21Зварювання під шаром флюсу — один із різновидів зварювання плавленням, відноситься до термічного класу.

Для автоматичного дугового зварювання під флюсом використовують непокритий електродний дріт і флюс для захисту дуги та зварювальної ванни від повітря. Подача та переміщення електродного дроту механізовані. Автоматизовано процеси запалювання дуги та заварки кратера наприкінці шва.

У процесі автоматичного зварювання під флюсом дуга горить між дротом та основним металом. Стовп дуги та металева ванна рідкого металу з усіх боків щільно закриті шаром флюсу товщиною 30 — 35 мм. Частина флюсу розплавляється, у результаті чого навколо дуги утвориться газова порожнина, а на поверхні розплавленого металу — рідкі шлаки. Для зварювання під флюсом характерно глибоке проплавлення основного металу. Дія потужної дуги й досить швидкий рух електрода уздовж заготівлі обумовлюють відтискування розплавленого металу убік, протилежну напрямку зварювання. У міру поступального руху електрода відбувається затвердіння металевої й жужільної ванн із утворенням звареного шва, покритого твердою жужільною кіркою. Дріт подають у дугу й переміщають її уздовж шва за допомогою механізмів подачі та переміщення. Струм до електрода надходить через кабель.

Дугове зварювання під флюсом виконують зварювальними автоматами, зварювальними головками або самохідними тракторами, що переміщаються безпосередньо по виробу. Призначення зварювальних автоматів — подача електродного дроту в дугу і підтримка постійного режиму зварювання протягом усього процесу. Автоматичне зварювання під флюсом застосовують у серійному та масовому виробництвах, для виконання довгих прямолінійних і кільцевих швів у нижнім положенні на металі товщиною 2 — 100 мм. Під флюсом зварюють метали різних класів. Автоматичне зварювання широко застосовують при виготовленні казанів, резервуарів для зберігання рідин і газів, корпусів судів, мостових балок й інших виробів.

Цей вид зварювання є одним з основних ланок автоматичної ліній для виготовлення зварних автомобільних коліс і станів для виробництва зварених прямошовних і спіральних труб.

23Балони для стиснутих газів – металеві ємкості, призначені для зберігання і транспортування стиснутих, зріджених та розчинених газів під тиском вище атмосферного. Балони розрізняються по місткості, конструктивним особливостям, фарбуванню. Найпоширеніші балони місткістю 40 л. Кисневий балон офарблюють у блакитний колір, ацетиленовий — у білий, балон для аргону — у сірий, для вуглекислого газу і повітря — у чорний, у темно-зелений, для інших пальних газів — у червоний колір.

Їх виготовляють зазвичай із безшовних труб, матеріалом яких є вуглецева та легована сталь. Для зріджених газів – пропану і бутану допускається використання балонів зі зварними швами. Місткість балонів буває від 0,4 до 80 літрів. Балони для кисню – стальні циліндричні посуди виготовлені також з вуглецевої та легованої стал

24Га́зовий реду́ктор — пристрій для зниження тиску газу або газової суміші, що знаходиться в ємності (наприклад у балоні, або газопроводі), до робочого рівня і для автоматичної підтримки цього тиску постійним, незалежно від зміни тиску газу в балоні чи газопроводі.

Принцип роботи[ред. • ред. код]

Принцип дії редуктора визначається його характеристикою. У редукторів прямої дії — спадна характеристика, тобто робочий тиск у міру витрати газу з балона дещо знижується, у редукторів зворотної дії — зростаюча характеристика, тобто зі зменшенням тиску газу в балоні робочий тиск підвищується. Редуктори розрізняються за конструкцією, принципом дії.

У практиці найбільшого поширення набули редуктори зворотної дії як більш зручні і безпечні в експлуатації.

Газовий паяльник[ред. • ред. код]

25Являє собою сучасне втілення ідеї переносного паяльного пристрою на горючому паливі. Конструктивно складається з резервуару для скрапленого газу, ємністю від 10 до 80 мл (в залежності від моделі), такаталітичного нагрівача, який здійснює нагрів робочого жала не створюючи при цьому полум'я. Потужність тепловиділення вільно регулюється в широкому діапазоні і, загалом, вона відповідає потужності типових електричних паяльників (10–150 Вт).^[10] Додатково, газовий паяльник може працювати і у режимі відкритого струменя полум'я, із знятими нагрівачем та жалом. Джерелом газу для його заправки виступають поширені в побуті мініатюрні балони із скрапленим газом (80 мл), зазвичай ізобутаном, ті самі, що використовуються для заправки звичайних запальничок.

Паяльники даного типу відзначаються компактністю та портативністю і можуть бути корисними у випадках відсутності доступу до електричної мережі або у разі її аварійного знеструмлення.^[10] Придатні до застосування поза межами приміщеннь, наприклад, при пайці антен на даху, або при здійсненні екстренного ремонту автомобільного електрообладнання в польових умовах. Деякі паяльники додатково комплектуються змінними жалами різних форм, включаючи ножоподібні жала для гарячого різання пластмас. У порівнянні з безпровідними версіями електричних паяльників, газові мають значно більшу теплову потужність та автономність. Тривалість їх безперервної роботи на одній заправці може досягати 90–180 хв.^[10]

В точці дотику паяльника, відбувається швидкий розігрів спаюваної деталі, який супроводжується одночасним охолодженням самого паяльника. В момент вирівнювання їх температур, розігрів зони паяння припиняється, і спаювана деталь разом із жалом паяльника може почати охолоджуватися, за рахунок власного розсіювання тепла. Усі ці процеси тривають певний час, який залежить від теплоємності та теплопровідності не тільки паяльника, але і спаюваних деталей, а також від якості теплового контакту між ними і потужності тепловиділення нагрівача паяльника (якщо він є). Цей час має бути достатнім для нагріву поверхонь деталей вище температури топлення припою, а рідкий припій при цьому, має встигнути розтектися по поверхнях деталей, змочити їх, і вступити з ними у надійний контакт.