2.5. Соціально-економічна роль і значення підприємництва в структурі ринкової економіки

Розуміння сутності підприємництва пов'язане також з визначенням його ролі в економіці різних рівнів системи господарювання. Конкретно роль і значення підприємництва в економічному розвитку країни можна звести ось до чого.

По-перше, підприємництво слугує важелем для зміни структури економіки. Для підприємців основним спонукальним мотивом є можливість одержання прибутку. Вони майже завжди концентрують свої дії на розвитку перспективних напрямів господарської діяльності, віддача від яких може перевищувати середні показники.

По-друге, розвиток підприємництва створює «поживне середовище» для конкуренції. Забезпечуючи освоєння перспективних виробництв, підприємці сприяють швидкому оновленню техніко-технологічної бази і номенклатури продукції фірми. Вони стимулюють господарську активність, підтримуючи конкурен­цію і наявний ринок.

По-третє, підприємництво можна вважати каталізатором економічного розвитку. Цей своєрідний прискорювач істотно впливає на структурну перебудову в економіці; збільшення обсягів виробництва і надання послуг; стимулювання інвестиційної діяльності; підвищення рівня попиту і пропозиції; прискорення темпів економічного розвитку національної економіки в цілому.

По-четверте, підприємництво сприяє економії і раціональному використанню всіх ресурсів. Діяльність підприємця нерозривно пов'язана з господарським ризиком. Саме ця обставина є потужним стимулом економії ресурсів, вимагає від підприємця детального аналізу рентабельності проектів, відповідального ставлення до інвестицій, найму робочої сили, раціонального витрачання ресурсів.

По-п'яте, підприємництво забезпечує сильнодіючі стимули до високоефективної праці. У більшості випадків особистості, котрі мають власний бізнес і завдяки цьому сильніші мотиви, більше заінтересовані в якісній і продуктивній праці, ніж наймані працівники. Такий психологічний феномен вільної праці для одержання власного зиску забезпечує ще більший виграш для економіки в цілому.

Особливе значення в структурі ринкової економіки має мале підприємництво.

Показниками, які характеризують місце і роль малого підприємництва в структурі ринкової економіки, є, передусім, такі його кількісні параметри:

• кількість малих фірм у загальній кількості підприємств;

• зайнятість у секторі малого бізнесу;

• частка у виробництві валового внутрішнього продукту (ВВП).

Досвід розвинутих країн свідчить (табл. 2.1), що всі вищезазначені показники є вагомими і суттєво впливають на соціально-економічне та політичне життя кожної країни.

Таблиця 2.1

Стан розвитку малого і середнього підприємництва в деяких країнах

Країна	Кількість МСП* у розрахунку на 1 тис. осіб населення	Частка зайнятих у МСП до загальної чисельності, %	Частка МСП у ВВП, %
США	74,2	54	50—52
Італія	68	73	57—60
Велика Британія	46	49	50—53
Німеччина	37	46	50—54
Франція	35	54	55—62
Японія	49,6	78	52—55

* Примітка: для промислово розвинутих країн наводиться інформація з малих і середніх підприємств (МСП).

Отже, в розвинутих країнах малий бізнес не поступається великому за часткою виробленого ВВП. Проте специфіка його економічного внеску полягає не тільки і не стільки в частці у ВВП, скільки у виконанні окремих економічних функцій, які не можуть бути притаманні великим підприємствам. Саме малий бізнес здат­ний найоперативніше реагувати на кон'юнктуру ринку у такий спосіб, надавати ринковій економіці необхідну гнучкість.

Роль малого підприємництва в житті суспільства полягає в тому, що воно: є провідним сектором та найменш бюджетомістким засобом ринкової економіки; утворює основу дрібнотоварного виробництва; впливає на темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику ВВП; здійснює структурну перебудову економіки, швидку окупність витрат; забезпечує насичення ринку товарами, продуктами та послугами, реалізацію інновацій; створює додаткові робочі місця; характеризується високою мобільністю, раціональними формами управління; формує новий соціальний прошарок — «середній клас»; сприяє послабленню монополізму, розвитку конкуренції; виступає інструментом розв'язання соціальних проблем.

Розглянуті вище прояви значущості підприємницької діяльності дають змогу зробити загальний висновок. Підприємництво виконує особливу функцію в економіці і народному господарстві, сутність якої зводиться до оновлення економічної системи, створення інноваційного середовища, що спричиняє руйнацію традиційних структур і відкриття шляху до перетворень; зрештою є тією силою, що прискорює рух економіки на шляху ефективності, раціоналізації, бережливості і постійного оновлення.

Нагромаджений досвід усіх без винятку індустріально розвинених країн з ринковою економікою соціального спрямування незаперечно підтверджує, що підприємництво — необхідна умова соціально-економічних перетворень і досягнення економічного успіху.