15.6. Термінологічний словник

Баристер – адвокат, який захищає клієнта в суді.

Домініон – держава у складі Британської імперії, яка визнавала главою англійського короля. Перші домініони – Канада (з 1867р.), Австралія (з 1901р.), Нова Зеландія (з 1907р.). Після утворення у 1947р. Співдружності (до цього – Британської Співдружності Націй) багато держав, що входять до неї, вважають своїм главою англійського монарха.

Пер – звання представника вищої аристократії, яке дає право бути членом палати лордів.

Соліситор – адвокат, який веде справу до суду, готує всі процесуальні документи.

15.7. Хронологія

1906р. – створення лейбористської партії.

1911р. – Акт про парламент.

1923-1924 рр. – перший лейбористський уряд в Англії.

1926р. – створена Британська Співдружність Націй.

1931р. – прийнятий Вестмінстерський статут.

1921р. – Англо-ірландський договір про створення “Ірландської вільної держави“.

1928р. – Акт про народне представництво.

1948р. – Акт про народне представництво.

1969р. - Акт про народне представництво.

1971р. – Закон про суди.

1972, 1974рр. – Акти про місцеве управління.

1983р. – Акт про народне представництво.

1904-1907рр. – створення Антанти.

1997р. – Шотландія та Уельс наділені більш автономним статусом.

1979-1990рр. – прем’єрство Маргарет Тетчер.

1901р. – початок царювання у Великобританії Віндзорської династії.

1911р. – палата лордів позбавлена права відхиляти закони, прийняті нижньою палатою.

1952р. – початок царювання Єлизавети ІІ.

1918р. – введення загального чоловічого виборчого права.

1928р. – надання виборчих прав жінкам.

1969р. – зниження вікового виборчого цензу до 18 років.

1927р.- прийняття нинішньої назви країни: Об’єднане королівство Великобританії і Північної Ірландії.

1998р. – Закон “Про права людини“.

15.8. Тексти джерел права Акт про парламент (1911 р.)

Тому що необхідно вжити заходів для врегулювання відносин між двома палатами парламенту;

Тому що, далі, є намір замінити ту палату лордів, яка існує в теперішній час, іншою палатою, заснованою на засадах народного представництва і яка не буде надалі спадковою; але така заміна не може бути здійснена негайно;

І тому що, коли парламент повинен буде згодом шляхом законодавчого заходу, який здійснює подібну зміну, встановити правила обмеження і визначення прав нової другої палати, то вже тепер є важливим приписати, як це робиться цим актом, обмеження існуючих повноважень палати лордів.

То, відповідно до цього, ясновельможною величністю короля, з поради й згоди духовних і світських лордів та общин, зібраних у цьому парламенті, і владою їх же затверджується таке:

Стаття 1. 1) Якщо фінансовий білль, ухвалений палатою общин і відісланий до палати лордів за місяць, принаймні, до закінчення сесії не буде ухвалений без поправок палатою лордів протягом місяця після зазначеної відсилки, то цей білль, якщо не буде іншого рішення палати общин, буде поданий його величності і, з виявленням королівського схвалення, стане актом парламенту, хоча палата лордів його й не ухвалила.

2) Фінансовим біллем називається всякий білль, який на думку спікера палати общин містить тільки постанови, які стосуються всіх або одного якого-небудь з таких предметів, а саме: встановлення, скасування, зниження, зміни або регулювання оподаткування; призначення платежів з консолідованого фонду або з сум, відпущених парламентом на оплату публічного боргу або на яку-небудь іншу фінансову мету; зміни або скасування подібних призначень; відкриття кредитів, утворення запасного фонду; призначення, одержання, зберігання, видачі або перевірки рахунків, які стосуються публічних фінансів; укладання, гарантії покриття позики; другорядних питань, зв'язаних з переліченими вище або з одним із них.

У цьому параграфі терміни «оподаткування», «публічні фінанси» і «позика» не означають відповідно оподаткування, публічних фінансів і позик, встановлюваних місцевою владою та організаціями для місцевих цілей.

3) До кожного фінансового білля, при відсиланні його до палати лордів і при поданні його на схвалення його величності, додаватиметься свідоцтво за підписом спікера палати общин, яке засвідчує, що це є саме фінансовий білль. Раніш ніж видати це свідоцтво, спікер, якщо можливо, радиться з двома членами палати, яких комітет по обраннях указує на початку кожної сесії в списку голів комітетів.

Стаття 2. 1) Якщо публічний білль (який не є фінансовим біллем і не збільшує строку повноважень парламенту за межі 5 років) буде вотований палатою общин у трьох послідовних сесіях (однаково, тієї ж легіслатури чи іншої) і, відісланий до палати лордів щоразу за місяць, принаймні, до закінчення сесії, буде цією палатою відкинутий у кожній з цих трьох сесій, то цей білль, як тільки він буде відкинутий в третій раз палатою лордів і якщо не буде іншого рішення палати общин, буде поданий його величності і, раз буде виявлене королівське схвалення, стане актом парламенту, не зважаючи на відсутність згоди палати лордів. Проте, для застосування цієї постанови 2 роки має минути між днем другого читання згаданого білля в першій з зазначених сесій палати общин і днем його ухвалення тією ж палатою в третій з цих сесій.

2) До всякого білля, який подається на виконання приписів цієї статті на схвалення його величності, має бути додане свідоцтво, видане й підписане спікером палати общин, яке засвідчує, що приписів згаданої статті було належним чином додержано.

3) Вважатиметься, що білль відкинуто палатою лордів, коли він не буде прийнятий нею без поправок або ж тільки з тими поправками, які ухвалюють обидві палати.

4) Вважатиметься тим же біллем, що й попередній, посланий до палати лордів у попередню сесію, такий білль, який у момент відсилання до палати лордів є тотожний із згаданим попереднім біллем або містить тільки зміни, необхідність яких, з огляду на час, який минув з дня відіслання білля, засвідчена спікером палати общин; або поправки, які, за свідоцтвом того ж спікера, внесені в попередній білль палатою лордів у попередню сесію. Всі поправки, які, за свідоцтвом спікера, були зроблені палатою лордів у третій сесії і ухвалені палатою общин, будуть включені в білль при його поданні на королівське схвалення, згідно з цією статтею.

Проте, палата общин може, якщо визнає за потрібне, в момент проходження такого білля в другій і третій сесії запропонувати додаткові поправки, не включаючи їх у білль. Запропоновані поправки мають бути розглянуті палатою лордів, і якщо будуть нею ухвалені, то вважатимуться поправками, вотованими палатою лордів і ухваленими палатою общин. Але використання цього права палатою общин ні в чому не обмежує чинності цієї статті, якби білль був відкинутий палатою лордів.

Стаття 4. 1) У всякому біллі, поданому його величності в силу попередніх постанов цього акта, формула оголошення буде такою:

«Ясновельможною величністю короля, з поради і згоди общин, зібраних у цьому парламенті, відповідно до постанов акта про парламент 1911р. і в силу цього акта, затверджується і оголошується таке».

2) Всяка зміна якого-небудь білля, необхідна для застосування цієї статті, не являє поправки до зазначеного білля.

Стаття 5. В цьому акті вислів «публічний білль» не стосується до біллів, які містять підтвердження тимчасової постанови.

Стаття 6. Цей акт ні в чому не скорочує і не обмежує існуючих прав та привілеїв палати общин.

Стаття 7. Максимальний строк повноважень парламенту буде 5 років, а не 7, як це визначено законом про семирічну легіслатуру 1715 р.

Стаття 8. Цей акт може цитуватися як акт про парламент 1911р.