Лекція 5 Рівні організації живого

• Рівень біотичних угруповань

• Популяції

• Організм - носій живого на планеті

• Органи - мають функціональну роль, при їх взаємодії працює організм

• Клітини -

• Молекулярно-генетичний рівень

Редукціоністський підхід, системний підхід.

Біотичні компоненти :

+

Абіотичні компоненти: речовина, енергія

=

Біоситеми: генетичні системи, клітинні системи, системи органів, організменні системи, популяційні системи, екосистеми.

Система - сукупність взаємодіючих чи взаємозв'язаних компонентів чи елементів, об'єднаних у функціональну цілісну єдність.

Біосистема - сукупність живих, взаємозв'язаних складових, компонентів чи елементів об'єднаних в функціональну цілісну єдність. Біосистеми є відкритими, відносно стійкими системами, існування яких можливо лише за умов постійного обміну речовиною, енергією та інформацією з навколишнім середовищем, і яким притаманні здатність до гомеостазу, розвиток і самовідновлення( відтворення собі подібних).

Елементарною еволюційна одиниця - популяція.

Найменша одиниця для якої можливе самовідновлення - організм

Самовідновлення - основна ознака біосферного рівня.

Замість біотичних систем, краще б було назвати Функціональними системами, а замість екосистем біоценотичні системи.

Організменні системи, популяційні системи, біоценотичні системи - біосистеми. Клітинні організми як виключення.

Біоценотична система + біотоп = екосистема

Біосистеми розділяються:

Жорсткі (сильні) - організменні системи. Реагують миттєво.

Корпускулярні (слабкі) - надорганізменні системи. Реагують повільно, через те, що зв'язки між підсистемами слабкі. Часто реагують зміною структури.

Принцип емержентності - при переході з нижнього рівня на вищій, з'являються нові ознаки, які не є сумою складових нижчого рівня.

Дисперсія - відхилення від середнього значення.

Функціональні групи

• Продуцентів

• Консументів

• Редуцентів

Середовища існування живих організмів та пристосування до їх умов.

• Пристосування - здатність організмів змінювати свої параметри пристосування до умов навколишнього середовища.

• Адаптації - сукупність біохімічних, фізіологічних, поведінкових особливостей певного виду що забезпечує існування в певному середовищі. Процес вироблення певних пристосувань до способу життя. Еволюційно закріплене пристосування записане в генотипі(сукупність генів особини). Існують певні норми реакції.

Загальні адаптації пристосування до життя в загальних зонах середовища

Спеціальні адаптації - пристосування до специфічних форм життя.

• Аклімація - пристосування живих організмів до штучно створених умов, або умов, в яких він звично не живе. Реалізується в межах норми реакції особини.

Кожна популяція певного виду в процесі самовідтворення збільшує свою щільність і починає розширювати межі поширення. Знаходять біотопи в яких вони можуть жити і вселяється в нього. Вселення.

• Акліматизація - якщо в процесі вселення відбулась зміна параметрів. Застосовується тільки до групи особин.

• Інтродукція - штучне переселення живих організмів.

Якщо група особини вселилась і не змінює свої параметрів пристосування до нового біотопу то процес вселення закінчується натуралізауією.

Процес розходження двох популяцій називається дивергенцією. Після цього процесу види вже не здатні схрещуватися і починається утворення нового виду.

Джерела енергії

• Сонячна промениста енергія 90%

• Радіоактивний розпад

• Електрична енергія