46. Будова довгастого мозку

Довгастий мозок є безпосереднім продовженням спинного мозку в стовбур головного мозку. Він міститься в порожнині черепа на схилі черепа і має форму цибулини завдовжки близько 2,5 см. Верхньою межею є поперечна борозна, яка відділяє довгастий мозок від мосту, а нижньою — місце виходу корінців першої пари шийних спинномозкових нервів, що відповідає рівню ве­ликого потиличного отвору.

Довгастий мозок має передню, задню і дві бічні поверхні, які розділені борознами. Борозни довгастого мозку є продов­женнями однойменних борозен спинного мозку. Між передньою серединною щілиною і передньою бічною борозною є випуклі валики — пірамідні, які поступово звужуються донизу. Латеральніше від них знаходяться підвищення овальної форми — оливи. На задній поверхні довгастого мозку, по боках від задньої серединної борозни, є ніжний (стрункий) і клиноподібний пучки, які відділені один від одного задньою проміжною борозною. Вищезгадані пучки, розширюючись, утворюють однойменні горбки. Задня поверхня довгастого мозку бере участь в утворенні дна IV шлуночка.

У довгастому мозку біла речовина розташована на поверхні, а в середині міститься сіра речовина з утворенням ядер: ядра оливи, ніжне ядро і клиноподібне ядро, ядра сітчастої (ретикулярної) формації, ядра IX—XII пар черепних нервів. Біла речовина представлена короткими і довгими пучками власних волокон, які проходять транзитно через довгастий мозок. Найважливішими утворами білої речовини довгастого мозку є піраміди та присередні петлі. Піраміди утворені аксонами нейронів кори головного мозку. На межі зі спинним мозком 5/6 волокон пірамід перехрещуються з утворенням перехрестя пірамід — переднє рухове (вентральне моторне) перехрестя. Перехрещені аксони спускаються далі по бічних канатиках спинного мозку, а не перехрещені — по передніх канатиках спинного мозку. Присередні петлі представлені аксонами ніжного і клиноподібного ядер, які йдуть від довгастого мозку до таламуса. Волокна присередньої петлі перехрещуються, утворюючи перехрестя петель — заднє чутливе (дорзальне сенсорне) перехрестя.

47. Оболонки головного мозку

Головний мозок, як і спинний, вкритий оболонками:

• твердою;

• павутинною;

• м'якою.

Тверда оболонка утворює особливі вирости - відростки, які заходять між окремі частини головного мозку і сприяють кращій фіксації в порожнині черепа. Серед таких відростків - серп великого мозку, який проникає в повздовжню борозну між лівою і правою півкулями, і намет мозочка, що відділяє півкулі головного мозку від мозочка; серп мозочка є продовженням серпа великого мозку, але менш розвинутим, спускається до низу уздовж гребня потиличної кістки; діафрагма сідла має вигляд пластинки, яка прикриває гіпофізарну ямку, де розташований гіпофіз. Тверда оболонка у місцях зростання з кістками черепа утворює канали - синуси, по яких відбувається відтік венозної крові від мозку.

Черепна павутинна оболонка, або павутинна оболонка головного мозку, на відміну від оболонки спинного мозку, не прилягає щільно до твердої оболонки, а на верхівках звивини мозку зростається з м'якою. Над борознами і в деяких інших місцях головного мозку між обома оболонками утворюються щілини різних розмірів і форми, які сполучаються між собою. Разом ці щілини становлять підпавутинний простір, заповнений церебростіральною рідиною. Найбільші щілини мають назву підпавутинних цистерн: задня (велика) і бічна мозочкові-довгастомозочкові, бічної ямки великого мозку, перехрестя, міжніжкова та ін. Між твердою і павутинною оболонками головного мозку є рідтвердооболонний простір з незначною кількістю прозорої рідини.

Черепна м'яка оболонка, або м'яка оболонка головного мозку, щільно зростається з корою, а на опуклостях звивин - також з павутинною оболонкою. У м'якій оболонці є велика кількість артеріальних і венозних судинних сплетінь.

Нижня частина головного мозку оточена в середині черепної коробки водянистим середовищем, яке також омиває і спинний мозок. Це безколірна речовина, яка постійно оновлює свій склад, і називається спинномозковою рідиною, яка містить глюкозу, потрібну для енергетичних витрат, для функціонування клітин головного і спинного мозку, а також білки і лімфоцити, що захищають від проникнення інфекції. Спинномозкова рідина рухається до третього і четвертого шлуночків, далі омиває головний мозок ззаду, опускається навколо спинного мозку і піднімається попереду головного мозку, де повторно всмоктується в кров через павутинні зернистості - виступи павутинної оболонки. Така циркуляція сприяє пульсації мозкових артерій.

Із основи мозку виходять 12 пар черепних нервів, які зв'язують мозок з органами чуття, розміщеними у ділянці голови, із шкірою і м'язами голови і шиї, з органами дихальної, серцево-судинної, травної та інших систем.