Тема 1 Вступ до дисципліни «Права людини в міжнародному праві». Розвиток концепції прав людини від давніх часів до наших днів План

1. Міжнародне право прав людини як самостійна галузь сучасного міжнародного права. Структура курсу «Права людини у міжнародному праві»

2. Формування концепції прав людини у світовій політико-правовій думці.

   1. Перші згадки про права людини.

   2. Розуміння прав людини в епоху Відродження (ХІV – поч. ХVІІ ст.) (Томас Гоббс, Гуго Гроцій, Джон Локк).

   3. Концептуальні основи розуміння прав людини в епоху Просвітництва (Жан-Жак Руссо, Шарль Луї Монтеск’є, Марі Франсуа Аруе (Вольтер), Іммануїл Кант, Томас Пейн, Мері Уолстонекрафт, Джеремі Бентам).

   4. Перші офіційні документи в галузі прав людини (ХVІІ – ХVІІІ ст.).

3. Сучасний етап розвитку прав людини.

4. Особливості становлення ідеї прав людини в історії українського народу.

1. Міжнародне право прав людини як самостійна галузь сучасного міжнародного права.Структура курсу «Права людини у міжнародному праві».

За Яном Браунлі (Ian Brownlie) (the Sixth Edition of Principles of Public International Law) права людини є сферою дуже суперечливою і її потенційна предметна частина простягається від питання тортур і справедливого суду до так званих прав третього покоління, які включають право на економічний розвиток і право на здоров’я. Навчаючись юристи найчастіше звертаються до терміну «Міжнародне право прав людини», який передбачає наявність окремої галузі міжнародного права. Будучи дуже зручним, термін є сумнівним, так як проблеми прав людини виникають в особливих правових умовах внутрідержавного права, в межах стандартів, закріплених певною конвенцією чи в рамках загального міжнародного права. Однак за будь-яких умов повинне бути посилання на специфічне і відповідне застосовуване право. Це може бути право конкретної держави, принципи Конвенції щодо прав людини і основоположних свобод, відповідні принципи загального міжнародного права. Практика застосування норм щодо прав людини показує, що такого утворення як «Міжнародне право прав людини» не існує, так як воно не є «правом застосування».

Малколм Шоу (Malcolm N. Shaw) у шостому виданні «Міжнародне право» зазначає: “While there is widespread acceptance of the importance of human rights in the international structure, there is considerable confusion as to their precise nature and role in international law. Some ‘rights’, for example, are intended as immediately enforceable binding commitments, others merely as specifying a possible future pattern of behaviour. The problem of enforcement and sanctions with regard to human rights in international law is another issue which can affect the characterization of the phenomenon. There are writers who regard the high incidence of non-compliance with human rights norms as evidence of state practice that argues the existence of a structure of human rights principles in international law. Although sight must not be lost of violations of human rights laws, such an approach is not only academically incorrect but also profoundly negative. The concept of human rights is closely allied with ethics and morality. Those rights that reflect the values of a community will be those with the most chance of successful implementation”. Іншими словами, М. Шоу відзначає, що наявність науковців, які вважають високу частоту недотримання норм в області прав людини доказом державної практики, свідчить проти існування структури принципів прав людини в міжнародному праві, і наголошує на сумнівності структури галузі «Міжнародне право прав людини» у зв’язку із відсутністю апарату застосування та санкцій за порушення самих норм.

Вітчизняні вчені (Мицик В.В, Буткевич В.Г., Лукашук І.І.) виділяють дві галузі сучасного міжнародного права: міжнародне право прав людини – International Human Rights Law, та міжнародне гуманітарне право – International Humanitarian Law, яке ще іменують правом збройних конфліктів – Humanitarian Law of Armed Conflict. Деякі вчені вважають міжнародне право захисту прав людини та основних свобод інститутом міжнародного гуманітарного права (Черниченко С.В., Ігнатенко Г.В. і т д.) Інші вважають його однією з головних галузей сучасного міжнародного права (Лукашук І.І, Буткевич В.Г., Ісакович С.В.).

Разом із тим В.В. Мицик у своїй праці «Права людини у міжнародному праві. Міжнародно-правові механізми захисту» стверджує, що «міжнародне право прав людини – галузь міжнародного права, яку утворює система норм і принципів міжнародного права, що регулюють і забезпечують міжнародний захист прав і основних свобод людини в мирних умовах…” Відтак міжнародна нормативно-правова база, яка існує у сфері прав людини, поділяється на конвенційну (матеріально-правовий механізм) – норми договорів, що містять зобов’язання держав щодо визнаних ними формальних прав людини, та інституційну (процесуально-правовий механізм) – договірні норми, що регламентують структуру та порядок функціонування контрольних, імплементаційних механізмів, призначених забезпечити виконання цих зобов'язань.

Беручи за основу підхід до визначення міжнародного права прав людини В. В. Мицика, структуруємо курс «Права людини у міжнародному праві» наступним чином:

№	Тема
1.	Вступ до дисципліни «Права людини в міжнародному праві. Розвиток концепції прав людини від давніх часів до наших днів»
2.	Поняття, природа та сутність прав людини
3.	Джерела міжнародного права прав людини. Міжнародне право прав людини та міжнародний захист прав людини
4.	Міжнародні механізми і процедури органів ООН з додержання прав людини й основних свобод
5.	Універсальна судова система захисту прав людини: Міжнародний Суд ООН, Міжнародний кримінальний суд
6.	Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року як універсальний інструмент забезпечення прав людини
7.	Міжнародно-правові механізми захисту прав людини міжнародних пактів про права людини 1966 року
8.	Міжнародні конвенції ООН із власними контрольними механізмами їх імплементації
9.	Система захисту прав людини європейського регіону
10.	Міжамериканська, африканська та міжарабська системи захисту прав людини