2. Пристрої оперативного розмноження. Ризографи. Будова і принцип дії ризографів.

Різо́граф — друкарська машина, цифрова система друку, копір, робота якої базується на використанні методу трафаретного друку фарбою. Різограф використовується як високошвидкісний мережевий друкарський пристрій (принтер), копіювальний апарат для друку (тиражування) паперової продукції незначних та середніх тиражів — від 100 до 5 000 фарбовідбитків з однієї майстер-плівки. Використання різографа для друку менших тиражів економічно не виправдано у порівнянні з вартістю друку лазерним принтером.

БІЛЕТ 7

1. Режими роботи процесора. Характеристики процесорів. Технологія ммх, sse, 3dNow.

Захищений режим (режим захищеної віртуальної адресації) - режим роботи x86-сумісних процесорів. Частково був реалізований вже в процесорі 80286, але там суттєво відрізнявся спосіб роботи з пам'яттю, так як процесори ще були 16-бітними і не була реалізована сторінкова організація пам'яті. Перша 32-бітна реалізація захищеного режиму - процесор Intel 80386. Застосовується в сумісних процесорах інших виробників. Даний режим використовується в сучасних багатозадачних операційних системах, Microsoft Windows, Linux, OS X. Раніше схожий режим застосовувався фірмою Digital Equipment (DEC) для 32-розрядних комп'ютерів VAX-11.

Реальний режим роботи Мікропроцесора Intel 80286 призначений для забезпечення найбільшої сумісності з МП і8086. Адресація пам'яті у реальному режимі роботи здійснюється аналогічно до і8086, ніякого захисту програм та даних немає

Недоліки

Отже два основні недоліки реального режиму:

1.обмежений адресний простір;

2.вільний доступ для будь-яких програм, до будь-яких областей даних, що становить потенційну небезпеку для цілісності операційної системи.

Цих недоліків повністю позбавлена схема адресації пам'яті, яка використана у захищеному режимі..

У1982 р – комп’ютер на базі мікропроцесора Інтел 80 286. У1985 р – міпропроцесор Інтел 80 386

1.Тактова частота – становить 4,7 МГц 1. 25- 40 МГц

2.Розрядність 16 розрядний 2. 32 розрядний

3.ОП- становить 1 мб 3. 4 мб

4.Може працювати в захищеному режимі 4. Може працювати в віртуальному режимі

5. Кількість транзисторів 134 тис 5. 275 тис транзисторів

У1982 р – зявився мікропроцесор Інтел 486. У1985 р – міпропроцесор Pentium

1.Тактова частота – 40-100 МГц 1. 60- 100 МГц

2.Розрядність 32 розрядний 2. 32 розрядний

3.ОП- становить 4 Гб 3. 4 Гб

4.вбудована кеш пам'ять і співпроцесор 4. Конвеєрний режим роботи

5. Кількість транзисторів 1.2 міліона 5. 3.1 міліона транзисторів

MMX (Multimedia Extensions - мультимедійні розширення) - комерційна назва додаткового набору інструкцій, що виконують характерні для процесів кодування / декодування потокових аудіо / відео даних дії за одну машинну інструкцію. Вперше з'явився в процесорах Pentium MMX. Розроблений в лабораторії Intel в Хайфі, Ізраїль, у першій половині 1990-х

SSE (англ. Streaming SIMD Extensions, потоковое SIMD-расширение процессора) — это SIMD (англ. Single Instruction, Multiple Data, Одна инструкция — множество данных) набор инструкций, разработанный Intel и впервые представленный в процессорах серии Pentium III как ответ на аналогичный набор инструкций 3DNow! от AMD, который был представлен годом раньше.

3DNow! - Додаткове розширення MMX для процесорів AMD, починаючи з AMD K6 3D. Причиною створення 3DNow! послужило прагнення завоювати перевагу над процесорами виробництва компанії Intel в області обробки мультимедійних даних. Технологія 3DNow! ввела 21 нову команду процесора і можливість оперувати 32-бітними речовими типами в стандартних MMX-регістрах. Також були додані спеціальні інструкції, що оптимізують перемикання в режим MMX/3DNow! (femms, яка заміняла стандартну інструкцію emms) і роботу з кешем процесора. Таким чином технологія 3DNow! розширювала можливості технології MMX, не вимагаючи введення нових режимів роботи процесора і нових регістрів. У процесорах AMD випущених після серпня 2010 підтримка технології зведеться до двох інструкцій.

Технологія друку достатньо близька до технології мімографа. Процес виготовлення друкарської форми (трафарету) на майстер-плівці проходить усередині самого різографа і є досить короткотривалим у часі — займає менше хвилини. Після виготовлення майстер-плівки різограф готовий до друку. Формування майстер-плівки може відбуватися як з оригіналу за допомогою вбудованого сканера, так і шляхом отримання цифрових даних безпосередньо з комп'ютера (друк в режимі принтера). На майстер-плівці термоголовка різографа пропалює дрібні отвори згідно з оригінальним зображенням і певними користувацькими налаштуваннями: масштабом, яскравістю і т.п. Майстер-плівка намотується і фіксується на друкарському барабані і просочується фарбою. Отвори на майстер-плівці, через які надходить фарба, по суті є друкуючими елементами. Під час друку листи паперу з лотка подаються на ротаційний (друкарський) циліндр, на якому знаходиться майстер-плівка. Через отвори на майстер-плівці фарба потрапляє на папір. Листи паперу з нанесеним зображенням складаються в інший лоток. Також у оператора друку є можливість зміщувати відбиток на листі паперу по горизонталі та вертикалі.