3. Соціально-психологічна профілактика та корекція відхилень у поведінці серед учнівської молоді.

Одним з основних видів діяльності соціального педагога є соціально педагогічна профілактика відхилень у поведінці - система дій, яка спрямована на розвиток умінь і формування навичок орієнтації в складній системі соціальних взаємин з метою попередження правопорушень та шкідливих звичок.

Ця робота включає ряд компонентів: виховання, корекція девіантної поведінки, проведення попереджувально-просвітницької роботи, первинної профілактики, що надає можливість отримати інформацію про шкідливість вживання психоактивних речовин, та вторинної профілактики - розпізнавання сигналів, як потенційно проблематичних, з метою реагування на них, щоб уникнути подальших проблем.

Соціально-педагогічна профілактична діяльність має бути спрямована на конкретну дитину, що допомагає у вирішенні її індивідуальних проблем шляхом вивчення особистості дитини і її оточуючого середовища, пошук адекватних способів спілкування з дитиною, виявлення засобів допомоти їй самостійно вирішувати свої проблеми.

Відповідно до, структури профілактичної діяльності соціальним педагогом розробляються форми та методи роботи з підлітками, молоддю.

У підлітковому віці дорослі втрачають свій вплив на дитину і все більшого значення для неї набувають стосунки з оточенням, з формальною й неформальною групами. Тому основним акцентом роботи - робота з групою, яка включає:

- По-перше, профілактику причин та наслідків девіантної поведінки.

Формами профілактичної роботи є проведення групових дискусій з метою формування групової позитивної думки; проведення рольових ігор (програвання основних складних ситуацій), завдяки яким досягається розвиток особистості, навичок спілкування в колективі; диспут, в якому проходить ділова гра; екскурсія; бесіда.

По-друге, організація вільного часу дитини, оскільки незмістовне дозвілля є причиною залучення до алкоголізму, наркоманії. В даному випадку надається інформація щодо діяльності гуртків; секцій, клубів, дитячих та молодіжних організацій, щоб підліток міг вибрати собі захоплення за інтересами.

По-третє, антиалкогольне, антинаркотичне виховання, формування міцних установок на здоровий спосіб життя.

По-четверте, просвітницька робота з педагогічним колективом. У цьому аспекті соціальний педагог прагне, щоб усі вчителі наслідували здоровий, моральний спосіб життя.

По-п'яте, посередницька робота, залучення до профілактики батьків, соціальних служб, міліції, громадських організацій.

-По-шосте, подолання соціально-педагогічної занедбаності підлітків.

У роботі з молоддю 15-17 років соціальний педагог має враховувати те, що вони менше залежать від групи і на перший план у них висуваються форми поведінки, що виражають індивідуальність, формування свого соціального образу.

Це, в свою чергу, визначає такі основні напрямки роботи зі старшокласниками: проведення індивідуальних консультацій з метою усунення негативних впливів на життєдіяльність дитини; соціальне навчання позитивній поведінці шляхом проведення індивідуальних та групових бесід, лекцій, вікторин, олімпіад, тренінгів, а також самоспостереження та самовиховання.

Діяльність соціального педагога під час здійснення ним профілактики девіантної поведінки передбачає систему корекційно-виховних заходів, спрямованих на діагностику умов і факторів, що спричиняють відхилення у поведінці та попередження її девіацій. Отже робота соціального педагога здійснюється у різних напрямках.

Одним із напрямків роботи є надання переконливої, доступної інформації про наслідки відхилень від соціально прийнятої поведінки.

Крім того, соціальний педагог спрямовує свою роботу на поліпшення соціального статусу учня в школі, оскільки він впливає на самооцінку та самосвідомість особистості.

Також діяльність соціального педагога в багатьох випадках спрямовується на акумулювання незайнятості, розвиток пізнавальних інтересів. У зв'язку з цим доцільним є: діагностика інтересів пізнавальної сфери учня; поліпшення соціалізації особистості шляхом включення її в інтелектуальну, соціокультурну, розважальну та іншу альтернативну діяльність.

У процесі проведення профілактичних заходів соціальний педагог обов’язково бере до уваги психологічні, індивідуальні та вікові особливості підлітків, з якими проводиться робота.

Серйозною та важливою формою роботи соціально педагога з учнями є виявлення категорії підлітків, які схильні до девіантної поведінки. Вона проводиться з кожним учнем окремо за певними стратегіями: надання порад, визначення проблеми, пояснення чому зміна поведінки в позитивну сторону є важливою; усунення перешкод - визначення перешкод та допомога у їх практичному вирішенні; забезпечення вибору - пропонування ряду виборів зменшує опір і допомагає учневі пережити етап активного прийняття рішення щодо відмови від шкідливої звички, деструктивної поведінки; зменшення потягу - визначення позитивних стимулів, які спонукають учня продовжувати палити, вживати алкоголь, наркотики, подальша перевірка їх цінності та переваг, акцентування на перевагах; прояви співчуття - використання рефлективного слухання, щоб зрозуміти, яке значення надає учень своїй шкідливій звичці, своїй проблемі; забезпечення зворотного зв'язку - заохочення зворотного зв'язку від сім'ї, друзів, порівняння зворотних зв'язків; пояснення цілей - угода між педагогом та учнем про спільну мету; активна допомога - підтримка та демонстрація ставлення активної допомога у процесі змін учня, виявлення ініціативи в заохоченні подальших зустрічей.