2. Гуманізм за межами Італії

   • З середини XVI ст. нова культура виходить за межі Італії і починає розвиватися в інших європейських країнах – Німеччині, Франції, Англії, Нідерландах, Іспанії.

   • За Альпами, на теренах колишнього «варварського світу», сліди римської давнини були не такими глибокими, як в Італії.

   • Тут гуманісти, подібно до італійців, теж захоплювались античністю, але вони значно більше уваги приділяли власному минулому - історії германських народів та Середньовіччю в цілому.

   • Повсюди існували університети - осередки наукових знань.

   • Винайдення книгодрукування зробило головним джерелом знань книгу і тим сприяло успішному поширенню ідей гуманізму.

   • Справжнім вождем гуманістів на початку XVI ст. став Еразм Роттердамський (1469-1536) - найвидатніша постать Північного Відродження.

   • Еразм став визнаним головою інтернаціонального гуманістичного братства - так званої «республіки вчених», а свій твір присвятив найкращому другу - Томасу Мору.

Робота з підручником – стор 78-81

• У Франції мрію про гармонійно розвинену людину висловив медик і письменник Франсуа Рабле (1494-1553). У знаменитому романі «Гаргантюа і Пантагрюель» він описав абатство, куди не було доступу лицемірам і чванливим балакунам. Там височів прекрасний палац, розкинувся затишний парк для прогулянок, чекали на бажаючих гімнастичні майданчики. Усі мешканні абатства поселились у ньому добровільно. Вони вміли писати вірші та грати на різних музичних інструментах, говорили п'ятьма-шістьма мовами.

• Твори про досконале суспільство отримали назву утопічні. Їхня поява засвідчила, що гуманістів турбували не лише питання нового гармонійного виховання окремої особи, а й проблема створення досконалого суспільства.

• Гуманістів XVI ст. цікавили і закони розвитку держави.

• Видатним істориком і політиком був автор знаменитого трактату "Державець" флорентієць Нікколо Макіавеллі (1469-1527)

• неодноразово повторював, що його найулюбленішим заняттям є «розмірковувати про державне мистецтво» - політику.

IV. Підсумки уроку

• Пізнання світу:

  • через релігію та церкву (раннє Середньовіччя)

  • через мистецтво (Відродження)

  • через науку (Просвітництво)

VI. Домашнє завдання

1. стор 78-82

2. § 12, п. 1.

3. Історичні портрети – Петрарка, Лоренцо Медичі, Еразм Роттердамський, Томас Мор, Франсуа Рабле, Нікколо Макіавелі.

4. Читати додатковий матеріал

Додатковий матеріал

XV ст. З «Життя Вітторіно да Фєльтрє» Франческо Кастільоне

Упродовж восьми років я був у школі Вітторіно і навчався у нього звичаям і наукам. Своїм працелюбством і старанністю Вітторіно здобув велику популярність як добра людина і найкращий наставник. 22 роки він працював у Мантуї, виховуючи дітей правителя та інших юнаків. Бідних юнаків, яких Вітторіно вважав здібними до навчання, він утримував на власний рахунок, надавав їм притулок, допомагав книжками, харчами, одягом.

Він ніколи не сідав до вогню, навіть у дуже холодну зиму, і казав, що зігріватися краще фізичними вправами, ніж біля вогнища. Тому юнакам, які в нього навчались, він наказував щодня грати в м'яча, бігати, стрибати. Він казав, що це дуже сприяє не лише тренуванню тіла та укріпленню здоров'я, а й загострює розум.

Його учнів ніколи не били або били рідко, а тих, хто нехтував читання, карали так: їх змушували продовжувати заняття тоді, коли інші отримували дозвіл піти погуляти чи розважитися. Якщо ж Вітторіно несподівано виявляв серед учнів брехуна, злодія, забіяку чи непристойного в словах і справах, тоді ніхто не міг врятувати винуватця від покарання. З його школи виходили найкращі й найосвіченіші учні, які стікалися до нього з усіх областей Італії.