розмах крил 27-32 мм. Передні крила самок блідо-жовті, з двома темними зигзагоподібними смугами, що перетинає крило поперек: задні крила більш світлі. Самці менше самок, відрізняються більш темним забарвленням.

Метелики надзвичайно вологолюбиві. Найбільш сприятлива для них відносна вологість повітря близька до 100 %, якщо ж показники вологості нижче (наприклад, складають 70 %), то більша частина метеликів не дозріває і гине, так і не відклавши яйця. Тому в сухе жарке літо шкідник наносить значно меншу шкоду.

Зимують дорослі діапаузуючі гусениці в післяжнивних рештках і в стеблах кукурудзи та в інших крупностеблових культурних рослин і бур'янів. Весною вони заляльковуються в стеблах. Перед залялькуванням гусениця вигризає отвір для вильоту метелика, залишаючи цілою верхню шкірку стебла. В період за лялькування необхідні змочування стебел опадами або висока вологість повітря. Лялечка розвивається від 10 до 25 днів.

Літ починається з кінця травня і відбувається ввечері та вночі. Метелики живляться на рослинах, які цвітуть. Вони відкладають яйця групами, найчастіше по 10... 15 штук, переважно на нижній бік листя рослини, а також на качани і волоті кукурудзи. Всього самка відкладає від 100 до 1250 яєць, в середньому 250...400. Ембріональний розвиток триває від 3 до 14 днів. Гусениці дуже недовго (не більше години) сидять відкрито на рослині: вони відразу ж ховаються за піхви листків, або вгризаються в черешки листя, волоті кукурудзи та в інші частини рослини. Гусениці мають 5 віків.

У зонах Полісся та Лісостепу стебловий метелик має одну генерацію, а в Степу, де він пошкоджує головним чином кукурудзу, буває і друга генерація.

Гусениці живляться всередині стебел рослин, прокладаючи в них ходи. У стеблах видно отвори, з яких висипаються екскременти. До осені гусінь концентрується найчастіше в нижній частині стебел. Пошкоджуються також волоті і качани кукурудзи, стрижень суцвіття, квітки і зав'язі в конопель. Пошкоджені стебла та інші частини рослин обламуються. Гусениці можуть переходити з одного стебла в інше. В результаті пошкоджень спостерігається значне зниження врожаю насіння і зеленої маси рослин. При пошкоджені стебел конопель зменшується вихід довгого найціннішого волокна.

Заходи боротьби.

• Своєчасне збирання врожаю, при якому зменшуються втрати і знижується заселеність нижніх частин стебел;

• низьке зрізування стебел кукурудзи та інших рослин у зв'язку з тим, що основна маса гусені зимує в стеблах на висоті 10.. .30 см;

• зрізування на висоті 10 см дає змогу знищити понад 80 % зимуючої гусені;

• старанне збирання і використання стебел і решток рослин на господарські потреби (силосування, компостування або спалювання їх, щоб запобігти вилітанню шкідника);

• рання глибока зяблева оранка плугом з передплужником на глибину 20...25см для загортання в ґрунт решток рослин, в яких може зимувати гусінь;

• випуск трихограми (70... 100 тис. екз. на 1 га) в два прийоми: на початку відкладання шкідником яєць і через 10 днів;

• у період масового виплоджування гусениць при заселенні шкідником 10 % рослин посіви кукурудзи обробляють інсектицидами.

Лучний метелик. Належить до ряду лускокрилих, родини вогнівок. Поширений по всій степовій і лісостеповій зоні країни.

Рис.5.8. Лучний метелик (за Щеголевим) 1 - метелик; 2 - яйця на листях Буряка; 3 - гусінь; 4 - лялечка; 5 - лялечка у коконі в

грунті.

Зимує доросла гусінь у ґрунті, в видовженому коконі. Весною гусениці заляльковуються. Лялечка розвивається 10... 13 днів. Вилітаючі метелики живляться на квітучих рослинах й активніші в вечірній час. Вони відкладають яйця по 1 або групами від 2 до 20 на нижній бік листя і сухі тонкі корінці, які стирчать з ґрунту, усього в середньому 300 яєць, максимально до 600. Яйце розвивається від 3 до 10 днів. Гусениці розвиваються від 12 до 30 днів і мають 5 віків. В різних зонах може бути від 1 до 4 поколінь.

Гусінь лучного метелика пошкоджує рослини з 35 родин. Часто пошкоджуються цукрові буряки, коноплі, бобові, соняшник, соя, бавовник, гірчиця, ефіроолійні культури. З бур'янів гусінь живиться на різних лободових і полинах. Гусениці молодших віків живуть на листках під тонкою павутинкою, скелетують листя, залишаючи самі тільки жилки. У старших віках вони грубо об'їдають листя.

Заходи боротьби.

1. Глибока зяблева оранка плугами з передплужниками для заорювання дорослих гусениць, які виготовляють в ґрунті кокони; боротьба з бур'янами, особливо в період льоту і відкладання яєць метелика.

2. Випускання трихограми (50... 100 тис. шт.. на 1 га) в два прийоми.

3. У боротьбі з гусеницями застосовують інсектициди, дозволені до використання в Україні.