Коростяний свербун – збудник корости (скабієзу)
Морфологія. Тіло кліща широкоовальне самка довжиною 0,3 мм, самець – 0,2 мм. Спинний бік опуклий, у середній частині знаходиться числені трикутні лусочки і кілька пар щетинок. Ніжки короткі, закінчуються присосками або волосками. Очі відсутні. Ротовий апарат гризучого типу.
Життєвий цикл. Зараження відбувається при контакті з хворим, через постільну білизну, предмети побуту.
Локалізація: епідерміс, уражаються переважно ділянки тіла з ніжною, тонкою шкірою: між пальцеві складки, згинальні поверхні кінцівок, живіт, пахвові западини. потрапивши на шкіру, самки пробуравлюють ходи довжиною 2 – 3 мм на добу, в яких відкладають 20-30 яєць впродовж життя. Розвиток непрямий (яйця, личинка, дві стадії німфи), відбувається протягом 9-14 днів. Живляться клітинами епідермісу. Тривалість життя до 2 місяців.
Клініка: Основним симптомом хвороби є шкірний свербіж, що посилюється ввечері і вночі, коли діяльність кліща активізується. на початку хвороби в малочутливих ділянках шкіри сверблячка відсутня. Ходи пробуравлені кліщами, подібні на шкірі до прямих або дугоподібних світлих смужок, що закінчуються папулою або пухирцем, де знаходиться кліщ. Уздовж ходів спостерігаються темні крапки – вентиляційні отвори. Особливо добре ходи помітні при обробці шкіри настоянкою йоду.
У хворих зі зниженим імунітетом розвивається „норвезька короста”, пов’язана з приєднанням бактеріальної інфекції. на шкірі утворюються щілні жовто-зелені гнійні кірки.
Діагностика. Клінічна: свербіж шкіри, що посилюється вночі, характерні шкірні ходи.
Лабораторна: мікроскопія в краплі гліцерину зішкрібків зі шкіри, взятих із кінця коростяного ходу.
Лікування: Застосовують маслянисті анти паразитарні лікарські засоби, які наносять на шкіру і змивають через 14-24 години.
Профілактика. Особиста: дотримання правил особистої гігієни.
Громадська: виявлення і лікування хворих.
Ряд Воші.
Воші – постійні ектопаразити ссавців і людини. У людини паразитують три види вошей:
воша головна;
воша одежна;
воша лобкова (на волоссі лобка, бороді, вусах, віях)
Воші – безкрилі комахи розміром від 1 – 1,5 мм (головна і лобкова воші) до 2 – 4,5 мм (одежна воша). тіло сплющене забарвлення залежить від кількості і давнини випитої крові, що просвічується через хітиновий покрив. на голові знаходяться прості очі, колючий ротовий апарат, вусики органи нюху, які реагують на запах тіла людини. Лапки озброєні особливими крючками, що допомагають вошам міцно триматися за волосся або білизну. грудний відділ не розчленований, черевце складається з декількох члеників.
Платяна і головна воші живляться кров’ю 2 – 3 рази на добу, акт смоктання триває декілька хвилин. Лобкова воша присмоктується до тіла надовго, смокче кров періодично. Голодування переносить поганр. тривалість голодуваннч залежить від температури і вологості (при t 370С – 1 – 2 дні, при t 10 – 200С – 9 – 10 днів). Розвиток з неповним метаморфозом: яйця (гніда), личинка (імаго).
Самки відкладають до 5 – 15 яєць за добу. Яйця (гниди) білі, продовгуваті, довжиною до 1 мм. Живі гниди блистять, міцно приклеєні до волосся або білизни. Через 1 – 2 неділі з гнид виходять личинки. Вони схожі на дорослу вошу. Живляться кров’ю. Після третьої ланки, досягнувши розмірів дорослої воші і статевої зрілості, перетворюються в самок і самців. Весь життєвий цикл воші від яйця до дорослої стадії триває 15 – 25 днів. тривалість життя дорослих вошей не більше 1 – 5 місяці.
Медичне значення. головна і одежна воші – збудники педикульозу. Самка вошей викликає свербіж, при великій завошивленості на шкірі з’являються пігментні плями в місцях укусів, шкіра стає товстою, грубіє, можливе приєднання вторинної інфекції.
Воші є переносниками збудників вошивого поворотного тифу (спірохета Обермеєра), збудника висипного тифу (рикетсія Провачека), окопної волинської лихоманки. Лобкова воша – збудник фтіріозу, збудників інфекційних хвороб не переносить.
Профілактика. Особиста: дотримання правил особистої гігієни.
Громадська: дотримання санітарного режиму в гуртожитках, готелях, лазнях, періодичні огляди на педикульоз у дитячих садках, школах, санітарно – просвітня робота.