16. Концепція народного представництва. Поняття і форми представницької демократії.

Концепція народного представництва заснована на таких принципах: 1. Народне представництво засновується Конституцією. 2. Народ, як носій суверенітету, уповноважує Парламент здійснювати від його імені законодавчу владу. 3. З цією метою народ обирає своїх представників у Парламент. 4. Член Парламенту – це представник усього народу, а не тільки тих осіб, які його обрали. 5. Рішення парламенту (закони) мають визначальний характер. Представницька демократія — спосіб реалізації волі народу через обраних ним представників в органи влади або місцевого самоврядування. В Україні — це Верховна Рада України, Президент України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради. Її сутність полягає в тому, що важливі обов’язкові питання вирішуються не всіма громадянами держави, а лише їх певними групами. Виборним представницьким органом державної влади є лише один орган державної влади – Верховна Рада України. Виборними представницькими органами місцевого самоврядування є сільські, селищні та міські ради. Районні та обласні ради представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, незалежно від порядку їх формування. Органом державної влади, який уособлює представницьку демократію в Україні і є головним структурним елементом демократизму держави, визначена Верховна Рада. Лише вона має право представляти Укр. народ і виступати від його імені. ВРУ є єдиним загальнонаціональним, колегіальним, постійно-діючим органом законодавчої влади в У.

17. Український парламентаризм: історія становлення і сучасний етап розвитку. http://lib.rada.gov.ua/static/excursion/parlamentaryzm.html

Звичаєве віче (сходка) давньоруської княжої доби Генеральна Рада козацької доби Генеральна військова Рада за Конституцією Пилипа Орлика. Центральна Рада - прототип сучасного українського парламенту. Верховна Рада Української РСР. Верховна Рада незалежної України. Проголошення Декларації  про державний суверенітет України. 16 липня 1990 р. Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Прийняття конституції незалежної У. 28 червня 1996

18. Виборче право та виборча система: поняття та принципи. (всі закони перевірені, діючі)

Дане питання регламентується КУ, ЗУ: "Про вибори народних депутатів України" від 17.11.2011., "Про вибори ПУ"від 05.03.1999, " Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів " від 10.07.2010.

Поняття "виборче право" вживається у двох значеннях:- об'єктивне виборче право - це система правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з виборами органів держави та місцевого самоврядування.;- суб'єктивне виборче право - це гарантована громадянину державою можливість брати участь у виборах державних органів і органів місцевого самоврядування. Воно являє собою комплекс конкретних прав особи, серед яких особливо слід виділити:▪         активне виборче право (загальне виборче право), тобто право обирати;▪         пасивне виборче право, тобто право обиратися у виборні органи держави або місцевого самоврядування. Можливість надання активного і пасивного виборчого права зумовлюється певними вимогами до потенційних учасників виборів –вікові цензи.

Принципи виборчого права – це умови його визнання і здійснення, які разом забезпечують реальний характер волевиявлення народу, легітимність виборних органів публічної влади. Ст. 71 КУ – принципи (загольного, прямого і рівного виборчого права, принцип вільного волевиявлення)

Принцип загального виборчого права означає, що виборчі права визнаються за всіма дорослими й психічно здоровими людьми. Загальність означає відсутність дискримінації за будь-якими підставами (статтю, національністю тощо), тобто неможливість відсторонення від виборів яких-небудь громадян або груп населення.

Пряме (безпосереднє) виборче право означає право виборця обирати й бути обраним безпосередньо у виборний орган або на виборну посаду..

Принцип рівного виборчого права передбачає рівну для кожного виборця можливість впливати на результати виборів. Він є наслідком і одним із найважливіших проявів конституційно гарантованої рівноправності громадян.

Принцип таємного голосування полягає у виключенні зовнішнього спостереження й контролю за волевиявленням виборця. 

Принцип вільних виборів означає, що виборець сам вирішує, чи брати йому участь у виборчому процесі, а якщо брати, то якою мірою.

У. визнає міжнародні договори щодо прав людини, тому принципи виборчого права в У. базуються і на міжнародних (Загальна декларація прав людини, Міжнароднийпакт про громадянські й політичні права) зокрема:

Під принципом альтернативності розуміється висування як мінімум двох кандидатів на виборну посаду або участь у виборчому процесі як мінімум двох політичних партій.

Принцип обов’язкового і періодичного проведення виборів, що забезпечує стабільність, поступовість і наступність у формуванні органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Принцип справедливих виборів тісно пов’язаний із реалізацією громадянами як суб’єктів своїх виборчих прав: права обирати та бути обраним. Статті. 2, 25 Міжнародного пакту про громадянські й політичні права встановлюють, що кожен громадянин без будь-якої дискримінації щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного і соціального походження, майнового стану, народження чи інших обставин

За порушення виборчого законодавства передбачена як кримінальна так і адміністративна відповідальність. Кримінал. в-сть: обмеження, позбавлення волі, позбавлення права  обіймати  певні  посади  або займатися певною діяльністю на встановлений строк, конфіскація програмних та технічних засобів,  які є власністю винної особи, за допомогою яких  було  вчинено незаконну дію. Адмін. в-сть - накладення штрафу у певну к-сть  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.