2.3 Фізіотерапія

Фізичні методи лікування широко призначаються у відновлювальному періоді черепно-мозкових травм у дітей, при хронічному гіпертензійному синдромі, паралічах і парезах, посттравматичному паркінсонізмі. При рухових порушеннях якомога раніше варто проводити заходи щодо профілактики контрактур, для чого необхідно стежити за укладаннями хворої дитини, рано починати пасивні рухи з переходом на активні, масаж паралізованих кінцівок.[13, с. 59]

Залежно від тяжкості струсу або забою мозку через кілька днів (4-12) рекомендується електрофорез таких лікарських засобів, як бром, магній, еуфілін за комірковою методикою впливу, а також кальцію йоду по методу Бургипьона. При ураженні окорухового нерва можна рекомендувати електростимуляцію (12-14 процедур). При струсі головного мозку через 2-3 дні після травми застосовується трансцеребрально по Бургиньону електрофорез ноотропного препарату-пірацетама (анод у ділянці очниці) при щільності струму 0,01-0,02 мА/см2 протягом 10 хв, (3 процедури), потім - 0,04-0,05 мА/см2 протягом 15-20 хв, всього 10-12 процедур. Метод є більш ефективним, ніж гальванізація, відбувається зменшення головних болей, слабкості, тяжкості в голові, відновлення інтелектуальних і операторських функцій.[13, с. 60]

Непоганий ефект від застосування електростимуляції кисті та пальців рук у хворих дітей з геміплегією після черепно-мозкових травм через 6 тижнів і більше.

Електростимуляція розгиначів пальців і кисті проводилася щодня, до 3 разів на день, спочатку в стаціонарі, а потім вдома, що вело до зменшення контрактур. У відновлювальному періоді через 3-4 тижнів після неважкої травми та в пізньому резидуальному періоді при відсутності прогредієнтного проходження рекомендується УФО хребта окремими полями (3 поля),кожне поле опромінюють 3-4 рази 4-5 біодозами, щодня або через день.

При перевазі вегетативних, судинних і обмінних порушень рекомендується УФО коміркової зони (3-4 біодози), а також електрофорез новокаїну в чергуванні з магнієм. Показаний також електрофорез брому по глазнично-потиличній методиці або за методикою загального впливу Вермеля, а також гальванізація по комірковому методу з кальцієм (по Щербаку). На ділянку шийних симпатичних вузлів показане УВЧ в атермичній дозі (по 5-10 хв, на курс 8-10 процедур). Застосовуються імпульсні струми за методикою електросну, частота 10 Гц, сила струму 2-3 ма, тривалість імпульсу 0,2-0,3 мс, по 30-60 хв, на курс 10-15 процедур. При гіпоталамічних проявах рекомендуються ендоназальний електрофорез вітаміну В, кальцію, новокаїну, масаж коміркової зони. При епілепсії показане загальне УФО (і хребет еритемними дозами), електрофорез йоду, кальцію за комірковою методикою, назальний електрофорез седуксена, ДДС ділянки шийних симпатичних вузлів, іноді нейрохірургічна допомога. При геміплегії внаслідок черепно-мозкової травми велике значення мають фізичні тренування у вигляді  зміцнювальних фізичних вправ, ходьби, вправ на тренажерах.[3, с.319]

При рухових порушеннях у дітей важливо використовувати лікувальну гімнастику,особливо в теплій ванні, басейні, масаж, електрофорез брому або йоду по глазнично – потиличній або лобово – потиличній методиці або електрофорез йоду в ділянці рубця (щільність струму 0, 03-0,05 мА/см2 по 20-60 хв, щодня, на курс 30 процедур). При болях застосовують місцеву дарсонвалізацію, ДДС на уражені кінцівки - парафін.

При наявності епілептичних припадків, навіть якщо тільки в анамнезі, припадок можна спровокувати. У цих випадках застосовується метод впливу на коміркову ділянку.

Одним з патогенетичних механізмів травми головного мозку є порушення церебрального кровообігу, що супроводжується розвитком гіпоксії. Як показали дослідження, аноксемія в епілептичному вогнищі не розвивається. Навпаки, при цьому виявлене збільшення кровонаповнення. Таким чином, для реалізації епілептичного припадку необхідні достатнє  кровопостачання і високий рівень окислювально-відновних процесів.

Розповсюджена гіпоксія мозку не сприяє судомним розрядам та генералізації судомного припадку.

По даним реоенцефалографії, після ДМХ відзначається збільшення кровонаповнення судин головного мозку на стороні ураження, зменшення міжпівкульних асиметрій, поліпшення венозного відтоку. Поряд із цим відбувається поліпшення функціональної лабільності мозкових структур, підвищується амплітуда альфа- і бета хвиль, зменшується амплітуда повільних хвиль, з'являється реакція засвоєння ритму на подразники, на які раніше її не було. Дані УЗП відбивають як правило збільшення колатерального кровообігу та лінійної швидкості кровотоку по очно-ямкових артеріях, поява перетікання по передніх сполучних артеріях. За даними термографії, відзначається зменшення термоасимметрії в ділянці обличча та голови.[3, с.320]

При впливі ж ДМХ на коміркову ділянку досить добре виражене кровопостачання мозку в ділянці ураження знижувається з підвищенням його в інших системах.

Таким чином, збільшення кровонаповнення при впливі ДМХ на вогнище ураження приводить до ще більшої інтенсивності окислювально- відновлювальних процесів, що можуть провокувати судомні припадки при травмах. У цьому випадку застосування ДМХ на коміркову ділянку більш обґрунтоване. У комплекс лікувальних заходів входить також лікувальна гімнастика, масаж, загальні або місцеві сульфідні ванни, електростимуляція, що підвищує ефективність лікування, сприяє поверненню хворих до праці, до самообслуговування.

При посттравматичному паркінсонізмі рекомендуються всі ті ж заходи, які застосовуються й при постенцефалітичному паркінсонізмі.

Призначаються також хвойні ванни, циркуляторний душ (при астенічному стані та порушенні сну). Застосовують метод електрофореза оксибутирата натрію по глазнично-потиличній методиці, що має седативну, міорелаксаційну дію при черепно-мозковій травмі із синдромом травматичної енцефалопатії та церебрастенії. При неврозоподібному, депрессивно-іпохондричному, психоподібному синдромі внаслідок нейроінфекції, показаний електрофорез оксибутирата натрію за методикою электросну (при силі імпульсного струму до 0,8 мол, частоті імпульсів 5-10-20 Гц, тривалості 0,5 мс) тривалістю 20-40 хв, щодня, протягом 10-12 хв.

У санаторіях хворі із травмами головного мозку лікуються в ранньому, пізньому та резидуальному періодах при регредієнтному проходженні захворювання.[15, с. 7-12]

При перевазі в клінічній картині рухових, вегетативно-судинних і обмінних порушень можна використовувати грязьові аплікації на коміркову ділянку, а також у вигляді «шкарпеток», «рукавичок», на хребет, при епілепсії на тлі протисудомних засобів. Температура лікувальної грязі не повинна бути вище 37-38°С, по 15-20 хв, через день, на курс 10-12 процедур.

Важливим моментом лікування є направлення хворих на санаторно- курортне лікування зі зміною кліматичних умов, з урахуванням метеолабільності диних хворих. У наш час ряд авторів повідомляють про позитивний вплив лікування на приморських і інших курортах (Одеса, Сухумі, Цхал-Тубо, Сочі та інші.). Як відомо, санаторно-курортне лікування впливає на компенсаторні функції мозку та всього організму.[15, с. 7-12].