Висновок

Дитина - істота вразливе, чутливе, і саме від дорослого залежить, яким воно виросте. Надання допомоги у соціалізації, вирішенні проблем маленькій людині - завдання всього суспільства. Але найбільш повноцінно ця допомога надається в школі і в сім'ї. Сім'я - перший інститут соціалізації дитини, де він отримує свій життєвий досвід, зразки подальшої поведінки. Школа - це також найважливіший інститут в житті людини, але вона отримує вже в якійсь мірі «готовий продукт», який виправити часом буває досить важко. Тим не менш школа - єдина ланка, в стінах якого подібно будується будівлі, з цеглинок збирається ціла особистість. Необхідна інтеграція сім'ї і школи у вихованні дитини, необхідно зцілення сучасної сім'ї ради порятунку майбутнього покоління, щоб сьогоднішні діти групи ризику не перетворилися на ізгоїв суспільства в деморалізованих злочинних елементів.

Діяльність соціальних педагогів обумовлена ​​наявністю будь-якої певної проблеми, в нашому випадку це діти групи ризику, що складаються з безлічі категорії: від обдарованих дітей, до дітей з обмеженими можливостями, і на жаль, девіантних дітей. Створення на базі шкіл своєрідних соціально-психологічних комплексів, а точніше служб, один з різновидів вирішення проблеми. Також наявність певних соціально-педагогічних технології, які тільки починають впроваджуватися в школи, здатне надати реальну допомогу фахівцеві в роботі з дітьми групи ризику, так як складається своєрідний алгоритм взаємодії з дітьми. Хоча, як уже зазначалося, діти непередбачувані, тому будь-яка технологія повинна мати у своєму багажі великий набір методів і методик, тобто бути варіативною.

Якщо вибудовувати певну сходинку роботи з дітьми, то вона буде виглядати наступним чином:

· Виявлення дітей групи ризику;

· Діагностування таких дітей, вивчення проблем таких дітей;

· Складання певної програми профілактики або корекції;

· Втілення програми в життя;

· Підбиття підсумків, корекція отриманих результатів.

Така схема роботи з дитиною або групою у спрощеному варіанті. До вирішення проблем дітей можливе залучення фахівців різного рівня та відповідних організації.

Варто відзначити, що ефективність роботи буде залежати від ряду обставин: бажання самої дитини, професійної майстерності педагога, та комплексного підходу у вирішенні проблеми.

Розглянути всі нюанси роботи з дітьми групи ризику в такому форматі не є можливим. Були дані тільки тезове аспекти роботи соціального педагога з даною категорією дітей.

Список використаних джерел

1. Галогузова М.М. Соціальна педагогіка. М., 1999. 2. Діти «групи ризику»: Соціальна, психолого-педагогічна допомога: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - М., 1998. 3. Діти групи ризику: Матеріали міжнар. семінару. - СПб., 1998. 4. Діти з девіантною поведінкою: Психолого-педагогічна реабілітація та корекція. - М., 1992. 5. Методика роботи соціального педагога підлогу. Ред. А.В. Кузнєцової. - М.: Шкільна преса, 2003. 96с. 6. Проблеми, методика і досвід соціальної реабілітації дітей і підлітків у сучасних умовах. - М., 1994. 7. Сушкова Ф. Діалог на уроці - запорука успіху у вихованні та навчанні школярів групи ризику / / Виховання школярів. -2002 - № 3. - С.39-41. 8. Шакурова М.В. Методика і технологія роботи соціального педагога: Учеб. посібник для ВУЗів. - М.: Видавничий центр «Академія», 2002. - 272с. 9. Шішковец Т. Довідник соціального педагога: Учеб. посібник для ВУЗів. - М. 2005. - 209с.

http://ua-referat.com

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті

Реферат

на тему:

«Групи ризику як об’єкт соціальної роботи»

Робота

студентки 2 року навчання

ОКР «Магістр»

педагогічного факультету

спеціальності “Соціальна педагогіка”

Полотнюк Вікторії Олександрівни

Перевірив: кандидат пед .наук Кубіцький Сергій Олегович

Київ-2014