65. Конституційна відповідальність уряду

Конституційно-правова відповідальність уряду є переважно політичною і не має ні матеріального, ні репресивного характеру. Настання зазначеної відповідальності не обов'язково пов'язано із наявністю вини. Тільки в певних випадках вона настає за наявності вини тієї чи іншої посадової особи уряду, яка має встановлюватися з дотриманням законних процесуальних норм.

Формами конституційно-правової відповідальності уряду є:

- скасування або призупинення дії неконституційного акта;

- звільнення уряду у відставку;

- офіційне визнання роботи уряду або його окремого члену незадовільною;

- усунення з посади члена уряду в порядку імпічменту або інших подібних процедур;

- звільнення члена уряду у відставку.

Розрізняють два вида конституційно-правової відповідальності: політичну та юридичну:

1) політична відповідальність уряду - це політико-правова відповідальність уряду та окремих його членів перед парламентом (главою держави) за здійснюваний ними політичний курс та управлінську діяльність. Залежно від існуючої форми державного правління уряд політично відповідає або перед парламентом (за парламентарної і змішаної форми державного правління), або перед главою держави (за змішаної і президентської форми державного правління), або одночасно перед парламентом і главою держави (за змішаної форми державного правління).

Конституції не встановлюють підстав політичної відповідальності уряду, її настання значною мірою зумовлюється суб'єктивними причинами і пов'язується з урядовою політикою в цілому або з певного питання.

Політична відповідальність уряду перед парламентом полягає в тому, що фактично парламентська більшість оцінює діяльність уряду виходячи з інтересів партійно-політичних сил у парламенті. Тобто, уряд здійснює свої функції доти, доки його діяльність задовольняє парламент.

В одних країнах уряд відповідальний перед парламентом (Угорщина) або перед обома палатами парламенту (Бельгія, Італія, Румунія, Японія), в інших - тільки перед нижньою палатою (Великобританія, Ірландія, Іспанія, Німеччина, Польща, Франція). Політична відповідальність уряду перед главою держави полягає в тому, що у президентських республіках президент не тільки призначає міністрів і контролює їх діяльність, а й може звільнити з посади окремого міністра або усіх членів уряду на власний розсуд, у тому числі з політичних міркувань. Політична відповідальність уряду одночасно перед парламентом і главою держави має місце за змішаної республіканської форми державного правління і є подвійною політичною відповідальністю уряду.

2)юридична відповідальність уряду - це відповідальність окремих членів уряду за вчинення ними правопорушення під час виконання своїх посадових обов'язків. Характерною рисою такої відповідальності є те, що вона завжди індивідуалізована, тобто до відповідальності притягаються лише окремі вищі посадові особи, а не уряд в цілому. Іншою її особливістю є те, що зазначена відповідальність має місце за різних форм держпр.

66. Конституційна відповідальність Президента.

Зокрема, для інституту президентства властиві нормативно-правові приписи, що регламентують конституційно-правову відповідальність Президента України за вчинення ним державної зради або іншого злочину. Стаття 111 Основного Закону визначає підстави конституційно-правової відповідальності Президента України, процедуру усунення Президента України в порядку імпічменту та конституційно-правову санкцію - усунення Президента України з поста.

Можна кваліфікувати конституційно-правову відповідальність Президента України наступним чином: за скоєння ним державної зради або іншого злочину, які посягають на найбільш важливі суспільні відносини щодо устрою суспільства і держави, при недбалому ставленні до свого статусу, до нього застосовуються конституційно-правові санкції – дострокове припинення повноважень і позбавлення звання Президента України, оскільки стаття 105 Конституції України передбачає забезпечення недоторканності Президента України на час виконання ним повноважень, охорону законом і збереження за ним довічно звання Президента України, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.

За скоєння більшості так званих конституційно-правових правопорушень настає саме кримінальна або адміністративна відповідальність, а не конституційно-правова. Так, за порушення фундаментальних положень конституційного права, таких, як права, свободи, законні інтереси людини, виборче право, настає кримінальна відповідальніст, адміністративна відповідальність

Конституції деяких країн з республіканською формою правління закріплюють загальний принцип політичної невідповідальності президента, проте не виключає можливості юридичної відповідальності за певні тяжкі правопорушення. Наприклад, згідно з Конституцією Італії Президент несе відповідальність за державну зраду або посягання на Конституцію (ст. 90), у США – за зраду, хабарництво або інші тяжкі злочини чи проступки (розділ 4 ст. 2 Конституції США), у ФРН – за навмисне порушення основного закону або іншого федерального закону (п. 1 ст. 61 Конституції ФРН), у Мексиці – за зраду вітчизни та тяжкі кримінальні злочини (ст. 108 Конституції Мексики) [5, c. 351-352].

Зокрема, чинним законодавством України, крім конституційно-правової відповідальності, передбачено, що за державну зраду або інший злочин Президента України може бути притягнено до кримінальної відповідальності, що передбачена статтею 111 Особливої частини Кримінального кодексу України, а за інший злочин – до відповідальності, що може застосовуватися за інший скоєний злочин. Питання, що стосується органів, яким можуть бути надані повноваження по притягненню Президента України до кримінальної відповідальності знаходило вирішення у Проекті Закону України «Про порядок усунення з поста Президента України (імпічмент)», в якому було запропоноване положення про можливість надання таких повноважень Генеральному прокуророві, але діюче законодавство України не виокремлює конкретні органи, що є серйозною прогалиною.