Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MM.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
241 Кб
Скачать
☆

9. Економічне середовище діяльності міжнародних корпорацій

Економічне середовище міжнародного менеджменту являє собою сукупність економічних відносин і ресурсів країн-господарів, що визначають можливості започаткування і розвитку відділень транснаціональних корпорацій у цій країні.

Ключові характеристики національних економік як елемента середовища міжнародного бізнесу і менеджменту включають таке:

  • стабільність і рівень розвитку;

  • рівень інфляції;

  • стабільність національної валюти.

Для опанування практичних навичок порівняння економічного середовища різних країн використовують різноманітні інструменти. Найбільш поширеними є такі:

  • індекс конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму;

  • індикатор структурних реформ Європейського банку реконструкції і розвитку;

Індекс конкурентоспроможності визначається за такими факторами:

  • стан внутрішньої економіки (Е);

  • глобалізація: участь у міжнародній торгівлі та інвестиціях (Г);

  • уряд: якість державної виконавчої політики (У);

  • фінанси: стан ринків капіталів, якість фінансових послуг (Ф);

  • інфраструктура: обслуговування бізнесу (І);

  • менеджмент: якість управління (М);

  • наука і технології: потенціал і використання науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт (Н);

  • людський фактор: наявність і кваліфікація (Л).

10. Політико-правове серед-ще.

1.1. Політико-правове – це середовище, в якому діє тнк співпрацюючи з урядовими органами. Воно є різним в різних країнах. Для тнк є дуже важливим ефективність роботи з ними (пол стабільнсть, пол ризики.Вважається, що в Німетчині найбільш сприятливе бізн-серед.).

1.2 Політика включає три фактори впливу на діяльність багатонац. корпорацій:

1) Урядові позиції щодо м/н операцій.• Стимули для започаткування бізнесу в країні – господаря (низькі процентні ставки за кредит, податкові пільги, прискорена амортизація, дотації і субсидії).• Встановлення різних вимог до м/н компаній виходячи з свого суверенітету (обмеження долі іноземного капіталу у статутному фонді підприємств, вимоги продавати товари і технології на місцевих ринках, створення робочих місць для місцевого населення і т.і.).

2) Ефективність державного управління• Наявність бюрократичних структур, що заважають діял-ті багатонац-их корпорацій.• Вплив бюрократичних структур на законодавство у власних інтересах.• Хабарництво.

3) Політична стабільність• Експропріація і націоналізація• Політичні ризики (макроризик і мікроризик)• Тероризм

Найважливішими джерелами м/н приватного права є -м/н угоди, -внутрішнє законодавство держав, -судова і арбітражна практика,-звичаї.

1.3. Фірми, що працюють у м/н середовищі повинні рахуватись з багатьма законами і регулюючими актами такими як оподаткування, патенти, трудові відносини, стандарти на готову продукцію, ціноутворення і надання відомостей державним установам. Наприклад, закон про недобросовісну конкурентну боротьбу в Німеччині забороняє підприємствам користуватись заохочувальними купонами і відривними ярличками в упаковці товару у цілях просування товарів на ринок. Подібні заходи широко використовують американські компанії на внутрішньому ринку, але для німецького ринку вони повинні розробляти інші способи приваблення споживачів.

На операції в сфері м/н бізнесу впливають політичні фактори (політичні події і рішення). Соціальна напруга може порушувати процес виробництва або обмежувати збут, якщо хвилювання направлені проти заводу іноземного володіння. Політичні дії проти уряду або несподівана зміна режиму, як мінімум, означають збільшення невизначеності для експортера або іноземного інвестора. Тому дуже важливим є врахування політичної обстановки.

11. Соціально-культурне середовище міжнародних корпорацій.

Соціально-культурне середовище являє собою сукупність етнічних і культурних характеристик населення приймаючих країн, що створюють відповідні національні стереотипи поведінки.

Незважаючи на економічну цілісність сучасного світу, стереотипи поведінки та системи цінностей, які проявляються в ході контактів між людьми, ще далеко не уніфіковані.

Кожна країна має свої традиції, норми та заборони. Ігнорування культурних особливостей та їх основних елементів може суттєво гальмувати розвиток міжнародних економічних відносин. Вплив соціально-культурного середовища на динаміку світогосподарських зв’язків здійснюється у формі сприйняття зарубіжним споживачем товару чи послуг, специфіки поведінки споживача на ринку, можливостей впливу на нього. Крім того, культурне середовище формує своєрідні норми поведінки в бізнесі.

Соціально-культурне середовище аналізується, як правило, за такими напрямками:

– мова; – релігія; – ідеологія; – особливості історичного розвитку; – національні традиції, інші культурні цінності; – норми поведінки в бізнесі, діловій етиці та менеджменті; – соціальні інститути.

12. Кожна з країн, де ведуть свої операції ТНК, характеризується певними правовими, політичними й економічними структурами, рівнем розвитку і культурних умов. Якщо фірма хоче домогтися успіху, вона повинна старанно вивчати можливі шляхи взаємодії політики корпорації з політикою національних держав і враховувати особливості і рівень розвитку країни партнера.

У зв'язку з цим комплексний аналіз і оцінка середовища розвитку міжнародного бізнесу фірми є найважливішим моментом підготовки всіх стратегічних і багатьох тактичних рішень міжнародного менеджменту.

Схема середовища міжнародного менеджменту.

І. Політичне середовище.

Складові частини політичного середовища:

Політична система - призначена для інтеграції суспільства в життєздатне функціонуюче ціле.

Ідеологія - систематизована й інтегрована сукупність концепцій, теорій і цілей, що утворюють соціально-політичну програму.

Політична стабільність - рівень політичного ризику - можливість конфіскації, експропріації, валютні ризики, тероризм).

Структура аналізу політичного середовища:

1. Політичний режим у країні і його відносини з Україною.

2. Міждержавні угоди, що можуть цікавити фірму.

3. Участь країни в політичних блоках і міжнародних економічних спілках.

4. Політичні партії і громадські організації в Україні, що мають контакти з владою, політичними партіями і громадськими організаціями країни.

5. Найзначніші політичні лідери.

6. Основні політичні партії і найвпливовіші громадські організації в країні.

7. Основні політичні суперники, що борються за владу в країні, і сутність їх принципових позицій в економічних, політичних і правових питаннях.

8. Зв'язок бізнесу і політики (фірми, партії, лідери).

9. Найближчі вибори парламенту і президента, перспективи їхнього завершення, ймовірний вплив на бізнес і на відносини з Україною.

10. Роль і вплив регіональної влади.

11. Політична обстановка в регіонах проникнення фірми.

12. Загальна оцінка політичної стабільності в країні.

ІІ. Правове середовище.

Знання в цій галузі необхідні при вирішенні різноманітних практичних питань зовнішньоекономічної діяльності, а також у діяльності іноземних організацій, фірм і фізичних осіб на території України.

Структура аналізу правового середовища:

1. Правове регулювання МЕВ на національному рівні:

§ Регулювання фінансових закордонних операцій;

§ Регулювання створення і трансформації бізнесу;

§ Регулювання трудових відносин;

§ стимули для розвитку міжнародного бізнесу в конкретній країні (пільгові кредити, прискорена амортизація, податки, дотації, субсидії і т.д.);

§ встановлення різноманітних вимог правового характеру до суб'єктів СГ, здійснення діяльності в даній країні (обмеження частини іноземного капіталу, вимоги до умов продажу і дотехнологій на внутрішньому ринку, створення робочих місць;

2. Ефективність державного управління в країні - реципієнті:

§ наявність бюрократичних структур, що заважають діяльності

§ ; ступінь впливу бюрократичних структур на законодавство у власних інтересах;

§ корупція, хабарництво і рівень їх поширення

3. Загальна оцінка узгодженості системи права в країні з основними положеннями міжнародного права.

4. Регулювання в'їзду/виїзду приватних осіб.

5. Захищеність власності і прав особистості.

6. Правові питання оподатковування фірм і приватних осіб.

7. Загальна оцінка стабільності правової системи країни.

ІІІ. Економічне середовище

Економічна система призначена для розподілу обмежених ресурсів між конкуруючими користувачами і пов'язана з регулюванням і координацією ресурсів і власності на будь-яке майно.

Структура аналізу економічного середовища:

1. Місце, що займає країна по показниках: ВНП, темпи економічного росту, темпи росту інвестицій, зовнішньоторговельний оборот, імпорт товарів і послуг.

2. Населення країни в цілому і регіонів проникнення окремо; половозрастная структура населення в динаміці.

3. Структура суспільства і питома вага окремих соціальних прошарків із характеристиками їх прибутку; динаміка цих показників.

4. Ресурси основних видів, що цікавлять фірму, із ранжуванням по:

§ Наявності в країні і регіонах;

§ Вартісній оцінці;

§ Рівню дефіцитності.

5. Основні характеристики можливостей зв'язку.

6. Характеристики транспортних комунікацій, що цікавлять фірму.

7. Рівні і форми оплати праці в сферах бізнесу, що цікавлять фірму.

8. Загальна оцінка різновиду і можливостей:

§ Галузей - ймовірних конкурентів;

§ Галузей - ймовірних постачальників;

§ Галузей - ймовірних споживачів.

9. Основні елементи валютного регулювання в країні.

10. Основні елементи торгових і експортно - імпортних обмежень.

11. Розвиненість науково-технічної і консультаційної діяльності (напрямки, фірми, можливості притягнення).

12. Рівень основних економічних проблем у країні (інфляція, безробіття і т.д.)

ІV. Соціально-культурне середовище

Соціально-культурне середовище - це певні фізичні, демографічні і поведінські норми, характерні для кожної країни, що впливають на методи ведення справ.

Всі розглянуті раніше компоненти зовнішнього середовища важливі для діяльності міжнародного менеджера. Але якщо економічні, політичні і правові оцінки можуть готувати для нього відповідні служби фірми, то в культурному фоні він повинний достатньо глибоко розбиратися особисто.

Основні засоби адаптації до культурного міжнародного середовища:

1) Поліцентризм - орієнтація на національні відмінності, прагнення максимально враховувати їх при організації роботи.

Проблеми:

- ускладнює організаційну структуру,

- копіювання місцевих методів роботи, що не приносять успіху,

- утрата переваг від нововведень.

5. Этноцентризм - переконання в перевазі представників власної етнічної групи над представниками інших груп.

Складності:

- зневажають важливими перемінними,

- вважають, що вітчизняні цілі повинні мати пріоритет,

- думають, що перерви легко здійсненні.

3. Змішані форми - найбільше поширені.

2. Рольові функції міжнародного менеджера в контексті аналізу зовнішнього середовища

Специфіка і порівняльна складність аналізу зовнішнього середовища міжнародного бізнесу висуває особливі вимоги до характеру роботи менеджера і рівня розуміння ним базових елементів зовнішнього середовища і тих проблем, із якими сполучена діяльність фірми.

13. Технологічне середовище міжнародного менеджменту.

Технологічне середовище являє собою сукупність технологічних процесів, що використовуються у приймаючих країнах конкурентами та партнерами по бізнесу для виробництва товарів чи надання послуг.

Технологічне середовище – характеризує спосіб виробництва товарів та послуг (сировина, технологічні процеси, виробничі процеси, вдосконалість (енергомісткість), рівень безпечності виробничих процесів, вплив на екологію, наявність в країні кваліфікованого персоналу.

Перетворення технології в головний ресурс сучасного економічного розвитку і засіб формування конкурентних переваг суб'єкта світового ринку посилює значимість аналізу технологічного середовища в міжнародному менеджменті.

Враховуючи тенденції розвитку міжнародної науково-технологічної сфери, міжнародний менеджер повинен, насамперед, визначати потенційні зміни в технологічному середовищі бізнесу, їх вплив на поточний стан останнього і генерувати своєчасні рішення щодо управління цими змінами. За таких умов міжнародні менеджери повинні тісно співпрацювати з фахівцями інших науково-технологічних підрозділів підприємства і направляти їх діяльність на ефективне реагування на зміни в технологічному ландшафті бізнесу.

Технологічне середовище є найдинамічнішим елементом міжнародного середовища, оскільки за сучасних умов темпи науково-технічного прогресу різко прискорились. Технологічний рівень країни, з одного боку, визначає ступінь її економічного розвитку, а з іншого – є важливим мотивом виходу до цієї країни транснаціональних корпорацій.

Основні аспекти технологічного середовища: рівень технології в країні-господаря; взаємозв’язок між технологією і операціями міжнародних компаній; витрати на сировину, енергію, транспорт та ін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]