- •1. Поясніти поняття небезпечного виробничого чинника, наведіть його приклади на робочому місці галузі, охарактеризуйте вплив на людину.
- •2. Поясніти поняття шкідливого виробничого чинника, наведіть його приклади на робочому місці галузі, охарактеризуйте вплив на людину.
- •3. Наведіть травми та професійні захворювання, що можуть з’явитися у результаті впливу ншвч на робочому місці (на прикладі будь-якого робочого місця в галузі).
- •4. Охарактеризуйте систему управління охороною праці на підприємстві, що є об'єктом управління, органами управління суопп?
- •5. Виберіть будь-яке обладнання, що застосовується у галузі, і наведіть зв’язки у системі лмс між ним і елементом «Середовище».
- •6. Виберіть будь-яке обладнання, що застосовується у галузі, і наведіть зв’язки у системі лмс між ним і елементом «Людина».
- •7. Виберіть будь-яке обладнання, що застосовується у галузі, і наведіть зв’язки у системі лмс усередині елемента «Людина» при роботі з цим обладнанням.
- •8. Виберіть будь-яке обладнання, що застосовується у галузі, і наведіть зв’язки у системі лмс усередині елемента «Машина».
- •10. Охарактеризуйте гігієнічну класифікацію робочих місць.
- •9. Які фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні ншвч можуть бути присутні на робочому місці галузі (наведіть приклад робочого місця)?
- •11. Джерелом яких ншвч є обладнання у галузі (виберіть конкретне обладнання галузі)?
- •12. Чим характеризується тяжкість і напруженість праці у галузі?
- •13. Які ви знаєте класи небезпечних і шкідливих умов праці?
- •14. Причини проведення атестації робочого місця, її порядок.
- •15. Склад атестаційної комісії, періодичність проведення атестації.
- •16. Охарактеризуйте класи приміщень за ступенем небезпеки поразки електричним струмом. Вкажіть клас виробничих приміщень вашої галузі.
- •17. Інструктажі з питань охорони праці на підприємствах галузі.
- •18. Сформулюйте чинник небезпеки, пов'язаний з дією електричного струму. Вкажіть можливі дії електричного струму на людину.
- •19. Мета занулення та призначення повторного заземлення нульового проводу, вибір перетину електричних проводів у системі занулення.
- •20. Технічні засоби захисту від випадкових дотиків до струмоведучих частин: ізоляція, її види та контроль.
- •21. Занулення, його область застосування і принцип дії.
- •23. Електромережа для живлення обладнання (вкажіть тип обладнання). Штепсельні з'єднання й електророзетки. Контроль ізоляції.
- •24. Захисне заземлення: принципова схема, призначення, область застосування, принцип дії.
- •25. Категорії робіт за енерговитратами. Як нормуються параметри мікроклімату?
- •26. Види систем виробничого освітлення, які з них мають бути застосовані у виробничих приміщеннях галузі. Нормування освітлення в приміщеннях.
- •27. Нормування виробничого шуму, вплив підвищеного рівню шуму на працівника. Заходи й засоби захисту працюючих від шуму в приміщеннях.
- •29. Заходи й засоби поліпшення стану виробничого середовища за параметрами мікроклімату у виробничих приміщеннях галузі.
- •30. Основні засоби і методи захисту від електромагнітних випромінювань.
- •31. Правила розташування робочих місць з пк в приміщенні.
- •32. Організація робочого місця при виконанні виробничих завдань у галузі. Нормування площі приміщень, необхідної для розташування робочих місць.
- •33. Вимоги до робочих місць з пк.
- •34. Режими праці і відпочинку користувача кіт. Призначення додаткових перерв.
- •35. Природне освітлення. Норми штучного і природного освітлення в приміщеннях конструкторських бюро, обладнаних еом.
- •36. Нормативні вимоги до мікроклімату, шуму, рентгенівського випромінювання при роботі з комп’ютеризованими системами.
- •37. Природна та механічна вентиляція. Переваги та недоліки їх застосування у приміщеннях з комп’ютеризованими системами.
- •38. Шляхи зниження напруженості трудового процесу користувачів комп’ютеризованих систем.
- •39. Пожежна безпека приміщень. До якої категорії по пожежовибухонебезпеці виробництва і ступеня вогнестійкості будівель повинні відноситися приміщення, де розміщуються обладнання галузі?
- •40. Засоби пожежогасіння, які повинні знаходитися в приміщеннях з пк, конструкторських бюро і їх норми.
- •41. Наведіть причини виникнення пожежі електричного характеру.
- •42. Заходи й засоби системи протипожежного захисту у виробничих приміщеннях галузі.
- •43. Складові системи організаційних протипожежних заходів в приміщеннях галузі (вкажіть обладнання).
20. Технічні засоби захисту від випадкових дотиків до струмоведучих частин: ізоляція, її види та контроль.
Изоляция токоведущих и нетоковедущих частей и рабочего места
Различают следующие виды изоляции токоведущих частей: рабочая, дополнительная, усиленная, двойная.
Рабочая изоляция обеспечивает нормальную работу и защиту электроустановок от поражения электрическим током
Дополнительная изоляция предусмотрена наряду с рабочей для защиты от поражения электрическим током в случае повреждения рабочей изоляции.
Двойной называется изоляция, состоящая из рабочей и дополнительной. Материалы, используемые для рабочей и двойной изоляции имеют различные свойства, что делает маловероятным одновременное их повреждение.
Усиленная изоляция – это улучшенная рабочая изоляция, обеспечивающая такую же степень защиты, как двойная, но конструктивно выполненная так, что каждую из составляющих изоляции испытать нельзя.
Изоляция рабочего места предусматривает изоляцию пола, настила, площадки, металлических деталей в области рабочего места, потенциал которых отличается от потенциалов токоведущих частей, и прикосновение к которым является предусмотренным или возможным.
Изоляция нетоковедущих частей осуществляется путем покрытия частей изоляционными материалами (лаками, красками).
21. Занулення, його область застосування і принцип дії.
Зануление - преднамеренное электрическое соединение металлических нетоковедущих частей электрооборудования которые могут оказаться под напряженим с многократно заземленням нулевым проводом.
Принцип действия зануления. При замыкании фазного провода на зануленный корпус электропотребителя образуется цепь тока однофазного короткого замыкания (то есть замыкания между фазным и нулевым защитным проводниками).
Область применения зануления: электроустановки напряжением до 1000 В в трехфазных четырехпроводных сетях переменного тока с глухозаземленной нейтралью
22. Повторне заземлення нульового проводу у системі занулення: мета, конструктивне виконання.
Другой способ, более сложный, но и более надежный, именуют «повторным занулением». В этом случае дополнительный провод от розетки выводят прямо к распределительному электрощитку (располагающемуся, как правило, на лестничной площадке), и цепляют на корпус. Но перед тем нужно убедиться, что сам корпус щитка «чистый»; если же на нем обнаруживается потенциал, то необходимо вызвать специалистов из организации, обслуживающей дом, чтобы они устранили неисправность.
Подобный отдельный провод - «чистый нуль» - в жилых зданиях постройки конца прошлого века подводился лишь к кухонной розетке, питающей электроплиту. Сегодня повторное зануление - обязательная процедура для каждой розетки при грамотном проведении электромонтажа в новостройках
23. Електромережа для живлення обладнання (вкажіть тип обладнання). Штепсельні з'єднання й електророзетки. Контроль ізоляції.
Електромережа живлення має бути трипровідною з фазовим, нульовим робочим і нульовим захисним провідниками, площа перерізу яких має бути не меншою площі перерізу фазового провідника. Нульовий захисний провідник використовують для заземлення електрообладнання, але використовувати, як нульовий робочий його не можна. Підключення нульового робочого і нульового захисного провідників до одного контактного затискача щита живлення заборонено. Усі провідники мають відповідати номінальним параметрам мережі, її навантаженню, умовам навколишнього середовища, температурному режиму, типам апаратури та вимогам ПУЕ.
У приміщенні, де одночасно експлуатують або обслуговують більше п’яти ЕОМ, встановлюють аварійний вимикач, який може вимкнути електроживлення всього приміщення за винятком освітлення. Штепсельні з’єднання й електророзетки мають бути зі спеціальними контактами для підключення нульового захисного провідника. їх конструкція має забезпечити приєднання нульового захисного провідника раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого. Порядок їх роз'єднання у разі відключення має бути зворотним. Слід унеможливити з'єднання контактів фазового та нульового захисного провідників. Недопустимим є підключення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі й з використанням перехідних пристроїв.
Штепсельні з'єднання і електророзетки для напруги у 12 В і 36 В як за своїм кольором, так і за конструкцією мають вирізнятись від штепсельних з’єднань, які розраховані на напругу 127 В і 220 В. Штепсельні з'єднання й електророзетки слід виконувати за магістральною схемою 3...6 з'єднань або електророзеток в одному колі.
