Застосування фізіотерапевтичного лікування спрямоване на покращення пружності шкіри хворих, покращення кровообігу, функціонального стану внутрішніх органів, та психологічного стану.

Апаратна фізіотерапія включає методи :

1.УФО хребта окремими полями (3 поля), кожне поле опромінюють 3-4 рази, 4-5 біодозами. Процедура проводиться через день. Опромінення коміркової ділянки (3-4 біодози).

2.ДДТ на уражену ділянку обличчя з частотою 50 Гц, через день.

3.УВЧ на ділянку шийних симпатичних вузлів у атермічній дозі (по 5-10 хвилин).

4.Електросон. Апарат для електросну представляє собою генератори імпульсів напруги постійної полярності з частотою (до 160 Гц). Процедура не варто проводити натще, для неї необхідна спокійна атмосфера, яка сприятиме сну, проводиться у затемненій кімнаті. Медична сестра накладає електроди, два з яких у вигляді металевих чашечок, які вмонтовані в гумову манжетку заповнену вантими тампонами змоченими водою. Інші електроди накладають на ділянку сосцеподібного відростка. Встановлюють частоту 80 Гц, 40 хвилин.

Масаж застосовується з метою покращення обмінних процесів організму, підвищення тонусу шкіри та зняття проявів стресу.

Застосовувались такі види масажу як:

1. Масаж волосистої частини голови.

Всі прийоми виконуємо у напрямку росту волосся!

- Починаємо з обхоплюючого поверхневого та плоского погладжування паралельно двома руками.

- Дрібними рухами робимо граблеподібне розтирання та повздовжнє розтирання від верхівки до межі волосистої частини. Чергуємо погладжування з прийомами розтирання, вібрації та розминання. Виконуємо 3-5 разів до 10 хвилин.

2. Масаж обличчя.

Масажні прийоми виконуються у напрямку розташування судин і м’язових волокон. Розпочинаємо з підготовчого масажу шиї для поліпшення кровообігу. Використовуємо основні прийоми: погладжування, розтирання, розминання, вібрацію.

- Погладжування робимо долонею декількома пальцями, двома великими і вказівним від середини лоба до скронь.

- Розтирання робимо подушечками пальців у спіралеподібних напрямках від середини лоба до скронь.

- Масаж м’язів, що оточують рот робимо шляхом натиснення по напрямку масажних рухів на обличчі.

Гідротерапія застосовується з метою поліпщення обмінних процесів та мозкового крообігу хворих, а також зменьшення збудливості.

Водні процедури включають:

- Загальні ванни з екстрактом хвої, t-36 °С , тривалість 15 хвилин.

- Контрасні ванни з температурою води в одній 40 °С, в іншій 20 °С. Дана процедура проводиться при зануренні хворого спочатку у теплу ванну з наступним переходом у прохолодну з обов’язковим здійсненням у ній активних рухів.

Проводяться процедури психотерапії для хворих основної групи, шляхом занурення хворого за допомогою гіпнозу у стан гликого сну. Мета даної метотики лікування у зниженні проявів стресу, роздратованості, нормалізації сну та дихання.

Гіпнотерапія проводиться у кімнаті для електросну. Вмикається розслабляюча музика, хворий поступово занурюється у глибокий сон, його кінцівки розслабленні, дихання рівне, усі негативні емоції залишають його.

Тривалість сеансу 45 хвилин. 10 процедур.

Щоденно по закінченні реабілітаційних процедур та перед ними хворим вимірюють артеріальний тиск, частоту дихання та пульсу.

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумок проведеної роботи необхідно відзначити, що даний матеріал представляє науковий напрямок у медицині, тому має подвійне значення, як для медицини так і для науки в цілому.

Застосований комплекс реабілітаційних методів у цій роботі дає змогу більш детально розглядати проблему травматичних ушкоджень головного мозку, та сформувати певну думку ефективність застосування цих методів фізичної реабілітації при патології даного роду.

У даній роботі перед була поставлена певна мета, яка була досягнута.

Робота з групами хворих дала змогу визначити, у чому відмінності протікання захворювання у дітей навідміну проявів того самого захворювання у дорослих.

У цій роботі було розглянуто такі основні пункти та проблеми, що

пов’язані із темою курсової:

1. Причини ЧМТ. До закритої черепномозкової травми належить пошкодження без порушення цілості покриву голови та перелому кісток черепа. Механічні пошкодження мозку можуть проявлятися його струсом, забиттям, стисканням у різному їх поєднанні. Ушкодження голови при травмі — найчастіша причина смерті.

2. Патогенез - черепномозкової травми полягає не лише в безпосередньому пошкодженні мозку травмівним агентом. Значення має також механічна деформація мозку із забиттям останнього об кісткові виступи внутрішньої поверхні черепа — як наслідок протиудару.

3. Класифікація ЧМТ -  В даний час виділено шість клінічних форм черепно-мозкових травм: 1) струс мозку, 2) забій мозку легкого ступеня, 3) забій мозку середнього ступеня; 4) забій мозку важкого ступеня; 5) здавлення мозку на тлі його забиття; 6) здавлення мозку без супутнього забитого місця. Черепно-мозкова травма за ступенем тяжкості ділиться на легку (струс та забій мозку легкого ступеня), середньої тяжкості (забиття мозку середнього ступеня) і важку (забій мозку важкого ступеня, здавлення мозку).

4. Засоби фізичної реабілітації:

ЛФК - у пізньому відновлювальному періоді - (4 - 5-ий тиждень після важкої травми) - при повному відновленні здоров'я вирішується завдання тренування всіх опорно-рухових навичок. Продовжують проводити дихальні вправи, лікування положенням і деякі пасивні рухи. Вправи виконуються в різних вихідних положеннях, у різному темпі, дихання 1:3 і вільне. Однак всі ці методи лише доповнюють активні рухи. У заняття включаються вправи на координацію, із предметами, у положенні вниз головою - у висі на кільцях, гімнастичній стінці, рухливі ігри. Стрибки, підскоки і біг дозволяються лікарем у кожному випадку індивідуально.

Масаж – у комплекс відновлювальних процедур при лікуванні ЧМТ поряд із вправами і водолікуванням входить масаж. У випадку якщо після перенесеного захворювання спостерігаються головні болі рекомендується масаж голови.

Фізіотерапія - Фізичні методи лікування широко призначаються у відновлювальному періоді черепно-мозкових травм у людей, при хронічному гіпертензійному синдромі, паралічах і парезах, посттравматичному паркінсонізмі. При рухових порушеннях якомога раніше варто проводити заходи щодо профілактики контрактур, для чого необхідно стежити за укладаннями хворої людини, рано починати пасивні рухи з переходом на активні, масаж паралізованих кінцівок.

5. Рекомендації щодо застосування засобі фізичної реабілітації.

- медикаментозна терапія; - масаж;

- лікувальна фізкультура; - гідротерапія;

- апаратна фізіотерапія; - психотерапія;