Муха кімнатна (Musca domestica)

Географічне поширення: живе по всій земній кулі.

Морфологія: Досить велика комаха сіро-бурого кольору. ротовий апарат – липучо – сисний, нижня губа перетворена на хоботок, має на кінцях дві великі присисні подушечки – ротові лопаті. Кінцівки закінчуються двома кігтиками, що дозволяють чіплятися до нерівностей, і двома подушечками із залозистими волосками. За рахунок його муха може рухатися по будь-якій поверхні.

Життєвий цикл: розвивається з повним метаморфозом. Яйця відкладаються в гниючі рештки рослинного чи тваринного походження: гній, людський кал, сміття, тощо. Самка відкладає 100 – 150 яєць і повторює кладку 3 – 6 разів. Личинка живиться фекаліями та гниючими речовинами. Після третього линяння личинка перетворюється на лялечку. Личинки вилуплюються вже через добу. за лялькування триває 1 – 2 тижні. так само через 1 – 2 тижні з лялечки звільняється імаго. За температури 26 ⁰С тривалість розвитку кімнатної мухи близько 16 днів.

Медичне значення. Кімнатні мухи становлять найбільшу небезпеку як розповсюджувачі кишкових інфекцій. Вони здатні поширювати збудників дизентерії, поліомієліту, гепатиту А, харчових токсикоінфекцій, черевного тифу, тощо.

Жигалка осіння (Stomoxys calcitrans)

Географічне поширення: живе повсюдно.

Морфологія. Тіло жигалки осінньої 5 – 6 мм завдовжки. За своїм зовнішнім виглядом вона нагадує кімнатну муху. Але на відміну від останньої, має твердий довгий хоботок, яким проколює шкіру тварин і людини й живиться кров’ю. Колір її тіла сірий. Ротовий апарат колючо-сисний і складається з довгого тонкого хоботка, всередині якого розміщена колюча цистинка – гіпофаринкс, що прикрита верхньою губою.

Життєвий цикл: Жигалка осіння – облігатний гематофаг. Розвиток відбувається з повним перетворенням. після 3 – 4 кратного живлення кров’ю самка відкладає у гній чи гниючі рештки рослин 20 – 100 яєць. Через 1 -4 дні з яєць вилуплюються личинки, що живляться органічними рештками в місцях кладок. впродовж життя самки відкладають декілька кладок. За лялькування відбувається в сухих ділянках субстрату. Цикл розвитку від яйця до імаго триває 20 – 57 днів.

Мухи нападають переважно на велику рогату худобу і коней у хлівах і конюшнях. Якщо місця їхнього викладу розташовані поблизу житла людини, тоді мухи залітають й нього і нападають на людину.

Жигалка осіння живиться через 1 – 2 дні й частіше. У холодних хлівах зимують нерухомі личинки та імаго.

Максимальна чисельність мух зустрічається восени при підвищенні вологості.

Медичне значення: Осінні мухи-жигалки можуть бути механічними переносниками збудників туляремії, сибірки, стафілокока, тощо.

Муха цеце

Географічне поширення: поширені у країнах з тропічним кліматом. Живуть у заростях кущів по берегах річок і озер, поблизу житла людини.

Морфологія: Розміри мухи від 10 до 13,5 мм. Характерною особливістю є дві великі темні плями на спинній частині грудей.

Життєвий цикл: Мухи цеце – облігатні гематофаги, живляться переважно кров’ю людини, іноді кров’ю свіських і диких тварин. Муха цеце – живородяща. Впродовж життя, яке триває 3 – 6 місяців, самка 6 – 123 раз народжує і відкладає на поверхні грунту одну живу личинку. Розвиток личинок відбувається у ґрунті, там вони заляльковуються. Розвиток лялечок триває 3 – 4 тижні й з них виходять дорослих особини.

Медичне значення: Мухи цеце – специфічні переносники трипаносом, які є збудниками африканського трипаносомозу.

Заходи боротьби з мухами: Боротьба з мухами складається з санітарно – гігієнічних заходів у населених пунктах (своєчасний вивіз сміття, правильний устрій ящиків для сміття та інше), захист приміщень від проникання мух (сітка на вікнах та вентиляційних створах, своєчасне прибирання приміщень тощо), дотримання правил зберігання продуктів харчування, знищення личинок, лялечок та дорослих мух. Знищення личинок і лялечок проводиться за допомогою ларвицидів, в якості яких застосовують трихлорметафос, карбофос, хлорофос, дикрезил.

Дорослих мух знищують механічними засобами або із застосуванням інсектицидів.