- •1. Поняття та зміст конст. Ладу.
- •3. Гуманістичні, економічні та політичні основи конст. Ладу.
- •5. Конституційна характеристика України як демократичної, правової держави.
- •6. Конституційна характеристика України як соціальної держави.
- •7. Громадянське суспільство в концепції конституційного ладу.
- •8. Поняття і сутність народовладдя. Конституційні основи народовладдя (тут про заг. Принципи).
- •9. Український народ - носій суверенітету і джерело влади в Україні.
- •11. Теоретичні та конституційно-правові основи демократії.
- •15. Порядок призначення, організія та проведення р-му.
- •14. Види референдумів. Всеукр. Та місцевий референдуми.
- •16. Концепція народного представництва. Поняття і форми представницької демократії.
- •18. Виборче право та виборча система: поняття та принципи. (всі закони перевірені, діючі)
- •19. Правове регулювання та порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування.
- •20. Вибори Президента України: правова регламентація та загальна характеристика.
- •21. Вибори народних депутатів України: правова регламентація та загальна характеристик.
- •22. Місцеві вибори: правова регламентація та загальна характеристика.
- •23. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.
- •24. Історія становлення громадянського суспільства. Формування і розвиток теорії г-го с-тва.
- •25. Поняття громадянського суспільства. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства.
- •27. Соціально-правові передумови становлення в Україні громадянського суспільства.
- •28. Конституційні засади формування та розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •29. Основні інститути громадянського суспільства і конституційні засоби забезпечення їх функціонування в Україні.
- •30. Людина, особистість, громадянин в сучасному конституціоналізмі.
- •31. Понятійні засоби, які визначають правове становище особи.
- •32. Принципи правового положення особистості.
- •33. Поняття та юридична природа конституційних прав і свобод людини і громадянина.
- •34. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина. Законні інтереси. Співвідношення індивідуальних і колективних прав. Ст. 109 - тдп
- •35. Конституційні обов'язки людини і громадянина. Ст. 137 тдп
- •38. Поняття і види громадянських станів особистості.
- •39. Поняття і принципи громадянства України. Ст. 99 тдп.
- •40. Належність до громадянства у.
- •41. Набуття громадянства України. Ст. 100 тдп.
- •43. Відновлення в громадянстві України.
- •44. Припинення громадянства України. Вихід з громадянства України. Втрата громадянства України. Ст. 104 тдп.
- •46. Поняття та основи правового статусу іноземців.
- •47. Права, свободи та обов'язки іноземців. Режими проживання іноземних громадян.
- •48. Особи без громадянства: поняття та особливості правового становища.
- •49. Поняття та особливості правового статусу біженця.
- •50. Умови і порядок набуття та втрати статусу біженця. Проблеми вимушених переселенців.
- •51. Особливості правового пложення осіб, які отримали право притулку.
- •52. Особливості правового статусу закордонних українців.
- •53. Конституційно-правовий статус об'єднань громадян. (перевірити)
- •54. Поняття і види об'єднань громадян.
- •55. Поняття та ознаки багатопартійності. Конституційно-правовий статус політичних партій. (доробити)
- •56. Порядок створення політичних партій. Принципи діяльності політичних партій. (перевірити по закону)
- •57. Припинення діяльності політичних партій. (доробити)
- •58. Конституційні основи партійної системи України. Конституційні принципи та засоби участі політичних партій у інституціоналізації органів публічної влади.
- •59. Конституційне право на свободу світогляду і віросповідання. Конституційно-правовий статус і види релігійних організацій. (доробити і перевірити)
- •60. Конституційні засади організації та діяльності професійних спілок в Україні. (перевірити)
- •61. Конституційно-правове регулювання організації та функціонування молодіжних та дитячих громадських організацій в Україні. Статус молодіжних та дитячих громадських організацій. (перевірити)
- •62. Поняття державного ладу України. Державний лад і форма держави: поняття і співвідношення.
- •63. Принципи державного ладу України: загальна характеристика.
- •65. Зміст і практична реалізація принципу поділу влади в Україні.
- •66. Принцип децентралізації державного управління та деконцентрації публічної влади в Україні.
- •67. Принцип республіканської форми правління в Україні. Проблема парламентсько-президентський і президентсько-парламентської республіки. (переробити)
- •68. Конституційна організація державної влади та місцевого самоврядування в Україні.
- •69. Конституційна система функцій української держави. Ст. 20 синя
- •70. Поняття, система і функції державних символів України.
57. Припинення діяльності політичних партій. (доробити)
Припинення діяльності політичної партії політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації або ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстраційного свідоцтва в порядку, встановленому законами України. Рішення про реорганізацію чи саморозпуск приймається з'їздом (конференцією) політичної партії відповідно до статуту політичної партії. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд політичної партії приймає рішення про використання майна та коштів політичної партії на статутні чи благодійні цілі.
58. Конституційні основи партійної системи України. Конституційні принципи та засоби участі політичних партій у інституціоналізації органів публічної влади.
59. Конституційне право на свободу світогляду і віросповідання. Конституційно-правовий статус і види релігійних організацій. (доробити і перевірити)
Згідно Статті 35 КУ. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежено законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей
В Україні правовий статус релігійних організацій регламентується Конституцією України та Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», з прийняттям якого 23 квітня 1991 р. Україна радикально змінила своє ставлення до проблем свободи совісті та віросповідання, закріпила правовий статус релігійних організацій.
Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова. Разом з тим ніхто не може бути звільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, його виконання має бути замінене альтернативною службою. У ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації» закріплені правові основи участі релігійних організацій в суспільному житті; уточнено поняття релігійних організацій; їх правовий статус, у тому числі майнові права; розкрито зміст і сутність режиму відокремлення церкви (релігійних організацій) від держави і школи від церкви (релігійних організацій), впроваджено для релігійних організацій пільговий режим оподаткування; служителі культу прирівняні до інших громадянам у праві на участь у політичному житті; врегульовані трудові відносини у релігійних організаціях та на їх підприємствах; змінено правовий статус державного органу у справах релігій.
Важливість забезпечення здійснення свободи, сповідувати релігію або переконання підкреслюється тим, що законодавець передбачив кримінальну відповідальність за незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь, за перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180). Релігійними організаціями в Україні вважаються релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з релігійних організацій. Релігійні об'єднання представлені своїми центрами (управліннями). Релігійні організації в Україні створюються для задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної структури, обирають, призначають і змінюють персонал згідно зі своїми статутами (положеннями).
Згідно зі ст. 14 Закону, релігійна організація може бути створена громадянами: у кількості не менше десяти чоловік; повнолітніми (що досягли вісімнадцятирічного віку); які мають статут (положення), зареєстрований відповідно до цього Закону.