3.2. Первинне освоєння площі

 Комплекс робіт для первинного освоєння площі залежить від категорії вибраної земельної ділянки. Наш розсадник знаходиться на території пустиря, а отже система обробітку залежить від видового складу бур’янів. При наявності бур'янів пирію лущать дернину на глибину 7-10 см у двох напрямках, з появою пагонів проводять глибоку оранку (до 30 см), а в наступному році поля залишають під чорним паром із застосуванням гербіцидів. Система чорного пару є ефективним засобом накопичення вологи, поліпшення фізичних властивостей ґрунту та боротьби з бур'янами. Найчастіше її застосовують на родючих ґрунтах у районах недостатнього і нестійкого зволоження з метою збереження вологи та на ділянках, засмічених бур'янами.

Обробіток ґрунту за системою чорного пару починається восени прийомами зяблевої системи обробітку ґрунту. Навесні, з метою затримання вологи, проводять боронування ґрунту в двох напрямках важкими та середніми зубовими боронами БЗТС-1,0, БЗСС-1,0 та ін. Для утримання ґрунту в пухкому стані та очищення від бур'янів 3-4 рази упродовж літа проводять культивацію поля з одночасним боронуванням. У районах з достатнім зволоженням першу культивацію проводять на глибину 5-7 см. Глибину наступних культивацій збільшують поступово, доводячи її в кінці літа до 10-12 см. У посушливих районах - навпаки: першу культивацію рекомендується проводити на глибину 10-12 см, а потім глибину зменшують до 5-7 см. Така послідовність проведення культивацій руйнує капіляри і дозволяє утворити мульчуючий шар, який захищає від висушування нижні горизонти ґрунту Восени, приблизно за 20 днів до висівання насіння або висаджування рослин, проводять глибоке розпушування ґрунту плугами без полиць з одночасним боронуванням. Безпосередньо перед висіванням ґрунт культивують, по можливості на глибину загортання насіння та боронують. У посушливих районах обробіток  ґрунту за системою чорного пару доцільно поєднувати із заходами снігозатримання  та осіннього волого-зарядкового поливу.

3.3 Система застосування добрив

3.3.1 Запроектована система добрив та її обґрунтування

При вирощуванні садивного матеріалу в розсаднику спад поживних речовин з ґрунту йде більш інтенсивно, ніж при вирощуванні сільськогосподарських культур. Поживні речовини витрачаються на утворення органічної маси сіянців і разом з ними вилучається з розсадника. Крім того, на кореневій системі садивного матеріалу налипає частина ґрунту. Природно, що внаслідок цього потенційна і реальна родючість ґрунтів знижується. Слід зазначити, що поступово руйнує агрегатний стан, погіршує структуру ґрунту і систематичний обробіток ґрунту машинами і знаряддями. Усунення цих негативних явищ можливе лише при впровадженні сівозмін і внесенні добрив. В розсадниках застосовують органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні та побічні добрива.

На даному розсаднику використовуються такі добрива:

1) Кальцієва селітра - фізіологічно лужне добриво, добре розчиняється у воді, гігро­скопічне. Містить водорозчинний кальцій, який легкодоступний для живлення рослин. Краще застосовувати на кислих дерново-підзо­листих ґрунтах. Характеризується швидкою дією.  навіть за несприятливих кліматичних умов: низька температура, надмірна вологість, посуха, низька рН. Використання кальцієвої селітри сприяє поглинанню іонів кальцію, магнію, калію та інших катіонів завдяки нітратному азоту, який входить до складу добрива. Висока ефе­ктивність кальцієвої селітри спостерігається при застосуванні локально в ґрунт на глибину 8-10 см, хоча виробничий досвід підтверджує непогані результати при внесені поверхнево. Втрати нітратного азоту добрива при використанні незначні. 

2) Фосфорне добриво -  добриво, яке отримують подрібненням фосфоритів або продуктів їх збагачення. Нерозчинне у воді. Містить до 20-29% Р₂О₅. Основний фосфорвмісний компонент – Са₃(РО₄)₂

3) Калій сірчанокислий (K₂SO₄) - концентроване калійне добриво. Призначений для удобрення культур чутливих до хлору (картопля, томати, огірки, перець, суниця, малина, смородина, квасоля, горох та інші овочеві і плодову культури) та використовується на всіх ґрунтах. Застосовується в зрошувальних системах, при крапельному поливі та позакоренево. Дане добриво малогігроскопічне.

Раціональна система застосування добрив у розсадниках має три складові: основне (допосівне) добриво, яке вноситься під основну оранку; припосівне (присадивне) добриво, що вноситься безпосередньо у зону висіву або садіння; післяпосівне добриво – підживлення рослин у період вегетації. Ефективність дії добрив підвищується, коли повна доза вноситься у таких співвідношеннях: у вигляді основної дози – N_5/6P_2/3K_5/6; у вигляді припосівного – P_1/6; у вигляді підживлення – N_1/6P_1/6K_1/6. Дози внесення добрив розраховують за формою таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Дози внесення добрив у полях сівозмін розсадника

Вид добрива	К-сть діючої речовини	Норма внесення добрив у поля сівозмін за діючою речовиною, кг/га				Доза внесення добрив у туках, кг/га	Площа внесення доб рив, га	Потре ба в добри вах на всю площу, кг
		П	С1 (Сж1)	С2	Σ
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Посівне відділення – Дуб звичайний
Гній	-	-	-	20	20		0,84	16800
Кальцієва селітра	17	-	-	30	30	176	0,84	147
Фосфорне борошно	20	50	75	85	210	1050	0,84	882
Сірчанокислий калій	46	50	30	25	105	228	0,84	191
Продовження таблиці 3.1
Шкілка насіннєвих саджанців – Ялина звичайна
Гній	-	-	-	-	-	-	3,02	-
Кальцієва селітра	17	-	-	-	-	-	3,02	-
Фосфорне борошно	25	50	105	-	155	620	3,02	1872
Сірчанокислий калій	46	50	55	-	105	228	3,02	688
Шкілка щеплених саджанців –Ліщина пурпуролиста
Гній	-	-	-	-	-	-	1,92	-
Кальцієва селітра	35	-	-	-	-	-	1,92
Фосфорне борошно	25	50	105	-	155	620	1,92	1190
Сірчанокислий калій	46	50	55	-	105	228	1,92	438
Шкілка декоративних чагарників – Ялівець козацький
Гній	-	-	-	-	-	-	1,26
Кальцієва селітра	35	-	-	-	-	-	1,26
Фосфорне борошно	25	50	105	-	155	620	1,26	781
Сірчанокислий калій	46	50	55	-	105	228	1,26	287

У таблиці 3.1 наведені норми внесення мінеральних добрив за діючою речовиною дають змогу легко визначити загальну дозу внесення туків в залежності від вмісту (концентрації) в них доступних форм основних елементів мінерального живлення. Ст. 7 розрахоховується за формолою:

,

де Д – доза внесення у туках на 1 кг/га;

Н – загальна норма внесення добрив кг/га;

А – вміст діючої речовини у в добриві у %.

У ст. 8 вказується площа 1 поля, га. У ст 9 потреба в добривах на всю площу кг/га, розраховується як добуток і 7 і 8 стопців. У ст. 3-6 дози внесення добрив беруться за Кальним П. Г.

Розрахунок внесення кальцієвої селітри у посівне відділення:

147,24 кг/га.

Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування декоративного садивного матеріалу